Рішення № 19048631, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/35110.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Данзас Київ, ЛТД"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-видавниче бюро "Енергія плюс"

Простягнення 27 975,15 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1. (дов. №б/н від 07.09.2011 р.) Від відповідачане з'явився У судовому засіданні 10 жовтня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Данзас Київ, ЛТД" (далі позивач або експедитор) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-видавниче бюро "Енергія плюс" (далі відповідач або замовник) 27 975,15 грн., з яких 16992,15 грн. основної заборгованості, 5986, 66 грн. пені, 4026, 42 грн. інфляційних збитків, та 968, 92 грн. відсотків річних за договором транспортно-експедиційного обслуговування №18-08/08 від 18.08.2008р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2011р. порушено провадження у справі №24/351 та призначено справу до розгляду на 26.09.2011р.

В судове засідання 26.09.2011р. з'явився представник позивача та надав уточнення до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.10.2011р.

У судові засідання 10.10.2011р. зявився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві №288 від 25.08.2011р.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 10.10.2011р. наданій позивачем у судовому засіданні 10.10.2011р.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважається врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

05.11.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю "Данзас Київ, ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-видавниче бюро "Енергія плюс" укладений договір №18-08/08 транспортно-експедиційного обслуговування (далі договір №18-08/08).

Згідно договору №18-08/08 експедитор за дорученням замовника організовує транспортно-експедиційне обслуговування вантажів замовника, а останній сплачує експедитору вартість його послуг, визначених актом виконаних робіт, а також, відшкодовує вартість фактичних витрат, які були понесені експедитором при виконанні доручень замовника.

Розділом 2 договору визначені обовязки сторін, відповідно до яких експедитор зобовязався здійснити організацію транспортно-експедиторського обслуговування вантажів замовника згідно отриманих від нього інструкцій, інформації про вантаж і відвантажувальних реквізитів відповідно з діючими правилами перевезень вантажів (п. 2.1.1 договору №18-08/08).

Замовник згідно із вказаним договором, зобовязався після підписання акта виконаних послуг оплатити експедитору вартість його транспортно-експедиторських та експедиційних послуг, визначених актом, а також відшкодувати вартість фактичних затрат, які були понесені експедитором у звязку з виконанням доручень замовника (п. 2.2.8 договору №18-08/08).

Відповідно до п. 1 договору №18-08/08, фактом виконання доручення експедитором є акт виконаних послуг по організації транспортно-експедиторського обслуговування вантажу замовника. Датою виконання доручення експедитором є дата оформлення акту.

Договором також передбачено, що замовник зобовязаний протягом 10 банківських днів з дати підписання акту виконаних послуг, згідно з п. 1 договору, відшкодувати експедитору фактичні затрати, які були ним понесені у звязку з виконанням доручення та оплатити вартість його транспортно-експедиторських послуг згідно з актом (п. 3.3 договору №18-08/08).

На виконання договору №18-08/08, позивач, на підставі доручення відповідача, організував та виконав транспортно-експедиторське обслуговування вантажу, а саме, доставив авіаційним транспортом за маршрутом м. Київ м. Тель-Авів (Ізраїль) сувеніри.

Сторонами була узгоджена вартість послуг, яка на день розрахунку, згідно рахунку № СФ-0001393 від 14.07.2009р., склала 12064, 05 грн. Вказані послуги були прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчить підписаний та скріплений печаткою акт №ОУ-001441 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.07.2009р. на вказану в рахунку суму (копія в матеріалах справи).

Відповідач частково оплатив вартість наданих послуг на підставі рахунку № СФ-0001393 від 14.07.2009р. на суму 500,00 грн.

На виконання договору №18-08/08, на підставі доручення відповідача позивачем було організовано та виконано транспортно-експедиторське обслуговування вантажу, а саме, доставлено авіаційним транспортом за маршрутом м. Київ м. Скопє (Македонія) сувеніри.

Сторонами була узгоджена вартість послуг, яка на день розрахунку згідно рахунку №СФ-0000257 від 18.02.2010р. склала 5428, 10 грн. Вказані послуги були прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчить підписаний та скріплений печатками акт №ОУ-000266 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18.02.2010р. на вказану в рахунку суму.

Оплата за надані послуги відповідачем здійснена не була.

Матеріалами справи підтверджується що позивач звертався до відповідача з претензією № 268 від 28.05.2010р. про оплату заборгованості. Відповідач у своїй відповіді на претензію повністю визнав виниклу заборгованість та зобовязувався сплатити її частково до кінця року, а суму, що залишилась до 25.01.2010р.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобовязань, надані послуги у визначені договором строки оплатив частково і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем існує заборгованість в сумі 16992, 15 грн.

У судовому засіданні 26.09.2011р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач відмовляється від стягнення з відповідача пені на загальну суму 5986, 66 грн.

Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги про стягнення з відповідача 21988, 49 грн., з яких 16992,15 грн. основна заборгованість, 4026, 42 грн. інфляційні збитки, та 968, 92 грн. відсотки річні.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг в повному обсязі та у встановлені строки покладається на відповідача.

Сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 3.3. договору № 18-08/08).

Відповідач доказів належного виконання зобовязання суду не надав.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем договірних зобовязань та наявності у відповідача перед позивачем, станом на 25.08.2011р., заборгованості по договору № 18-08/08 в сумі 16992, 15 грн.

Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16992, 15 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За невиконання зобовязання позивач також наполягає на стягненні з відповідача інфляційних втрат в сумі 4026, 42 грн. та 968,92 грн. відсотків річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми інфляційних втрат та відсотків річних позивачем, діючому законодавству відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-виробниче бюро "Енергія плюс" інфляційних втрат в сумі 4026, 42 грн. та відсотків річних в сумі 968, 92 грн., також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн. слід зазначити наступне.

До матеріалів справи позивач надав копію видаткового касового ордеру від 16.09.2011р., як доказ про сплату за адвокатських послуг в сумі 2000,00 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2307/10 та договір про надання послуг адвоката від 01.08.2011.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про адвокатуру” адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Відповідно до п. 5 ст.4 Закону України “Про адвокатуру” адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до розяснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, з наступними змінами і доповненнями, врішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обовязком сторони, і повязано лише з волевиявленням самої сторони, як і визначення між цією стороною та найнятим представником оплати останнього за надані цим представником послуги.

Результати розгляду справи у суді залежить не від того хто представляє інтереси тієї чи іншої сторони у суді, а від встановлення судом наявності у позивача права, на захист якого ним подано позов, а також наявності чи відсутності факту порушення такого права або його оспорення.

Отже, враховуючи зазначене, беручи до уваги встановлені у процесуальному законодавстві обмеження розміру оплати послуг адвоката (до 5% задоволеної суми позовних вимог), а також враховуючи судову практику про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку, що заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 1099, 42 грн. (5% від задоволеної суми позовних вимог).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 16992, 15 грн. основного боргу, 4026, 42 грн. суми інфляційних втрат, 968,92 грн. процентів річних.

В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також 1099,42 грн. витрат на оплату послуг адвоката

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити поовністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-виробниче бюро "Енергія плюс" (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16; ЄДРПОУ 35635436) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Данзас Київ, ЛТД" (03150, м. Київ, вул. Тельмана, 5; ЄДРПОУ 31027127) 16 992 (шістнадцять тисяч девятсот девяності дві) грн. 15 коп. основної заборгованості, 968 (девятсот шістдесят вісім) грн. 92 коп. три проценти річних, 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 42 коп. інфляційних збитків, 1099 (одна тисячі девятсот девяносто) грн. 42 коп. - витрат на оплату послуг адвоката, 231 (двісті тридцять одну) грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 194 (сто девяносто чотири) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.