Постанова № 19026775, 26.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р. Справа № 5291/3-30

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., судді Плахов О.В., Бородіна Л.І.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

стягувача –Рожкова С.Г.

боржника –Топорков К.В.

АК "Харківобленерго", м. Харків –Войтенко Ю.В.

ДВС –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП “ТЕЦ-2 “Есхар”, смт. Есхар (вх. №4430Х/2-5) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.09.11 р. за скаргою ПАТ "Харківгаз", м. Харків на дії підрозділу примусового виконання рішення ВДВС ГУЮ у Харківській області щодо повернення наказу господарського суду Харківської області від 15.08.2003 р. по справі № 5291/3-30

за позовом ПАТ "Харківгаз", м. Харків

до 1. АК "Харківобленерго", м. Харків

2. Державного підприємства "ТЕЦ-2 "Есхар", смт. Есхар

про стягнення 6 282 031,67 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 квітня 2003 року по справі № 5291/3-30 з Державного підприємства "ТЕЦ-2 Есхар" смт. Есхар на користь ВАТ "Харківгаз" м. Харків стягнуто суму основного боргу в розмірі 6282031,67 грн., держмита в сумі 1700,00 грн. та судових витрат в сумі 69,00 грн. Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили, в зв’язку з чим, на його виконання було видано відповідний наказ від 15.08.03 р., який стягувачем в подальшому було пред'явлено до виконання в ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області.

03.08.11 р. до господарського суду Харківської області надійшла скарга стягувача на дії підрозділу примусового виконання рішення ВДВС ГУЮ у Харківській області щодо повернення наказу господарського суду Харківської області від 15.08.2003 р. по справі № 5291/3-30.

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Жиляєв Є.М.) від 29.09.2011 р. скаргу задоволено. Визнано незаконними дії підрозділу примусового виконання рішення відділу державно виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо повернення наказу господарського суду Харківської області № 5291/3-30 виданого 15.08.2003 р. ПАТ “Харківгаз”. Визнано незаконними дії підрозділу примусового виконання рішення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо припинення чинності арешту майна арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення за виконавчим провадженням ВП № 9678590 відкритого на підставі наказу господарського суду Харківської області № 5291/3-30 виданого 15.08.2003 р.

Боржник - ДП “ТЕЦ-2 “Есхар”, смт. Есхар з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, та відмовити стягувачу в задоволенні скарги на дії ДВС.

В обґрунтування своїх вимог боржник вказує на те, що суд, на його думку, безпідставно та всупереч Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", Закону України “Про виконавче провадження” зробив висновок про незаконне повернення державним виконавцем виконавчого документа згідно з постановою від 20.06.2011 р.

В судовому засіданні представник боржника підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа суперечать положенням Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та Закону України “Про виконавче провадження”.

В судовому засіданні представник стягувача просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ДВС в судове засідання свого представника не направила, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не надала, про причини неприбуття представника не повідомила.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника ДВС.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 1.2. Статуту ПАТ “Харківгаз” Публічне акціонерне товариство “Харківгаз” до приведення своєї діяльності відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства” мало найменування Відкрите акціонерне товариство “Харківгаз”, створеного відповідно до Закону України “Про господарські товариства” та Указу Президента України від 15 червня 1993 р. № 210/93 “Про корпоратизацію підприємств” та яке, в свою чергу, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Харківгаз”, перерєстрованого Виконкомом Харківської міської Ради народних депутатів, реєстраційний № 03359500, розпорядження від 26.12.1994 р. №1378.

Господарським судом Харківської області було розглянуто справу № 5291/3-30 за позовом ПАТ "Харківгаз", м. Харків до АК "Харківобленерго", м. Харків та до Державного підприємства "ТЕЦ-2 "Есхар", смт. Есхар про стягнення 6282031,67 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 квітня 2003 року по справі № 5291/3-30 з Державного підприємства "ТЕЦ-2 Есхар" смт. Есхар на користь ВАТ "Харківгаз" м. Харків стягнуто суму основного боргу в розмірі 6282031,67 грн., держмита в сумі 1700,00 грн. та судових витрат в сумі 69,00 грн.

Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили, в зв’язку з чим, на його виконання було видано відповідний наказ від 15.08.03 р., який стягувачем в подальшому було пред'явлено до виконання в ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області.

Боржника - ДП "ТЕЦ-2 "Есхар" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь підприємства у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.05 р. № 2711-IV.

21.07.2011 стягувач отримав постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 20.06.2011 р. про повернення виконавчого документу від 15.08.2003 р. по справі № 5291/3-30.

Дану постанову державний виконавець мотивував тим, що з 28.11.2005 р. боржника - ДП "ТЕЦ-2 "Есхар" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь підприємства у процедурі погашення заборгованості згідно p. Закону України "Про заходи спрямовані забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Згідно з п. 3.7. ст. З вказаного Закону на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості встановлено заборону на примусове виконання рішень за якими боржниками є підприємства даної категорії. Згідно з зазначеним законом термін дії процедури погашення заборгованості триває до 01.01.2013 року. На підставі вказаного, державний виконавець зробив висновок про повернення виконавчого документа на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Обставини щодо винесення державним виконавцем даної постанови стали підставою для звернення стягувача до суду з відповідною скаргою.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу крім іншого виходив з того, що постанова державного виконавця від 20.06.2011 р. не відповідає вимогам Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", Закону України “Про виконавче провадження”, а самого державного виконавця не було законних підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження є державною гарантією реального захисту порушеного права суб'єкта та повинно забезпечувати реалізацію обов'язковості виконання на всій території України рішень суду, що набрали законної сили.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" основним завданням Державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень суду.

Відповідно до статей 4, 7 цього Закону саме державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. Працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Статтею 115 ГПК України закріплено конституційний принцип обов’язковості виконання судового рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів, у разі не виконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень суду неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 15 частини 1 ст. 37 цього Закону встановлено, що у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.

Порядок і строки зупинення виконавчого провадження визначені статтею 39 Закону, відповідно до якої державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження в т.ч. з підстав, передбачених зокрема статтею 37 Закону, не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У випадку передбаченому, зокрема пунктом 15 частини першої статті 37 Закону виконавче провадження зупиняється до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться, та накладений державним виконавцем арешт на майно боржника не знімається.

Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом 3 днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження, зокрема за власною ініціативою.

Пунктом 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, а також те, що ДП ТЕЦ-2 "Есхар" включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на підставі статей 37, 39 Закону та п. 3.7 ст. З Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" є правомірними висновки господарського суду про обов’язок державного виконавця зупинити виконавче провадження на строк до 01.01.2013 року та винести постанову про зупинення виконавчого провадження.

Проте, в даному випадку державний виконавець Пікула В.Ю., в порушення вказаних положень закону, виніс постанову від 20.06.2011 р. про повернення виконавчого документу, яка, як наслідок є незаконною, та такою, що грубо порушує права стягувача –ПАТ “Харківгаз”.

Посилання державного виконавця в постанові від 20.06.2011 р. на п. 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" правомірно визнані господарським судом необґрунтованими, оскільки, зазначеною нормою закону передбачено право державного виконавця повернути стягувачу виконавчий документ у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. В даному ж випадку заборони, як виключає можливість виконання відповідного рішення не існує, Законами України "Про виконавче провадження" та "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" введено мораторій (тимчасову заборону) на проведення виконавчих дій, а порядок виконання рішення, в разі внесення боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, передбачений законом.

Таким чином є правомірними висновки господарського суду про те, що у державного виконавця, відповідно до закону, не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Зазначене спростовує доводи боржника, викладені в апеляційній скарзі, стосовно правомірного повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувача на підставі п. 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала господарського суду від 29.09.11 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 104-106 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП “ТЕЦ-2 “Есхар”, смт. Есхар залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.09.11 р. по справі № 5291/3-30 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

судді Плахов О.В.

Бородіна Л.І.