Рішення № 19048538, 26.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/30626.10.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", м. Київ

ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної Страхової

компанії "Оранта", м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплект», м. Київ

провідшкодування шкоди в порядку регресу 10 879,96 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачане зявилися

Від третьої особиОСОБА_2 пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 10 879,96 грн. збитків в порядку регресу з нарахуванням пені і 3% річних за період з 02.06.11 р. по 25.08.11 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/306 та призначено розгляд справи на 29.09.2011р.

16.09.2011р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу № ВЕ/1487935.

27.09.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит з інформацією про дію полісу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.10.2011р., у звязку з неявкою представників відповідача, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплект».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

До матеріалів справи долучені повідомлення про вручення судової кореспонденції, які підтверджують факт отримання відповідачем ухвал про призначення судового розгляду.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення, в яких зазначає , що з відповідача необхідно стягнути грошові кошти у розмірі 5604,83 грн., в решті позовних вимог слід відмовити. Також, було надано суду копію полісу, яка долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.10.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.10.2040056, відповідно до умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки Chery Amulet, державний номерний знак НОМЕР_1. Умовами вказаного договору сторонами було погоджено, що до переліку страхових ризиків включено дорожньо-транспортні пригоди.

Відповідно до Довідки УДАІ ГУМВС України в м. Києві, 06.12.2010р. на пр-ті Ватутіна, ел. опора № 3 у м. Києві, сталася дорожньо транспортна пригода (ДТП), за участю застрахованого автомобіля марки Chery Amulet, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля марки МАЗ 543-240-2120, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, та автомобіля марки Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів.

Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 20,12.2010р. у справі № 3-7168/10, гр. ОСОБА_5 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу ФОП ОСОБА_6 від 22.03.2011р. № 189, розмір матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля марки Chery Amulet визначено у сумі 9 863,95 грн.

Відповідно до рахунку-фактури філії «Автоцентр на Печерську»ПАТ «УАК»від 28.03.2011р. № СЧ-0001992 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає - 6 345,08 грн.

Згідно страхового акту № 1367 від 08.04.2011р., пошкодження транспортного засобу марки Chery Amulet, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка сталася 06.12.2010р. визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5 604,83 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 2180 від 13.04.2011р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі - 5 604,83 грн. на користь філії «Автоцентр на Печерську».

Відповідно до платіжного доручення № 2022 від 30.03.2011р., позивачем було оплачено вартість товарознавчого дослідження в сумі - 450 грн. на користь СПД ОСОБА_6

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1487935, між відповідачем - ВАТ НАСК «ОРАНТА», як страховиком та ТОВ «Автобудкомплекс-К», як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 1-го типу, зі строком дії з 07.04.2010р. по 06.04.2011р., з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 35 000 грн., франшиза 0 грн., забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки МАЗ 543-240-2120, державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до заяви № 1367 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 3227 від 25.05.2011р., позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату виплаченого позивачем страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності. Відповідачем вказана вимога була отримана 31.05.2011, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 31.05.2011р.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами ,якими посвідчуються наведені події та факти .

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст.37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 218,55 грн. та три відсотка річних у розмірі 42,30 грн., посилаючись на прострочення останнім строку виплати страхового відшкодування.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Суду не надано письмової угоди щодо неустойки, яка була укладена між сторонами.

У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто, відповідно до вищевказаних правових норм до позивача, як страховика, перейшло право вимоги лише в межах фактично понесених ним затрат.

Регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування і в даному, випадку виплата коштів в порядку регресу не забезпечується пенею та трьома відсотками річних, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річних відсутні і в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Позивачем понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 450 грн. Позивач просить суд стягнути вказані витрати з відповідача, проте, нормативного обґрунтування таких вимог суду не надав. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно заявленим вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної Акціонерної Страхової Компанії «Оранта»(вул. Жилянська 75, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»(вул. Червоноармійська, 15/2, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 36086124), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 5604 (пять тисяч шістсот чотири) грн. 83 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 28 жовтня 2011 року.