Ухвала суду № 19024807, 04.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1971/11

За позовом Публічне акціонерне товариство "Кредобанк"

до відповідача Приватне підприємство фірма "Лотус"

про стягнення 715 385 грн. 88 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1 (довіреність №295 від 07.02.2011 року);

від відповідача : представник не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства фірми "Лотус" заборгованості за кредитним договором кредитної лінії №418-08 від 02.10.2008 року в загальній сумі 715385 грн. 88 коп. з яких основний борг 400000 грн. 00 коп., борг зі сплати процентів 172944 грн. 46 коп., борг зі сплати комісії 375 грн. 00 коп., пеня 142066 грн. 42 коп..

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення №3300107704641. Відзиву на позов не надав, позовних вимог не заперечив.

04.10.2011 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю можливості забезпечити явку повноважного представника у зв'язку із його відрядженням до м.Київ. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилене судом з огляду на наступне: умовою відкладення розгляду справи за приписами ст.77 ГПК України є неможливість вирішення спору в даному засіданні, в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України. Відповідно до положень ст.ст.22, 28 ГПК України брати участь судових засіданнях є правом сторони, а не її обов'язком, та коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується. Зважаючи на зазначене, що відрядження представника відповідача не перешкоджає юридичній особі скористатись інститутом представництва і забезпечити явку у судове засідання іншого уповноваженого представника. Крім того, відповідач не позбавлений права висловити свої заперечення щодо позовних вимог у письмовому відзиві.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") (далі - Банк) та Приватним підприємством фірма "Лотус" (далі - Позичальник) був укладений Договір кредитної лінії №418-08, згідно з умовами якого Банк зобовязався відкрити Позичальнику кредитну лінію. в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі передбачені цим Договором.

Відповідно пункту 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" за рішенням загальних зборів акціонерів від 26 листопада 2009 року банк змінив назву на Публічне акціонерне товариство "Кредобанк". Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк".

Видача кредиту проводилась на умовах передбачених пунктом 2.1. кредитного договору. Зокрема пунктом 2.1.1. було встановлено загальний розмір кредиту, який становив 400000 грн. 00 коп.. Процентна ставка відповідно до пункту 2.1.3. даного договору становила 25,75% річних. Пунктом 2.1.4. сторонами було визначено, що у разі невиконання вимог , передбачених у п. 9.3.6. даного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% річних вище діючої, починаючої з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду (лютий-квітень, травень-липень, серпень-жовтень, листопад-січень) на наступний період. В подальшому при виконанні позичальником протягом наступного аналізованого періоду вимог пункту 9.3.6. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, визначеному в пункті 2.1.3. цього договору, починаючи з 1-гочисла 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

Відповідно до пункту 4.3. кредитного договору позичальник сплачує проценти у валюті кредиту місяця, але не пізніше останнього робочого дня, за який вони нараховані.

Згідно п.4.1.3. Договору за управління кредитом позичальник щомісячно сплачує банку комісію в сумі 75,00 грн..

Порядок видачі кредиту відповідно до пункту 2.1.6. кредитного договору здійснювався траншами, шляхом оплати платіжних доручень позичальника з позичкового рахунку, згідно цільового призначення.

Відповідно до пункту 5.1. даного договору позичальник зобовязаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.5.10. Договору Банк у випадках, передбачених п.2.9. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Відповідно до положень п.2.9. Договору банк вправі відмовити у виплаті Позичальнику кредиту або його частини у випадку: наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договором; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту).

Відповідач допустив порушення умов Кредитного договору, а саме: п.п.4.1.3 Кредитного договору, станом на 05.09.2011 року заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом становила 375,00 грн.; п.4.3. Кредитного договору станом на 05.09.2011 року заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами становила 172944,46 грн.; п.5.1. Кредитного договору - станом на 05.09.2011 року заборгованість з повернення кредитних коштів становила 400000,00 грн.. В матеріалах справи відсутні докази оплати вказаної заборгованості.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

З огляду на умови Договору строк повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом є таким, що настав. Відповідач доказів повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у спірній сумі не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

На момент розгляду справи позичальник заборгованість перед кредитором не оплатив.

Відповідно до п.7.1. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню: за зобовязання у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за весь час прострочки.

Позивачем на суму заборгованості по несвоєчасно оплаченому кредиту за період з 01.11.2009 року по 04.09.2011 року нараховано пеню в розмірі 90952 грн. 83 коп., крім того, на суму заборгованості по несвоєчасно сплачених відсотках за період з 01.03.2009 року по 04.09.2011 року нараховано пеню в розмірі 51113 грн. 59 коп., що підлягають стягненню з відповідача за обґрунтованим розрахунком позивача. Відповідача не заявлено про застосуванні строків позовної давності.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 400000 грн. 00 коп., основного боргу, процентів за користування кредитними коштами в сумі 172944 грн. 46 коп., комісії в сумі 375 грн. 00 коп., пені по несвоєчасно сплаченому кредиту в сумі 90952 грн. 83 коп., пені по несвоєчасно сплаченим відсоткам в розмірі 51113 грн. 59 коп. є правомірними, ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірма "Лотус" (33000, м.Рівне, вул. С.Бандери, 28 код ЄДРПОУ 24169583) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 400000 грн. 00 коп., основного боргу, проценти за користування кредитними коштами в сумі 172944 грн. 46 коп., комісію в сумі 375 грн. 00 коп., пеню по несвоєчасно сплаченому кредиту в сумі 90952 грн. 83 коп., пеню по несвоєчасно сплаченим відсоткам в розмірі 51113 грн. 59 коп., 7153,86 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано “10” жовтня 2011 року.

<Текст ><Текст ><Текст >

<Список >