Рішення № 19048632, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/27826.09.11 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротеп"

до Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц

Інформ"

про стягнення 23192, 52 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. (дов. №057 від 30.03.2011р.)

Від відповідача: ОСОБА_2. (дов. №23/17 від 23.06.2009р.)

У судовому засіданні 26 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротеп" (далі позивач, перевізник) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц - Інформ" (далі відповідач, замовник) 23192, 52 грн., з яких 22000,00 грн. основної заборгованості, 202,52 грн. процентів річних та 990,00 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2011р., порушено провадження у справі №24/278 та призначено справу до розгляду на 09.09.2011р.

30.08.2011р. представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву.

В судове засідання 09.09.11р. з'явилися представники сторін та надали пояснення по справі.

У судовому засіданні 09.09.2011р. було оголошено перерву до 26.09.2011р.

У судовому засіданні 26.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві №99 від 10.06.2011р.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладене у відзиві на позовну заяву №106/17 від 30.08.2011 р.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

22.12.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агротеп" та закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ", було укладено дві заявки на перевезення вантажів транспортним засобом:

- заявка №1/12/2010, маршрутом перевезення м. Київ (Україна) м. Свентохловице (Польща), 28.12.2010р. 04.01.2011р. автомобілем DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (провізна плата становить 11000,00 грн.);

- заявка №2/12/2010, маршрутом перевезення м. Київ (Україна) м. Свентохловице (Польща), 28.12.2010р. 05.01.2011р. автомобілем DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (провізна плата становить 11000,00 грн.).

На виконання зазначених заявок, позивач здійснив перевезення вантажу по маршруту м.Київ (Україна) м. Свентохловице (Польща), як було обумовлено в заявці №1/12/2010 від 22.12.2010р., та по м. Київ (Україна) м. Свентохловице (Польща), згідно з заявкою №2/12/2010 від 22.12.2010р. Зазначена обставина підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) №281210 від 28.12.2010р. та №202010 від 28.12.2011р., копії яких надані позивачем та долучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуті судом в судовому засіданні.

Згідно з умовами заявок, відповідач повинен оплатити позивачу вартість перевезення вантажів. Оплата здійснюється по безготівковому розрахунку на протязі 10 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Оригінали CMR №281210 від 28.12.2010р. та №202010 від 28.12.2010р., заявки №1/12/2010 від 22.12.2010р., №2/12/2010 від 22.12.2010р., рахунки-фактури 3№4 від 04.01.2011р., №5 від 04.01.2011р. та акти виконаних робіт від 04.01.2011р., від 05.01.2011р. позивач надіслав відповідачу, що підтверджується поштовим чеком №8975 від 01.02.2011р. та списком згрупованих рекомендованих відправлень від 01.02.2011р.

Позивач наполягає, що на момент звернення з позовом до суду, відповідач свої зобовязання по оплаті вартості послуг перевезення не виконав і за ним існує заборгованість в сумі 22000,00 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що між ним та позивачем не має жодних договірних зобовязань, а отже вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Оцінюючи подані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Частиною 1 статті 208 цього кодексу визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Наявними в справі доказами підтверджується, що на підставі заявок №1/12/2010 від 22.12.2011р. та №2/12/2010 від 22.12.2010р. позивач здійснив перевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутом м.Київ (Україна) м. Свентохловице (Польща).

Враховуючи вказані обставини господарський суд дійшов висновку, що дії сторін по справі та складені ними документи підтверджують досягнення позивачем та відповідачем домовленості про встановлення відносин перевезення (правочин). Дії сторін правочину були спрямовані на виникнення цивільних прав та обовязків та створення правових наслідків.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт своєчасної та в повному обсязі оплати вартості перевезення, покладається на відповідача.

Будь-яких доказів оплати вартості наданих послуг з перевезення відповідач суду не надав.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали підтверджують обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, позов в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 22000,00 грн. є обґрунтованим.

За невиконання зобовязання позивач також наполягає на стягненні з відповідача інфляційних втрат в сумі 990,00 грн. та 202,52 грн. відсотків річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми інфляційних втрат та відсотків річних позивачем, діючому законодавству відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" інфляційних втрат в сумі 990,00 грн. та відсотків річних в сумі 202,50 грн., також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто: заборгованість в сумі 22000,00 грн., інфляційні втрати в сумі 990,00 грн. та відсотки річні в сумі 202,50 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 231,93грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 25; код ЄДРПОУ 20050164) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротеп" (02094, м. Київ, вул. Сергієнка, 11; код ЄДРПОУ 21496904) 22000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 202 (двісті дві) грн. 52 коп. три проценти річних, 990 (девятсот девяносто) грн. 00 коп. інфляційних збитків, 231 (двісті тридцять одну) грн. 93 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.