Постанова № 19072656, 19.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 р.Справа № 2-а-11107/09/1570 Категорія:8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Алексєєвої Н.М.

за участю представника апелянта Нікітішіна О.В., відповідача Антоненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року по адміністративній справі за позовом Одеської залізниці до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Одеська залізниця звернулася до суду з адміністративним позовом до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області та заявило вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 22 квітня 2009 року №0000082304/0 яким відокремленому структурному підрозділу Котовська дистанція колії № 3 Одеської залізниці визначено податкове зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9 760,28 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 19 520,56 гривень, а всього 29 280,84 гривень.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилаючись на положення п.п. 4.3.2. п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»зазначає, що надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Позивач зазначає, що відповідно до пп. «д» пп. 4.4.2 п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»він не може бути притягнутий до відповідальності, так як діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Позивач також зазначає, що у оскаржуваному рішенні відповідач притягує до відповідальності Котовську дистанцію колії №3 Одеської залізниці, яка є структурним підрозділом Одеської залізниці без права юридичної особи в порушення ст.ст. 2, 55, 216 ГК України.

19 січня 2010 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позов задоволено та суд постановив скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 22.04.2009 року №0000082304/0 про визначення відокремленому структурному підрозділу Котовська дистанція колії № 3 Одеської залізниці податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9 760,28 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 19 520,56 гривень, а всього 29 280,84 гривень.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що в період з 26.02.2009 року по 02.04.2009 року посадовими особами Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області проведено планову перевірку Котовської дистанції колії №3 Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої був складений акт №746/23-01/01071568 від 09.04.2009 року. Зазначеним актом встановлено порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме при нарахуванні та виплаті працівникам надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер роботи, у розмірах визначених законодавством, Котовська дистанція колії №3 Одеської залізниці не відносила та не включала суми таких надбавок до загального місячного оподаткованого доходу і не оподатковувала податком з доходів фізичних осіб за період з квітня по серпень 2007 року включно. На підставі зазначеного акту податкова інспекція прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.04.2009 року № 0000082304/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 9 760,28 гривень та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 19520,56 гривень.

За результатами адміністративного оскарження оскаржуване рішення залишене без змін.

Вирішуючи справу суд першої інстанції посилаючись на положення п.п 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер»,абз. 1 та 2 загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, ст. 13 КЗпП України, п.4.6 колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Котовської дистанції колії №3 Одеської залізниці на 2006-2010 роки та відповідь ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716 визначив відсутність обовязок позивача в період з квітня по серпень2007 року нараховувати податок з доходів фізичних осіб із сум надбавок за роз'їзний характер робіт в розмірі 9 760,28 гривень.

При цьому суд першої інстанції при посиланні на лист ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 визначив відсутність обовязку по сплаті такого податку при відсутності відповідного наказу керівника про відрядження, видачі відповідного посвідчення про відрядження, однак враховуючи, що таке не передбачено умовами колективного договору та Положенням про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту визнав дії позивача відповідними до податкового роз'яснення ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716, що обумовило визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

За такого оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог виходячи з наступного.

Так, відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою особою).

Суд першої інстанції при посиланні на лист ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 визначив відсутність обовязку по сплаті податку з доходів з фізичних осіб при відсутності відповідного наказу керівника про відрядження, видачі відповідного посвідчення про відрядження, що мало місце.

Колегія суддів вважає, що суми коштів, які можливо визнати як отриманими на відрядження не є обєктом оподаткування зазначеним податком при виконання вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон в частині прийняття відповідного наказу керівника про відрядження, видачі відповідного посвідчення про відрядження встановленої форми.

Як встановлено та не оспорюєтиься сторонами, позивачем такі вимоги, в частині прийняття відповідного наказу керівника про відрядження, видачі відповідного посвідчення про відрядження встановленої форми, виконані не були при посиланні на умови колективного договору, Положення про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту.

Таке обумовлює обовязок позивача, як податкового агента, на виконання вимог п.п. 4.2.1 п. 4.2 статті 4, пп. 8.1.1 п. 8 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»включати до складу загального місячного оподатковуваного доходу, з утриманням податку з доходів фізичних осіб, доходи у вигляді надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників,робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний(пересувний) характер роботи, оскільки при визначенні таких службових поїздок як відряджень не приймалось відповідного наказу керівника про відрядження, видачі відповідного посвідчення про відрядження.

За такого, колегія суддів вважає, оскаржуване податкове повідомлення рішення правомірним та винесеним податковим органом при дотриманні вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року по адміністративній справі за позовом Одеської залізниці до Котовської об'єднаної державної податкової Інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення -скасувати.

Постановити нову постанову якою в задоволені позовних вимог позовом Одеської залізниці до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2009 року № 0000082304-0 відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.