Рішення № 19048540, 26.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/30726.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м. Київ

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна

страхова компанія "Оранта", м. Київ

провідшкодування шкоди в порядку регресу 7038,12 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачаОСОБА_2 пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 7038,12 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2011р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 29.09.2011р.

16.09.2011р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу №ВА/6648166.

27.09.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит та інформація про дію полісу .

27.09.2011р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому було заявлено про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.10.2011р.

В судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення на відзив, в яких заперечив щодо застосування строків позовної давності, та позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 26.10.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2007 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір страхування № АТК 130558 майнових інтересів власника автомобіля «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_1.

07 липня 2008 року в м. Судак на вул. Східне шосе відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля „Шкода", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та застрахований автомобіль «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3.

Відповідно до Постанови Судацького міського суду АРК, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_4.

У результаті цієї пригоди було пошкоджено автомобіль страхувальника. Відповідно до Акту № 1022/14698 з товарознавчого дослідження від 22 серпня 2008р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить - 6 032,04 грн., а відповідно до Рахунку фактури № 08071116 від 11.07.2008р. вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 7 038,12 грн.

29 серпня 2008 року було складено розрахунок страхового відшкодування № 14698, що належить до виплати страхувальнику, відповідно до якого відшкодування визначається у сумі - 7 038,12 гривень.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 29 серпня 2008 року було складено Страховий акт.

Відповідно до платіжного доручення № 19392 від 04 вересня 2008 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля в розмірі 7 038,12 грн.

Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 7 038,12 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригода була застрахована у відповідача, відповідно до Полісу № ВА/6648166. Згідно з даним Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500 грн., а франшиза 2% (510 грн.).

Позивач направив відповідачу регресну вимогу вих. № 132/43-3с від 04.03.2011р. щодо відшкодування грошових коштів в порядку регресу.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами ,якими підтверджуються наведені події та факти.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до п.12.1. ст. 12 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо застосування строків позовної давності, у звязку зі суброгацією. Оскільки відносини, що виникають під час відшкодування шкоди в порядку регресу чітко врегульовані законодавством. Строк позовної давності у відносинах, що стосуються регресу, починає обчислюватися з дня фактичної сплати, а не з дня події.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню за вирахуванням франшизи.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” (04050, Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 6528 (шість тисяч пятсот двадцять вісім) грн. 12 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 28 жовтня 2011 року.