Рішення № 19024031, 24.10.2011, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення
24.10.2011
Номер справи
25/17-3167-2011
Номер документу
19024031
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р.Справа № 25/17-3167-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Друк”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю - Компанія „Альфа”

про стягнення 136842,43 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність №2 від 12.10.2010 р.

Від відповідача: не з'явився

В засіданні 24.10.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ - Компанія „Альфа” на користь ТОВ „Новий Друк” 118462,04 грн. заборгованості за виготовлену продукцію, 11283,41 грн. пені, 7096,98 грн. три проценти річних.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, надав суду пояснення від 13.09.2011 р. вх.№31972/2011, в їх обґрунтування зазначає, що ТОВ „Новий Друк” на підставі договору на виготовлення друкованої продукції №78 від 05.01.2008 р. та рахунків до них виготовило Журнали: „Саr” 5000 примірників, „Женские секреты” 7000 примірників, „Дрес Код” 13000 примірників, „Покупай” 4500 примірників, „Афиша” 5000 примірників. Відповідачем частково було погашено заборгованість, не погашеною залишились заборгованість в сумі 118462,04 грн.

Клопотання позивача, викладені в телеграмах від 29.08.2011 р. вх.№29736/2011 та від 12.09.2011 р. вх.№31821/2011, про відкладення розгляду справи було задоволено ухвалами суду від 29.08.2011 р. та від 12.09.2011 р.

Ухвалою суду від 04.10.2011 р. за клопотанням позивача від 26.09.2011 р. вх.№33436/2011 згідно ч.3 ст.69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи до 24.10.2011 р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

05.01.2008 р. між ТОВ „Новий друк” (виконавець) та ТОВ - Компанія „Альфа” (замовник) було укладено договір №78 на виготовлення друкованої продукції, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобовязується виготовити друковану продукцію у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в додаткових угодах до цього договору, що є його невідємними додатками та передати її замовнику у власність (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. договору від 05.01.2008 р. вартість та ціна продукції викладається в додаткових угодах до даного договору, вартість та ціна визначаються в українських гривнях. За умови відсутності додаткових угод, невідємною частиною договору є рахунки-фактури та накладні (п.2.5. договору від 05.01.2008 р.).

Згідно п.п.3.1., 3.3., 3.4. договору від 05.01.2008 р. умови платежів і порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами та рахунками-фактурами. За згодою сторін виконавцем можуть додатково виписуватись рахунки на оплату з посиланням на цей договір та відповідну додаткову угоду. Датою сплати рахунку є момент зарахування коштів на рахунок виконавця.

Кількість продукції визначається додатковими угодами, а у випадку їх відсутності товарною накладною. Передача-прийняття продукції за якістю та кількістю здійснюється шляхом оформлення і підписання сторонами товарної накладної чи акту прийому-передачі виконаних робіт. В акті чи у товарній накладній вказуються всі претензії до продукції (п.п.4.3., 4.4. договору від 05.01.2008 р.).

У пункті 7.3. договору від 05.01.2008 р. сторони погодили, що за порушення термінів сплати вартості чи строку прийняття продукції замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,5% вартості продукції за кожен день прострочки.

Відповідно до п.11.1. договору від 05.01.2008 р. даний договір діє з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін з проставленням печатки і до 31.12.2008 р., а стосовно розрахунків до повного розрахунку сторін.

28.09.2009 р. між ТОВ „Новий Друк” та ТОВ Компанія „Альфа” було укладено додаткову угоду, на виготовлення друкованої продукції „Афіша Одеси” у кількості 5000шт. вартістю 39000 грн., за умовами якої (п.п.4.1., 4.2. додаткової угоди) замовник протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди повинен перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця попередню оплату у розмірі 50% вартості продукції. Вартість продукції, що залишилась, у розмірі 50%, замовник сплачує виконавцеві протягом трьох банківських днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про виготовлення продукції.

Відповідно до п.5.1. додаткової угоди від 28.09.2009 р. термін виготовлення продукції 14 робочих днів, з моменту здійснення замовником виконавцеві часткової 50% попередньої оплати її вартості і затвердження та надання замовником оригінал-макета продукції.

Пунктом 6.1. додаткової угоди від 28.09.2009 р. сторони передбачили, що передача-приймання продукції здійснюється уповноваженим (довіреність) представником замовника на складі виконавця.

За накладними №1215 від 22.05.2009 р., №2273 від 14.09.2009 р., №2323-1 від 18.09.2009 р., №2445 від 01.10.2009 р., №2541 від 13.10.2009 р. на підставі довіреностей №0011 від 12.05.2009 р., №0012 від 21.05.2009 р., №0026 від 14.09.2009 р., №0027 від 30.09.2009 р., №0029 від 13.10.2009 р. на загальну суму 273780грн. ТОВ „Новий Друк” було виконано та передано ТОВ „Компанія „Альфа” друковану продукцію.

Позивачем відповідачу було надіслано рахунки №1220 від 21.04.2009 р., №1337 від 05.05.2009 р., №2830 від 08.09.2009 р., №2902 від 15.09.2009 р., №3054 від 28.09.2009 р., №3225 від 08.10.2009 р. на суму поставленої продукції в розмірі 337800 грн., підтвердженням чого слугує опис вкладення у цінний лист від 06.07.2011 р.

Так, дослідивши рахунок №2902 від 15.09.2009 р. на суму 58488 грн., суд встановив, що він не містить посилань на будь-які підстави його виставлення, однак, у відповіді на претензію №13 від 01.03.2011 р. відповідач визнав цю суму заборгованості та зобовязався її зокрема оплатити.

Також, накладну №1088 від 12.05.2009 р. на суму 64020 грн., яка містить посилання на рахунок №1220 від 21.04.2009 р., із якого вбачається що його виставлено на підставі договору підряду №141 від 02.03.2007 р., суд як доказ існування заборгованості в сумі 64020 грн. до уваги не приймає, у звязку з тим, що судом у даній справі розглядаються правовідносини, які виникли на підставі договору №78 від 05.01.2008 р.

Як вбачається із опису вкладення у цінний лист 24.02.2011 р. позивач надіслав відповідачу претензію №58 з вимогою про сплату наявної суми заборгованості з врахуванням штрафних санкцій в сумі 134830,12 грн.

У відповіді №13 від 01.03.2011 р. на претензію позивача відповідач повідомив, що повністю визнає наявну заборгованість в сумі 118462,04 грн. та зобовязується її оплатити протягом 10 місяців за зазначеним у ній графіком. Крім того, гарантійним листом №98 від 25.08.2011 р. ТОВ - Компанія „Альфа” зобовязалась сплатити наявну заборгованість за поставлену друковану продукцію, однак, даного обовязку останній не виконав.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ТОВ „Новий Друк” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги частково правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Правовідносини, що виникли між сторонами із договору №78 від 05.01.2008 р., на думку суду, регулюються п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, що підтверджують виконання робіт, надання послуг та їх часткову оплату відповідачем, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 54442,04 грн. з врахуванням того, що накладна №1088 від 12.05.2009 р. на суму 64020 грн. та рахунок №1220 від 21.04.2009 р. судом не враховані як належні та допустимі докази в підтвердження існування заборгованості відповідача згідно договору №78 від 05.01.2008 р.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення оплати вартості виготовленої продукції в сумі 11283,41 грн. за датами виникнення заборгованості за кожним рахунком окремо

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 3. ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем до матеріалів справи, суд вважає його обґрунтованим таким, що відповідає вимогам чинного законодавства в частині, що не охоплює нарахування пені на заборгованість за рахунком №1220 від 21.04.2009 р., накладною №1088 від 12.05.2009 р., який судом, з зазначених вище підстав, не приймається як належний доказ, таким чином вимоги позивача про стягнення пені за порушення зобовязань щодо оплати вартості послуг, наданих за договором №78 від 05.01.2008 р., судом задовольняються частково в сумі 10772,69 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 7096,98 грн., розраховані за період згідно дат виникнення заборгованості за кожним рахунком окремо.

У відповідності з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних, суд встановив, що в ньому зроблено арифметичну помилку при обчисленні кількості днів прострочення оплати, та враховано рахунок №1220 від 21.04.2009 р. не прийнятий судом до уваги, у звязку з чим він є неправильним, за розрахунком суду сума трьох процентів річних складає 6191,84 грн., з огляду на що ця вимога позивача підлягає задоволенню у сумі 6191,84 грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє заявлені ТОВ „Новий Друк” позовні вимоги частково, у звязку з чим стягненню з ТОВ - Компанія „Альфа” підлягає заборгованість за надані послуги в сумі 54442,04 грн., 10772,69 грн. пені, 6191,84 грн. три проценти річних.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 714, 06 грн. державного мита та 123,15 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 24.10.2011р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 27.09.2011 р. суд, приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „Альфа” (65078, м. Одеса, вул. Терешкової,15, код 22472751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Друк” (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська,1, код 22891092) 54442 (пятдесят чотири тисячі чотириста сорок дві) грн. 04 коп. заборгованості, 10772 (десять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 69 коп. пені, 6191 (шість тисяч сто девяносто одну) грн. 84коп. три проценти річних, 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 06 коп. державного мита, 123 (сто двадцять три) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст складено 28.10.2011 р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 19024031 ?

Документ № 19024031 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 19024031 ?

Дата ухвалення - 24.10.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 19024031 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 19024031 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 19024031, Господарський суд Одеської області

Судове рішення № 19024031, Господарський суд Одеської області було прийнято 24.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 19024031 відноситься до справи № 25/17-3167-2011

Це рішення відноситься до справи № 25/17-3167-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 19024020
Наступний документ : 19024037