Рішення № 19021998, 07.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2011 р. Справа № 9/068-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/068-11 07.07.2011 р.

За позовом Державної екологічної інспекції в Київській області

До Фермерського господарства “Відродження”

Про стягнення 28 905,00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 12.05.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 10.06.2011 р.)

Рішення господарського суду Київської області у справі № 9/068-11 прийнято 07.07.2011 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 30.06.2011 р. на підставі вимог ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Державної екологічної інспекції в Київській області до Фермерського господарства “Відродження” про стягнення 28 905,00 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 26.05.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права позивача порушені відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; зобовязано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, докази оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.12.09 р. №001807; контррозрахунок заявлених позивачем збитків; письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

26.05.2011 року в судове засідання представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 28.04.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Ухвалою суду від 26.05.2011 року розгляд справи відкладено на 09.06.2011 року, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача; зобовязано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 28.04.2011 року.

08.06.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання №2103/02-15 від 07.06.2011 року, в якій представник позивача просить суд про відкладення розгляду справи.

09.06.2011 року в судове засідання представники позивача та відповідача не зявилися, вимоги ухвали суду від 26.05.2011 року не виконали, у звязку з чим, ухвалою суду від 09.06.2011 року розгляд справи відкладено на 30.06.2011 р.

30.06.2011 року в судове засідання представники позивача та відповідача зявилися; вимоги ухвали суду виконали та для всебічного та обєктивного розгляду справи подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

30.06.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 07.07.2011 р.

07.07.2011 року в судове засідання представники сторін зявилися, надали усні пояснення у справі; представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в позові повністю, з підстав, зазначених у запереченнях, поданих через загальний відділ Господарського суду Київської області від 02.06.2011 року.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників позивача та відповідача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-XII державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Згідно зі статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).

Державна екологічна інспекція в Київській області (далі Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території, відповідно до пункту 1 "Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі" (далі - Положення), затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.

Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обовязкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. п. 1, 5, 6, 7, 9 ст. 5 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2009 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Ручинською М.В. та Грабовецьким С.А. із залученням майстра Володарського лісництва Росавицького П.П., у присутності сільського голови с. Ожегівки Павлової І.В. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства на території Ожегівської сільської ради, про що було складено акт від 23.12.2009 р.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що на території Ожегівської сільської ради, за межами населеного пункту в кварталі № 67 виділу 6 представниками фермерського господарства «Відродження»без спеціального дозволу (лісорубний квиток або лісовий квиток) були знесені 15 деревостанів породи вільха до ступеня припинення росту.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено ст. 66 Конституції України, ст.ст. 12, 38 ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 69 Лісового Кодексу України, ст. 10 ЗУ «Про рослинний світ».

Завідувача господарством фермерського господарства «Відродження»Калиновського П.П., який під час проведення перевірки пояснив, що вирубка вільхи проводилась з метою огородження сільського кладовища, було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (постанова від 23.12.2009 р. за № 001807).

19.04.2010 р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції Коваль Н.Г. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по стягненню з Каменського П.П. на користь держави штраф у сумі 136 грн., у звязку з фактичним виконанням постанови від 23.12.2009 р. за № 001807 у строк, наданий для добровільного виконання рішення, що підтверджується квитанцією від 24.12.2009 р. за № 11402\з71.

Отже, зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення в установленому законом порядку оскаржено не було, представником відповідача було сплачено накладений штраф, про що свідчить квитанція від 24.12.2009 р. за № 11402\з71, що, в свою чергу, свідчить про визнання відповідачем неправомірності своїх дій по вирубці вказаних дерев.

Згідно зі ст. 105 Лісового Кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. за № 665 “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу” інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Київській області було проведено розрахунок розміру збитків, завданих державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту

Діаметр дерев у корі біля шийки кореня, сантиметрівРозмір шкоди, гривень

За кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту: 10 і менш як42 10,1 - 1474

14,1 - 18190

18,1 - 22390

22,1 - 26685

26,1 - 301080

30,1 - 341449

34,1 - 381845

38,1 - 422266

42,1 - 462688

46,1 - 503109

За кожне 1-сантиметрове перевищення 50-сантиметрового діаметра105

За кожний кущ чагарнику105

Розрахунок збитків:

Діаметр дерев у корі біля шийки кореня, (сантиметрів)Кількість дерев, шт.Розмір заподіяної шкоди (грн.)Загальна сума розміру шкоди (грн.)

До ступеня припинення ростуДо ступеня припинення росту 22,1-2626851370 26,1-30210802160

30,1-34114491449

34,1-38218453690

38,1-425226611330

42,1-46126882688

46,1-50231096218

Всього15-28905 Згідно проведених розрахунків, розмір збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного вирубання дерев становить 28 905 (двадцять вісім тисяч девятсот пять) грн.

Згідно зі ст. 69 ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З метою досудового врегулювання господарського спору, в порядку, передбаченому ст.ст. 5-7 Господарського процесуального кодексу України, Позивачем було направлено Відповідачу претензію (від 27.01.2010 р. за № 6) з розрахунком збитків і пропозицією добровільно відшкодувати державі спричинені порушенням природоохоронного законодавства збитки.

Вказану претензію було вручено представникові Відповідача 01.02.2010 р., про що свідчить особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення .

Відповідач відповіді на претензію не надав, збитки завдані державі не відшкодував.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 2 - 4 Порядку видалення дерев кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006р., видалення зелених насаджень здійснюється в чітко регламентованій процедурі.

Зокрема, після надання підтверджуючих сплату відновної вартості зелених насаджень документів заявнику надається ордер на видалення зелених насаджень.

Зразок ордера затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за №302 від 09.09.2006р.

Зазначений документ у відповідача на час складення адміністративного протоколу та винесення постанови був відсутній. Зазначений факт відповідачем не спростовано.

Згідно з п. 4.2 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.1994р. №70, державний контроль у галузі охорони міських зелених насаджень здійснюється радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими органами.

Пунктом 4.6 зазначених Правил передбачено, що знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера).

Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади.

Приписами пунктів 3, 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. №1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень.

До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів в силу статті 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів.

Приписами ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

За таких обставин, видалення зелених насаджень на території населеного пункту без відповідного рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради і за відсутності відповідного ордера є підставою для покладання на винну особу відповідальності за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.02.2009р. у справі № 7/193/08.

Приписами пунктів 1.3, 1.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (далі-Розяснення) визначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у здійсненні відповідачем самовільного, без дозволу (ордера) та/або Акту обстеження, видалення зелених насаджень, внаслідок чого навколишньому природному середовищу завдано шкоди у розмірі 28 905,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у вигляді самовільної вирубки дерев; посилання відповідача на те, що зазначені дії відбувались за дорученням Ожегівської сільської ради не підтверджуються жодним доказом, а тому до уваги судом не приймаються.

За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, не спростування зазначених фактів відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 28 905,00 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Відродження»(09332, Київська обл., Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка,32, код 23553603) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Ожегівської сільської ради (р/р 31510921700234, код ЄДРПОУ 23569530, КЕКД 24062100, МФО 821018) 28 905 грн. (двадцять вісім тисяч девятсот пять) грн. 00 коп. збитків.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Відродження»(09332, Київська обл., Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка,32, код 23553603) в доход Державного бюджету України 289 (двісті вісімдесят девять) грн. 05 коп. державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 18.07.2011 р.