Постанова № 19047956, 02.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. Справа № 5023/2063/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали

касаційних скаргАК "Харківобленерго" та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.08.2011

у справігосподарського суду Харківської області

за позовомАК "Харківобленерго"

до

за участюПП "Донком"

та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

провизнання недійсним правочину,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 (дов. від 23.05.11 № 01-62 юр/4094), ОСОБА_2 (дов. від 30.09.11 № 2-62 юр/7363),

відповідача: не зявились,

СДПІ: не зявились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 11.04.11 року господарського суду Харківської в задоволенні позову про визнання договору підряду №5/20/06 від 20.06.08 року, укладеного між АК “Харківобленерго” та ПП “Донком”, недійсним відмовлено.

Постановою від 29.08.11 Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін, проте, з інших підстав.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, АК "Харківобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові також звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить скасувати прийняті у справі рішення, позов АК "Харківобленерго" задовольнити.

АК "Харківобленерго" подала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить залишити її без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу АК "Харківобленерго" задовольнити, касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, за результатами перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2009, ДПІ Дзержинського району м. Харкова складено акт від 26.04.2011 № 1190/23-1/00131954, в якому вказано про встановлені факти відсутності поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків, що свідчить про нікчемність правочинів, укладених між АК “Харківобленерго” та ПП “Донком”. Зокрема, перевіркою встановлено, що ПП “Донком” виступає підприємством “транзитером”, оскільки у останнього немає можливості реального здійснення фінансово-господарських операцій, а також ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, що свідчить про відсутність наміру у створенні правових наслідків, що підтверджується актом від 04.04.2011№ 919/1800/33817335.

Звертаючись з позовом у даній справі, АК "Харківобленерго" послалась на лист запит СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 14.03.11 № 3098/10/43-015, згідно якого СДПІ встановлено невідповідність задекларованих АК "Харківобленерго" показників даним податкової звітності ПП "Донком", у звязку з чим просила визнати договір підряду від 20.06.08 №5/20/06, укладений нею з ПП “Донком”, недійсним на підставі ст. 228 ЦК України.

Судами зясовано, що за умовами спірного договору ПП “Донком” як підрядник взяв на себе зобовязання в межах договірної ціни виконати власними чи залученими силами та засобами зі своїх матеріалів, передбачені договором роботи з будівництва дволанцюгової ПЛ-10 кВ ПС “Пісочин” до зближення з ПС-35/1 кВ “Водозабір”, здати в обумовлені строки обєкт в експлуатацію АК “Харківобленерго”, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт та протягом гарантійного строку експлуатації обєкта, а АК "Харківобленерго" як замовник зобовязався - прийняти та оплатити виконані роботи підряднику у відповідності до умов договору.

Ціна договору визначається по узгодженню сторін, є динамічною і складає 4322137,20грн. (чотири мільйона триста двадцять дві тисячі сто тридцять сім гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 720 356, 20грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що вказаний договір було укладено відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України та підписано двома сторонами, на його виконання складено видаткові накладні, підписано акти здачі-приймання виконаних робіт, а також виписані податкові накладні, які відображені у звітності підприємств.

Факт розрахунків між підприємствами підтверджується банківськими виписками, даними бухгалтерського, податкового обліку та первинною документацією.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не взято до уваги постанову Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " від 6 листопада 2009 року № 9, згідно п. 18 якої правочинами, які визначені ст. 228 ЦК України, є такі, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина у формі умислу, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Спірний договір підписано повноважними особами та скріплено печатками сторін, а будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили, що оспорюваний правочин посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що посилання суду апеляційної інстанції як на доказ укладення спірного договору як такого, що порушує публічний порядок на акт перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, складений ДПІ Дзержинського району м. Харкова, є безпідставним, оскільки ДПІ не є стороною правочину, а відповідно ст.8-11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" має повноваження здійснювати перевірки дотримання платниками податку вимог податкового законодавства та інші повноваження, у тому числі право на звернення до суду у випадках передбачених законом. В той же час, названий закон не надає податковій інспекції право встановлювати юридичні факти, як то відсутність у сторін договору наміру одержати економічний ефект та без мети реального настання правових наслідків, наявність дій підприємств, які призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, наявності вини в діях будь-якої зі сторін у вчиненні правочину, визначеного ст. 228 ЦК України, оскільки це є прерогативою суду.

Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано положення п. 5 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України № 9, згідно якого вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

При цьому апеляційний господарський суд, дійшовши висновку, що спірний договір підряду є нікчемним на підставі ст. 228 ЦК України, не вказав про це в резолютивній частині постанови, залишивши без змін рішення місцевого господарського суду про відмову в позові.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу АК "Харківобленерго" задовольнити.

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково.

Постанову від 29.08.11 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5023/2063/11 скасувати.

Рішення від 11.04.11 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.