Рішення № 19024846, 18.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1863/11

За позовом Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий союз”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми “ДП “Рівнетрансекспедиція”

про стягнення 24 126 грн. 89 коп.

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники: від позивача - ОСОБА_1, представник (довіреність № 01-11-01/68 від 11.07.2011р.); від відповідача - ОСОБА_2, представник (довіреність № 11-09-309 від 29.06.2011р.).

В судовому засіданні 13.09.2011р. оголошувалась перерва до 27.09.2011р., в судовому засіданні 27.09.2011р. оголошувалась перерва до 18.10.2011р.

Суть спору: Позивач - Приватне акціонерне товариство “Європейський страховий союз” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми “ДП “Рівнетрансекспедиція” про стягнення сплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 24126 грн. 89 коп., як подвійно отриманої.

12.09.2011р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, з підстав наведених в останньому, заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

13.09.2011р. відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

27.09.2011р. відповідач подав додаткові пояснення до відзиву, в яких заперечує проти позовних вимог.

14.10.2011р. позивач подав пояснення по суті позову, в яких підтримує позовні вимога, позов просить задоволити.

В судовому засіданні 18.10.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача заперечив позовні вимоги та підтримав заяву про застосування строку позовної давності.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2007р. між ЗАТ “Європейський страховий союз” (страховик) (правонаступником якого є ПрАТ “Європейський страховий союз”) та ТзОВ - фірмою “ДП Рівнетрансекспедиція” (страхувальником) був укладений договір № 18-02-139X07 добровільного страхування транспортних засобів (а.с.11-16), відповідно до умов якого страхувальник зобовязався сплачувати страхові платежі у терміни, зазначені у додатках до даного договору та виконувати інші умови цього договору, а страховик взяв на себе зобовязання здійснити страхувальнику виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну транспортним засобам, застрахованим за цим договором, внаслідок настання подій (страхових випадків), на випадок яких проводиться страхування в порядку і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

29.05.2008р. в Італії стався страховий випадок - дорожньо-транспортна пригода, під час якої був пошкоджений автомобіль відповідача Mercedes-Benz Actros д.н ВК 1728 АЕ, про що було складено страховий акт (а.с. 18).

14.08.2008р. позивач відповідно до розпорядження № 2/171 (а.с.19) та платіжного доручення № 4316 (а.с.20) провів відповідачу виплату страхового відшкодування по випадку, що трапився з автомобілем д.н. ВК 1728 АЕ 29.05.2008р. в розмірі 24 126 грн. 89 коп.

Згідно з п. 2.13.4 договору добровільного страхування транспортних засобів № 18-02-139/07 від 25.09.2007 року після виплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

ПрАТ “Європейський страховий союз” у позовній заяві вказує, що ТзОВ - фірмі “ДП Рівнетрансекспедиція” винною стороною, а саме її страховою компанією, також було відшкодовано суму збитку у розмірі 3 873,50 євро (по курсу НБУ 11 грн. 24 коп., що станом на 21.07.2011р. становить 43538 грн. 14 коп.), що робить неможливим реалізацію страховиком права регресної вимоги. Вищевказані кошти на розрахунковий рахунок відповідача надійшли, про що свідчить лист № 09-02\841 від 17.05.2011р.

Згідно п.2.13.6 договору у такому випадку страхувальник зобовязується повернути отримане страхове відшкодування повністю.

27.04.2011р. позивачем відповідачу було направлено претензію (а.с.23) з вимогою в добровільному порядку повернути суму виплаченого страхового відшкодування. Дана претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді, в звязку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Водночас 13.09.2011р. відповідач, в порядку статті 267 ЦК України, подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій вказує, що позивач прострочив строк позовної давності. Позивач здійснив виплату страхового платежу 14.08.2008р., а звернувся до суду з позовом про повернення страхової виплати 26.08.2011р., отже, відповідно до норм статті 257 ЦК України, строк позовної давності в три роки сплив 14.08.2011р..

Суд відмовляє в задоволенні даної заяви з огляду на наступне.

У відповідності до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 статті 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Страхове відшкодування відповідачу було виплачене 14.08.2008р., тобто з цієї дати виникла можливість регресної вимоги до СК винної сторони.

Після отримання повідомлення про страховий випадок ПрАТ “Європейський страховий союз” було відправлене таке ж повідомлення в СК “Віен іншуренс Груп” 04.06.2008р та повторне через “Фонд боргових зобовязань” 23.09.2008р. На останнє повідомлення була отримана відповідь, що постраждалій стороні, а саме ТзОВ - фірмі ДП “Рівнетрансекспедиція”, страхове відшкодування в розмірі 3873.50 ЄВРО буде виплачене в повному обсязі (курс НБУ на 14.08.08 - 7.291 грн за ЄВРО, тобто 28241.67 грн).

Отже, чеська СК виконала свої зобовязання перед постраждалою стороною в повному обсязі, чим позбавила права регресного позову до неї. Страхове відшкодування по полісу цивільної відповідальності від чеської СК відповідачем було отримано в грудні 2008р. Саме з цієї дати у позивача і виникло право на повернення виплаченого страхового відшкодування згідно умов договору страхування наземного транспорту.

В квітні-травні 2011р. позивачем було надано запити в банк відповідача і 17.05.2011р. було надане офіційне підтвердження надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується листом банка відповідача, наявним в матеріалах справи. Тобто в травні 2011р. позивач фактично дізнався та отримав документ, що дозволив йому реалізувати своє право на повернення страхового відшкодування.

Таким чином, відповідно до норм статті 257 ЦК України, строк позовної давності в три роки не сплив, а позивач не пропустив вказаний строк, оскільки звернувся до суду з позовом 26.08.2011р., про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду Рівненської області на першій сторінці позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. 2.11.7 Договору страхувальник зобов'язаний повернути страховику отримане страхове відшкодування у повному обсязі, якщо упродовж передбачених чинним законодавством строків позовної давності буде виявлено обставини, які відповідно до чинного законодавства або умов договору повністю чи частково позбавляють страхувальника або вигодонабувача права на страхове відшкодування.

Відповідно до ст. ст. 9, 21 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 989, 525 ЦК України, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник, непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування; страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Стаття 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993 Цивільного Кодексу України передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток. В даному випадку отримавши подвійну суму відшкодування страхувальник позбавив страховика переходу права вимоги до винної особи та позбавив позивача права зворотної вимоги до винної особи (ст. 191 ЦК України).

Згідно п. 2.13.6 Договору якщо задоволення вимог страхувальника до осіб, відповідальних за заподіяну шкоду стало неможливе внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника, то страховик вправі, якщо страхове відшкодування вже виплачене, вимагати, а страхувальник зобовязаний повернути отримане відшкодування повністю.

Страхове відшкодування на суму 24 126 грн. 89 коп. відповідачу позивачем було виплачене 14.08.2008р., при цьому чеською СК страхове відшкодування відповідачу було виплачене в розмірі 3873.50 ЄВРО (тобто 34879,45 грн. за курсом НБУ станом на 02.12.2008р.) 02.12.2008р., що стверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача (а.с.75). Тобто відповідач двічі отримав страхове відшкодування по одному і тому ж страховому випадку, що суперечить чинному законодавству України.

У чеської сторони наявний поліс страхування цивільної відповідальності, який не передбачає повернення коштів постраждалою стороною. Крім того, між постраждалою стороною (відповідачем) та чеською СК відсутні договірні відносини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після виплати чеською СК страхового відшкодування постраждалій стороні в повному обсязі українська СК позбавилась права регресного позову до винної сторони, а отримала право на повернення страхувальником виплаченого страхового відшкодування, а відповідно у страхувальника виникло зобовязання повернути отримане страхове відшкодування згідно умов Договору та чинного законодавства. Згідно умов пункту 2.13.6 Договору сума 24126 грн. 89 коп. має бути повернена страхувальником - відповідачем в повному обсязі страховику - позивачу.

Відповідно до частин 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача сплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 24126 грн. 89 коп. стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Доказів повернення страхового відшкодування відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 24 126 грн. 89 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми “ДП “Рівнетрансекспедиція”, яка знаходиться за адресою: 33003, м. Рівне, вул. Уласа Самчука, буд. 5 (код ЄДРПОУ 30712154) на користь Приватного акціонерного товариства “Європейський страховий союз”, яке знаходиться за адресою: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1 (код ЄДРПОУ 33552636) 24126 грн. 89 коп. сплаченої суми страхового відшкодування, 241 грн. 27 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "18" жовтня 2011 р.