Рішення № 19022140, 11.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 16/096-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Сквирського районного споживчого товариства, м. Сквира

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про стягнення 13 363,47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 277 від 15.07.2011 р. (представник);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Сквирське районне споживче товариство (далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 228 від 10.06.2011 р. (вх. №суду 2427 від 04.07.2011 р.) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 12 700,00 грн., 232,85 грн. пені, 332,74 грн. інфляційних, 97,88 грн. 3% річних, а всього 13 363,47 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору здачі в оперативну оренду основних засобів № 27 від 01.06.2009р. відповідачем не сплачена позивачу орендна плата за зазначеним договором, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість по орендній платі.

Відповідно до ухвали від 06.07.2011 р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/096-11 та призначено її розгляд на 19.07.2011 р. о 10 год. 00 хв. за участю повноважних представників сторін.

Позивач в судових засіданнях 19.07.2011р., 02.08.2011р., 16.08.2011р., 27.09.2011р. та 11.10.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 19.07.2011р. та 02.08.2011р. не зявився. Враховуючи неявку відповідача, розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався.

В судове засідання 16.08.2011р. відповідач не зявився, але надіслав телеграму в якій просив суд перенести розгляд справи на іншу дату, у звязку з не можливістю повернутись вчасно з відрядження.

Враховуючи неявку представника відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору на 27.09.2011р. за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 27.09.2011р. відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для можливості звірити із своїм бухгалтером розрахунки, щодо заборгованості по спірному договору. Клопотання було судом задоволено, розгляд справи відкладено на 11.10.2011р.

В судове засідання 11.10.2011р. відповідач не зявився, але через канцелярію суду подав заяву від 06.10.2011р. (вх. № 13716 від 06.10.2011 р.), в якій просить перенести розгляд справи у звязку з хворобою бухгалтера відповідача, тому, що вся бухгалтерська документація знаходиться у неї.

Зазначене клопотання залишено судом без задоволення, з огляду на те, що відповідачу було надано достатньо часу для зясування обставин, щодо заборгованості по договору № 27 від 01.06.2009 р., а також до заяви про відкладення не надано доказів в підтвердження викладеного.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, присутнього в судовому засіданні 27.09.2011 року, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Сквирським районним споживчим товариством («Орендодавець», надалі - позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 («Орендар», надалі - відповідач) 01.11.2008 р. було укладено договір здачі в оперативну оренду основних засобів № 125 (далі Договір № 125).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 125, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування основні засоби, згідно з актом прийняття передачі майна, що є невідємною частиною цього договору, вартість яких визначена станом на 01.11.2008р і становить 187300 грн., орендоване майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 торгова площа 290,0 м. кв.

На виконання умов Договору № 125 від 01.11.2008р. позивач передав відповідачу в оперативну оренду магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»площею 290 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 що підтверджується актом прийому передачі основних засобів по договору № 125 від 01.11.2008 р., з якого вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв на умовах договору здачі в оперативну оренду основних засобів № 125 від 01.11.2008 р. в орендне користування приміщення площею 290 кв. м, про що свідчить підпис відповідача на вказаному акті, засвідчений відбитком печатки.

Постановою правління Сквирського районного споживчого товариства № 12 від 01.04.2009р. «Про внесення змін до постанови № 39 від 24.12.2007р. «Про упорядкування передачі в оперативну оренду основних засобів споживчої кооперації району», в звязку з інфляційними процесами, змінами законодавства, що призвело до збільшення витрат на утримання матеріально-технічної бази та негативного впливу на господарсько-фінансову діяльність підприємств та організацій споживчої кооперації, правління районного споживчого товариства постановило: п. 1. постанови, внести зміни до постанови правління Рай СТ № 39 від 2007р. в частині збільшення встановлених мінімальних розмірів плати за оренду 1 кв. м. нерухомого майна споживчої кооперації; п. 3 постанови, переглянути раніше укладені договори оренди з субєктами підприємницької діяльності, привести їх у відповідність з затвердженими розцінками мінімальної плати.

На виконання зазначеної вище постанови № 12 від 01.04.2009р. між Сквирським районним споживчим товариством («Орендодавець», надалі - позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 («Орендар», надалі - відповідач) 01.06.2009 р. було укладено договір здачі в оперативну оренду основних засобів № 27 (далі Договір № 27).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 27, позивач передає, а відповідач приймає в оперативну оренду основні засоби Сквирського районного споживчого товариства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 магазин загальною площею/торгова площа 290,0 м. кв., склад і вартість яких визначено за даними балансу Орендодавця станом на 01.06.2009р., згідно з актом приймання передачі основних засобів в оперативну оренду, що є невідємною частиною цього Договору.

Основні засоби передаються в оперативну оренду для здійснення роздрібної торгівлі промисловими товарами (п. 1.2 Договору № 27).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 27, вступ орендаря в користування основними засобами настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийняття передачі вказаного майна.

Зазначене в Договорі № 27 майно було раніше передано відповідачу відповідно до акту прийому передачі основних засобів по договору № 125 від 01.11.2008 р., з якого вбачається, що відповідач прийняв в орендне користування приміщення площею 290 кв. м, про що свідчить підпис відповідача на вказаному акті, засвідчений відбитком печатки.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 27, орендна плата за місяць за користування основними засобами складає 4350,00 грн. Орендна плата вноситься не пізніше 5-го числа поточного місяця (п. 3.1.1 Договору № 27).

Пунктом 6.1 Договору № 27 передбачено, що цей договір діє з 01.06.2009р. термін його дії один рік.

Відповідно до п. 6.5 Договору № 27, у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Як стверджує позивач, відповідачем заяви про розірвання Договору оренди протягом 2010 року не подавалось, приміщення з оренди не поверталось.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2010р. відповідач звертався до голови Сквирського районного споживчого товариства з заявою про розірвання договору оренди з 01.01.2011р.

Отже, протягом 2010 року відповідач користувався орендованим приміщенням.

Враховуючи передачу в оренду приміщення площею 290 кв. м, вартість оренди такого приміщення складає 4350,00 грн. на місяць.

У звязку з чим, позивачу за 12 місяців 2010 року орендного користуванням майном нараховано орендної плати у розмірі 52 200,00 грн.

Як зазначає позивач у позові, відповідач частково сплачував орендну плату всього відповідач сплатив 34800,00 грн.

Після того, як позивач звернувся до відповідача з претензією № 369 від 14.12.2010р. погасити залишок боргу по орендній платі у розмірі 17400,00 грн., відповідач сплатив ще 4700,00 грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою залишок боргу відповідача за 2010 рік, по орендні платі становить 12 700,00 грн., який відповідач не оплатив.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобовязань по оплаті орендної плати за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 12 700,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач письмового відзиву на позов, або доказів оплати орендної плати у розмірі 12700,00 грн. суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за договором здачі в оперативну оренду основних засобів № 27 від 01.06.2009 р. у сумі 12 700,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, отже, вимога про стягнення з відповідача 12 700,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору, за порушення терміну перерахування коштів, встановлених в договорі, Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Позивачем на підставі п. 5.1.2 Договору здійснено нарахування пені на суму 4350,00 грн., розмір якої становить 232,85 грн., згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 05.10.2010р. по 05.02.2011р. включно (пеню позивач нараховував виходячи із однієї облікової ставки НБУ, хоча умовами Договору передбачена подвійна облікова ставка НБУ).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки позивачем зроблений такий розрахунок пені, суд не може виходити за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає пеня у розмірі 232,85 грн., яка обчислена позивачем у меншому розмірі, ніж передбачено умовами Договору.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 332,74 грн. за період з жовтня 2010р. по січень 2011р. включно та 3% річних в розмірі 97,88 грн. за період з жовтня 2010р. по лютий 2010р. включно на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю у розмірі: 12 700,00 грн. основної заборгованості, 232,85 грн. пені, 332,74 грн. інфляційних та 97,88 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_2 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сквирського районного споживчого товариства (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Леніна, 22, код ЄДРПОУ 30353539, р/р 26001107483 в Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805) 12 700 (дванадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 232 (двісті тридцять дві) грн. 85 коп. пені, 332 (триста тридцять дві) грн. 74 коп. інфляційних, 97 (девяносто сім)грн. 88коп. 3% річних, а також 133 (сто тридцять три) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко