Рішення № 19048804, 01.11.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5019/2262/11

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Рокитнівський спецкар'єр"

до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення в сумі 41 093 грн. 76 коп.

Суддя Войтюк В.Р.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1. дов. № 1 від 10.10.11 р.

Від відповідача : ОСОБА_2 дов. № 6/3-11 від 05.02.11 р.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Рокитнівський спецкар`єр" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 41 093 грн. 76 коп. заборгованості за поставлені товарно - матеріальні цінності.

У судовому засіданні 01 листопада 2011 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник у судовому засіданні 01 листопада 2011 року позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умовами, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Під час розгляду справи встановлено, що визнання відповідачем позову у повному обсязі, не суперечить діючому законодавству та не порушує права та інтереси інших осіб.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Рокитнівський спецкар`єр" поставило відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 56 093 грн. 76 коп., що підтверджується накладними № 79 від 20.05.2010 р., № 110 від 04.06.2010 р., № 201 від 23.07.2010 р., № 221 від 05.08.2010 р. ( а.с.9, 11, 13, 16).

Отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується довіреностями № 372 від 03.08.2010 р., № 345/103 від 22.07.2010 р., № 204/64 від 19.05.2010 р. та № 252/76 від 03.06.2010 р. (а.с.10, 12, 14, 15).

Оплата за отримані від позивача товарно-матеріальні цінності проведена відповідачем 30.09.2010 р. частково у розмірі 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою ( а.с.8) і за ним рахується заборгованість в сумі 41 093 грн. 76 коп.

27 липня 2011 року на адресу Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" направлено претензію, однак заборгованість відповідачем несплачена.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

За правовою природою відносини, які виникли між позивачем та відповідачем є відносинами, що виникли з договору поставки.

За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач проти позовних вимог не заперечив суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 41 093 грн. 76 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, м. Рівне, вул. Остафава, 7 код 31994540) на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнівський спецкар`єр" ( 34200, Рівненська область, смт. Рокитно, вул. І.Франка, 101, код 03443838) 41 093 грн. 76 коп. заборгованості, 410 грн. 94 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення оформлено та підписано " 01" листопада 2011 року