Ухвала суду № 19073108, 25.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2011 року                               м. Київ                                        К-21991/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Костенка М.І.

                    Маринчак Н.Є.

                    Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову господарського суду Київської області від 02.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008

у справі          № А6/152-07

за позовом Приватного підприємства фірми „Зовнішторгсервіс”

до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській

області

про           визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма „Зовнішторгсервіс” звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Київської області від 02.07.2007 позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 постанову господарського суду Київської області від 02.07.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.02.2006 по 31.03.2006 та складено акт № 2538/23-4/30420568/358 від 26.10.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000832330/0 від 07.11.2006.

Позивачем в адміністративному порядку оскаржено вище зазначене податкове повідомлення –рішення, рішенням про результати розгляду первинної скарги № 50784/10/25-008/268 від 04.12.2006, відповідачем визначено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у сумі 114000 грн. та збільшив штрафні (фінансові) санкції на суму 9705, 50 грн., на підставі якого позивачу надіслано податкові повідомлення-рішення №3544/0000832330/1, №3543/0000862330/0, №3542/0000852330/0 від 05.12.2006.

Не погоджуючись із результатами розгляду первинної скарги позивачем подано повторну скаргу № 194 від 14.12.2006 до Державної податкової адміністрації в Київській області.

31.01.2007 рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області №163/10/25-80/327 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, на підставі якого позивачу надіслано податкові повідомлення-рішення № 0000832330/2, №0000862330/2 та № 0000852330/2 від 31.01.2006

14.02.2007 позивач звернувся із скаргою до Державної податкової адміністрації України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення про результати розгляду справи № 3748/6/25-0115 від 18.04.2007, на підставі якого надіслано повідомлення - рішення № 0000862330/3, № 0000852330/3, № 000002234/0, №0000832330/3 від 18.04.2007.

Перевіркою встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту за лютий 2006 року на 86700 грн. та відповідно завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2006 року на суму 86700 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та приватним підприємством фірма „Промагроснаб” укладено Договір купівлі-продажу № 29/11-2005 на підставі якого ППФ „Промагроснаб” зобов’язувався продати Позивачу фрикційні вироби та укріплюючи матеріали.

ППФ „Промагроснаб” не є виробником товарів, які продавав позивачу, а придбані у ПП „Фордар”, яке їх придбало у ТОВ „НВП „Інфо-Трейд”, ТОВ „Компанія Укрмедіосервіс ЛТД” та ПП „Вотекс”, який, у свою чергу, їх придбав у ПП „Алфея-ІВ”.

Вимога п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, які досліджено судами попередніх інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову господарського суду Київської області від 02.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 у справі № А6/152-07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області відхилити.

Постанову господарського суду Київської області від 02.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 у справі № А6/152-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.О. Рибченко

          М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров