Ухвала суду № 19072698, 07.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 р.Справа № 2-а-9002/10/1570 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Сан-Ойл»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

15 вересня 2010 року приватне підприємство «Сан-Ойл»звернулося до суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 03.09.2010 року № 0002611500/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року адміністративний позов приватного підприємства «Сан-Ойл»було задоволено. Визнано протиправними дії Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції щодо неприйняття податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року та за перше півріччя 2010 року. Скасувано податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції від 03.09.2010 року № 0002611500/0, яким приватному підприємству «Сан-Ойл»визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 170 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2003 року Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстроване приватне підприємство «Сан-Ойл»за № 15447770017000069, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОІ № 002613, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 379765 від 13.08.2010 року (а.с. 22).

Приватне підприємство «Сан-Ойл»узято на облік в Роздільнянській МДПІ з 03.11.2003 року за № 574, що підтверджується довідкою від 19.08.2010 року за № 304 (а.с. 21).

20.08.2010 року головним державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Роздільнянської МДПІ Гузенко С.М. складено акт № 1336-243/15-01/32600222 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с. 58-59), в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, за неподання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року.

На підставі вказаного акту № 1336-243/15-01/32600222 від 20.08.2010 року та згідно з абз. 1 п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 20.1 ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Роздільнянською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002611500/0 від 03.09.2010 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 170 грн. (а.с. 9).

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно і неправомірно, та відповідно підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно абз. «б»п.п. 4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2010 року ПП «Сан-Ойл» було відправлено податкову звітність, але, податковим органом документ не прийняв в звязку із забороненою позивачу подання звітності по електронній пошті, без роз'яснення податковим органом причин такої заборони. В довідці наявне лише посилання на можливість відсутності договору з ДПАУ (а.с. 52).

26 лютого 2009 року між позивачем та Роздільнянською МДШ, укладено договір про визнання електронних документів, зокрема податкової звітності (а.с. 71-72). Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що вказаний договір станом на момент розгляду справи є дійсним, що в свою чергу, не заперечувалося представником відповідача.

З пояснень представника позивача вбачається, що у зв'язку із забороною та відповідно неможливістю подати звіти через електрону пошту, 18.06.2010 року довірена особа підприємства звернулася до канцелярії Роздільнянської МДПІ для подачі податкової звітності, однак, податковим органом позивачу було відмовлено в прийомі документів, без роз'яснення причин неприйняття документів.

Відповідно до абз. 1 п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Згідно абз. 2 п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 вищевказаного Закону, якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 18.06.2010 року підприємство направило до Роздільнянської МДПІ поштою через кур'єрську доставку податкову звітність (а.с. 54), а саме: декларацію з ПДВ за травень 2010 року, декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та додаток до неї, що підтверджується описом вкладення (а.с. 69-70). Проте, як вбачається з матеріалів справи, вказані документи було повернуто підприємству у зв'язку із відмовою адресата від одержання.

05.08.2010 року підприємство знов направило поштою через кур'єрську доставку податкову звітність до Роздільнянської МДПІ (а.с.16-17), а саме: декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та додаток до неї. декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року та додаток до неї, уточнюючий розрахунок, а також заяву від 05.08.2010 року № 23/10, що підтверджується описом вкладення (а.с.18-19). Проте, вказані документи були повернуті позивачу з поштовою відміткою: «відмова адресата від одержання»(а.с. 15, 66-68).

З заяви ПП «Сан-Ойл»про неприйняття звітів від 05.08.2010 року № 23/10, направленої до Роздільнянської МДПІ вбачається, що підприємство зазначало, що йому 05.08.2010 року було безпідставно відмовлено в прийнятті податкової звітності, також підприємство зазначало про повторне направлення вказаної звітності (а.с. 13-14).

Зазначеними доказами спростовується твердження відповідача відносно того, що до Роздільнянської МДПІ не надходило вищезазначеної податкової звітності, а також стосовно того, що відповідач взагалі не відмовляв позивачу у прийнятті звітів.

Крім того 09.07.2010 року ПП «Сан-Ойл»звернулося до прокуратури Роздільнянського району Одеської області зі скаргою на дії працівників Роздільнянської МДПІ, у відповідь на яку 20.08.2010 року прокурором Роздільнянського району Одеської області був винесений припис «Про усунення порушень Законів України «Про звернення громадян»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено порушення чинного законодавства з боку Роздільнянської МДПІ щодо неприйняття податкової звітності у ПП «Сан-Ойл»(а.с. 10).

Копією декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та за 1 півріччя 2010 року ПП «Сан-Ойл»вбачається, що 27.08.2010 року відповідач прийняв зазначену податкову звітність, що підтверджується штампами Роздільнянської МДПІ (а.с. 11-12).

20.08.2010 року Роздільнянською МДПІ складено акт № 1336-243/15-01/32600222 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності подання податкової звітності, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року. Крім того 20.08.2010 року за вихідним № 14786/15-01 Роздільнянською МДПІ направлено запрошення на ім'я керівника ПП «Сан-Ойл»Кривицького С.Є. щодо прибуття до 03.09.2010 року для надання пояснення причини неподання податкової звітності - декларації з податку на прибуток за звітній податковий період 1 квартал 2010 року та 1 півріччя 2010 року (а.с. 36). При цьому, представником відповідача у судовому засіданні було надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано 26.08.2010 року позивачем (а.с. 37, 60) з посиланням на те, що вказаний акт та запрошення були відправлені 20.08.2010 року, та відповідно отримані позивачем 26.08.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, позивач не отримував запрошення до Роздільнянської МДПІ, в звязку з чим не знав про складання акту № 1336-243/15-01/32600222 від 20.08.2010 року, та, відповідно не відмовлявся від ознайомлення з ним та підписання цього акту.

При цьому, суд першої інстанції правильно врахував вказані пояснення представника позивача, які стосуються порядку ознайомлення та підписання акту № 1336-243/15-01/32600222 від 20.08.2010 року, оскільки, згідно п. 4.3 п. 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2.. Також представник позивача зазначив, що Роздільнянською МДПІ в вищезазначеному акті безпідставно зазначено, що керівник ПП «Сан-Ойл»Кривицький С.Є. був присутній при проведенні перевірки. Крім того, суд першої інстанції встановив, що іншого запрошення, крім запрошення від 20.08.2010 року за вихідним № 14786/15-01, позивачу не надсилалося. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували вказаних обставин.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не була доведена правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а доводи, наведені позивачем, не були спростовані відповідними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про безпідставність неприйняття відповідачем податкової звітності з порушенням вимог п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Отже суд першої інстанції правильно визнав неправомірними дії відповідача щодо неприйняття у ПП «Сан-Ойл»податкової декларації з податку на прибуток за звітній податковий період 1 квартал 2010 року та 1 півріччя 2010 року як податкової звітності. Таким чином у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про те, що позовні вимоги ПП «Сан-Ойл»обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, якій є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Сан-Ойл»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення № 0002611500/0 від 03.09.2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення рішення в повному обсязі.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя С.Д. Домусчі

СуддяЛ.П. Шеметенко