Ухвала суду № 19048803, 18.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5019/2007/11

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача Кузнецовське міське комунальне підприємство

про стягнення 820 838 грн. 19 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність №5721 від 02.12.2010 року);

від відповідача : представник ОСОБА_2 (довіреність №10 від 10.01.2011 року).

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення заборгованості за надані послуги постачання питної води в сумі 820838 грн. 19 коп., з яких: 789232,75 грн. основний борг, 26114,23 грн. пеня, 890,92 грн. збитки від інфляції та 4600,29 грн. три відсотки річних.

В судовому засіданні від позивача надійшла заява №001/11024 від 17.10.2011 року про уточнення позовних вимог, яку представник позивача підтримав у повному обсязі. Згідно заяви №001/11024 від 17.10.2011 року про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 389232,75 грн. основного боргу, 26114,23 грн. пені, 890,92 грн. збитків від інфляції та 4600,29 грн. три відсотки річних. Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

18.10.2011 року через канцелярію суду надійшов відзив №1442 від 17.10.2011 року на позовну заяву, яким відповідач визнає борг в розмірі 389232 грн. 75 коп. та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. Представник відповідача підтримала вимоги викладені у відзиві.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

01.10.2002 року між ДП НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" (надалі - постачальник) та Кузнецовським міським комунальним підприємством укладено Договір №1 на подачу питної води з водопроводу Рівненська АЕС (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору ВП "Рівненська ЛГС" АЕС бере на себе зобов'язання забезпечити Абонента питною водою, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 2880000 м. кубічних на рік, 240000 м. кубічних на місяць, 7890,4 м. кубічних на добу з максимальною подачею 420,0 м. кубічних на годину.

Відповідно до п.2 Договору Абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані Споживачу послуги у водопостачанні, належно експлуатувати водопровідні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього договору та Правил користування системам комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, Підприємство повинно оформитись на "Рівненській АЕС" як Абонент у порядку, визначеному Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України. Без такого оформлення водокористування вважається самовільним.

Відповідно до п.4.1 Договору передбачено, що розрахунки за використану воду здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ВГІ "Рівненська АЕС" до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставлених рахунків.

Позивач надав відповідачу послуги згідно рахунків: №СП000275-тв від 30.04.2011 року на суму 222730 грн.38 коп.; №СП0000404-тв від 31.05.2011 року на суму 281554 грн. 02 коп.; №СП000466-тв від 30.06.2011 року на суму 284948 грн. 35 коп.

В порушення умов договору відповідач розрахунки за отримані послуги не проводив у повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем в розмірі 389232 грн. 75коп.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.4. Договору (зміни до якого були внесені додатковою угодою №1 від 06.07.2010 року) за несвоєчасне виконання розрахунків за використану воду, Відповідач зобов'язувався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 26.05.2011 року по 07.09.2011 року складає 26114 грн. 23 коп.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який міститься в п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міститься в п.2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.19994 року №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", в якому зазначається, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Враховуючи т ту обставину, що в процесі розгляду справи відповідачем оплачено більшу частину заборгованості, суд зменшує розмір пені яка підлягає стягненню на 50%. Відтак стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 13057 грн. 11 коп..

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з травня 2011 року по вересень 2011 року нараховано три відсотки річних в розмірі 4600 грн. 29 коп. та інфляційні втрати в розмірі 890 грн. 92 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі судових витрат суд враховує п.6.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому вказується, що у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем .

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 389232,75 грн. основного боргу, 13057,11 грн. пені, 890,92 грн. збитків від інфляції та 4600,29 грн. три відсотки річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 30536302, р/р 260041090 в РОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 333227) на користь Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046, р/р №260023181737 в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368) 389232 грн. 75 коп. основного боргу, 13057 грн. 11 коп. пені, 890 грн. 92 коп. збитків від інфляції, 4600 грн. 29 коп. три відсотки річних, 8675 грн. 16 коп. витрат на оплату державного мита, та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний "24" жовтня 2011 року

<Текст ><Текст ><Текст >