Рішення № 19024860, 13.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1658/11

за позовом Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця"

до відповідача Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"

про стягнення в сумі 193 281 грн. 06 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : Гуменюк І.П.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення 193 281 грн. 06 коп. боргу згідно укладеного Договору №1416 від 12.12.2006 р. про транспортування стічних вод, з яких 184 760 грн. 83 коп. - основного боргу за водовідведення, 2 068 грн. 86 коп. - 3% річних та 6 451 грн. 37 коп. - інфляційні втрати.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що між позивачем та відповідачем були підписані угоди про зарахування зустрічних вимог на загальну суму 181741 грн. 82 коп. Копії даних угод надано позивачем до матеріалів справи. Таким чином після підписання угод борг відповідача складає 3019 грн. 01 коп. - основного боргу, 2 068 грн. 86 коп. - 3% річних та 6 451 грн. 37 коп. - інфляційні втрати.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому вимоги позивача не визнає. Зазначає, що умовами укладеного Договору №1416 від 12.12.2006 р. передбачено, що відповідач повинен сплатити за послуги по транспортуванню стічних вод за об'єм, визначений ним в акті, але не більше ніж за об'єм, оплачений споживачами в даному періоді. Однак позивач у розрахунку суми боргу визначив заборгованість виходячи з усього об'єму транспортованих стічних вод, не врахувавши рівень оплати споживачів. Також відповідач вказує, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог та документів, що їх підтверджують. Тому просить суд в позові відмовити.

Представник відповідача в судове засідання 13.10.2011 р. не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.

Крім того, ухвалами суду явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 12 грудня 2006 року між Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно - каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (Замовник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (Виконавець) укладено Договір №1416 про транспортування стічних вод (далі –Договір) (арк.с.18-19). Згідно предмету Договору Виконавець зобов'язується приймати та транспортувати стічні води від абонентів Замовника, перелік яких наведений у Додатку №1 до даного Договору. Фактична кількість стічних вод, що транспортується протягом відповідного місяця вважається рівною кількістю спожитої води абонентами, які визначені у Додатку №1 (п.1.1.,1.3. Договору).

За умовами пунктів 2.1.-2.3. Договору вартість транспортування 1 м.куб. стічних вод становить 1,67 грн. Вартість транспортування стічних вод може змінюватись в сторону збільшення лише за умови закладення відповідних витрат в тарифі послуг водовідведення, які надає Замовник. Замовник зобов'язаний сплатити за послуги по транспортуванню стічних вод за об'єм, визначений ним в акті відповідно до п.1.3. цього Договору, але не більше ніж за об'єм, оплачений споживачами в даному періоді. Замовник проводить оплату за отримані послуги згідно даного договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі відповідних актів, складених відповідно до п.2.2. Договору.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що Замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату отриманих послуг

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг з 01.01.2007 р. та закінчується 31.12.2007 р. (п.п.9.1.,9.2. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін 12.12.2006 р.

08 грудня 2009 року сторони підписали Додаткову угоду до Договору №1416 про транспортування стічних вод від 12.12.2006 р., якою погодили продовжити строк дії Договору до 01.01.2011 р. (арк.с.20).

На виконання умов Договору №1416 про транспортування стічних вод Виконавцем було здійснено приймання та транспортування стічних вод за період серпень-грудень 2010 року на суму 184 760 грн. 83 коп.

Для оплати даних послуг відповідачу було виставлено рахунки №№ 327/8, 327/9, 327/10, 327/11, 327/12 за серпень-грудень 2010 року на загальну суму 184 760 грн. 83 коп. (арк.с.24-26).

В свою чергу відповідач не здійснив оплату виставлених рахунків за виконане позивачем водовідведення.

05 січня 2011 року між сторонами підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2011 р. складала 184 760 грн. 83 коп. (арк.с.28).

02 лютого 2011 року позивачем - ДТГО "Львівська залізниця" було надіслано на адресу відповідача претензію №713-10/233 з вимогою погасити заборгованість (арк.с.27). Відповідь на дану претензію у матеріалах справи відсутня.

Покликаючись на ст.625 ЦК України, з огляду на прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за водовідведення, позивач нарахував 2 068 грн. 86 коп. - 3% річних та 6 451 грн. 37 коп. - інфляційних втрат.

Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними (арк.с.35-36).

Під час розгляду справи позивачем було подано до матеріалів справи копії укладених між Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно - каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" Угод про зарахування зустрічних вимог на загальну суму 181 741 грн. 82 коп. А саме, Угоди №55 від 27.01.2011 р. на суму 25 057,06 грн., №140 від 24.02.2011 р. на суму 20 968,15 грн., №310 від 28.03.2011 р. на суму 15 514,40 грн., №141 від 01.04.2011 р. на суму 222,34 грн., №399 від 12.05.2011 р. на суму 15 618,71 грн., №654 від 29.06.2011 р. на суму 18 276,75 грн., №791 від 28.07.2011 р. на суму 40 155,57 грн., №905 від 31.08.2011 р. на суму 25 666,57 грн., №1032 від 28.09.2011 р. на суму 20 262,27 грн. (арк.с.49-57,64-65).

Таким відповідач не сплатив позивачу за Договором №1416 від 12.12.2006 року 3 019 грн. 01 коп. основного боргу за послуги по транспортуванню стічних вод.

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 11 539 грн. 24 коп., з яких 3 019 грн. 01 коп. - основного боргу, 2 068 грн. 86 коп. - 3% річних та 6 451 грн. 37 коп. - інфляційні втрати.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наведених правових норм вбачається, що укладений між сторонами Договір №1416 від 12.12.2006 р. є оплатним, і обов’язку Виконавця виконати певну роботу або надати послуги, в даному випадку - прийняти та транспортувати стічні води від абонентів Замовника, відповідає обов’язок Замовника ці послуги прийняти та оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, укладений Договір є оплатним. Тобто обов’язок відповідача як замовника по Договору від 12.12.2006 р. оплатити надані позивачем послуги виникає згідно з положеннями закону та умовами розділу 2 Договору “Умови оплати”.

До того ж в пунктах 2.1.-2.3. Договору від 12.12.2006 р. сторонами узгоджено не умови виникнення у Замовника вказаного обов’язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов’язання.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов’язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У п. 2.2. Договору від 12.12.2006 р. зазначено, що Замовник зобов'язаний сплатити за послуги по транспортуванню стічних вод за об'єм, визначений ним в акті відповідно до п.1.3. цього Договору, але не більше ніж за об'єм, оплачений споживачами в даному періоді. Таким чином між сторонами визначено виконання відповідачем зобов’язання з оплати наданих послуг вказівкою на обставини надходження коштів від споживачів. Тобто виконання відповідачем зобов’язання з оплати отриманих послуг залежить від обсягу оплати послуг споживачами за певний період.

Проте така подія як оплата послуг споживачами не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб’єктивної поведінки третіх осіб, визначених в договорі як Споживачі без зазначення реквізитів цих осіб.

Також слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність порядок розрахунків Замовника із Виконавцем по договору від дій третіх осіб, у даному випадку - споживачів.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити змісту закону. Однак, зважаючи на все вищевикладене, вбачається, що пункт 2.2. Договору від 12.12.2006 р. в частині слів “але не більше ніж за об'єм, оплачений споживачами в даному періоді” не відповідає вимогам законодавства, оскільки така умова договору дозволяє відповідачу не здійснювати розрахунки з позивачем у визначений п.2.3. Договору строк посилаючись на неоплату послуг споживачами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, посилання відповідача на те, що останній повинен сплатити за послуги по транспортуванню стічних вод за об'єм, визначений ним в акті, але не більше ніж за об'єм, оплачений споживачами в даному періоді, спростовуються наведеними вище правовими нормами і матеріалами справи та не приймаються судом до уваги.

Факт несвоєчасної та неповної оплати відповідачем наданих позивачем послуг підтверджується наявними у справі належними та допустимими доказами. Тому суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 11 539 грн. 24 коп., з яких 3 019 грн. 01 коп. - основного боргу, 2 068 грн. 86 коп. - 3% річних та 6 451 грн. 37 коп. - інфляційні втрати. В частині стягнення з відповідача 181 741 грн. 82 коп. основного боргу провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Окрім цього слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається слідуюче. Частина угод про взаємозалік укладена між сторонами до порушення провадження у справі. Зокрема угоди №55 від 27.01.2011 р. на суму 25 057,06 грн., №140 від 24.02.2011 р. на суму 20 968,15 грн., №310 від 28.03.2011 р. на суму 15 514,40 грн., №141 від 01.04.2011 р. на суму 222,34 грн., №399 від 12.05.2011 р. на суму 15 618,71 грн., №654 від 29.06.2011 р. на суму 18 276,75 грн., №791 від 28.07.2011 р. на суму 40 155,57 грн., всього на загальну суму 135 812 грн. 98 коп. Проте звертаючись до суду з позовом ДТГО "Львівська залізниця" заявила вимоги до відповідача без врахування даних Угод. Тому відповідач повинен відшкодувати позивачу судові витрати виходячи із суми заборгованості, яка фактично існувала на момент звернення до суду з позовом, а саме 57 468 грн. 08 коп., з яких 48 948 грн. 85 коп. - основний борг, 2 068 грн. 86 коп. - 3% річних та 6 451 грн. 37 коп. - інфляційні втрати. Розмір пропорції суми боргу, яка фактично існувала у відповідача відносно заявленої позивачем у позові становить 29,73 %. Таким чином, за підрахунками суду відповідач повинен відшкодувати позивачу 574 грн. 68 коп. державного мита та 70 грн. 16 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м.Рівне, вул.С.Бандери, 2, код ЄДРПОУ 03361678) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79007, м.Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) - 3 019 грн. 01 коп. - основного боргу, 2 068 грн. 86 коп. - 3% річних та 6 451 грн. 37 коп. - інфляційних втрат, витрати по сплаті державного мита в розмірі 574 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 70 грн. 16 коп.

3. В частині стягнення з відповідача 181 741 грн. 82 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "20" жовтня 2011 року