Рішення № 19021994, 17.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2011 р. Справа № 4/138-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп", м. Боярка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів", м. Боярка

про стягнення 23 965,73 грн., розірвання договору оренди та вилучення майна

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 предст., дов. № 43 від 16.08.2011 р.

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився.

Обставини справи:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" (третя особа) про стягнення заборгованості у розмірі 22211,54 грн. за договором оренди від 25.10.2004 року, 1754,19 грн. пені, розірвання вказаного договору, а також вилучення окремого індивідуально визначеного майна та повернення власнику.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2011р. було порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 03.10.2011р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2011р., у звязку з неявкою представника відповідача та третьої особи, розгляд даної справи було відкладено на 17.10.2011р., зобовязано відповідача подати документи на виконання ухвали суду від 15.09.2011р., в тому числі письмовий відзив на позов, а також зобовязано третю особу подати письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

17.10.2011р. позивач подав додаткові пояснення стосовно заявлених позовних вимог, в якому зазначив, що у відповідності до умов договору (п. 5.5) одним із обовязків орендаря є страхування взятого в оренду нерухомого майна та надання в місячний термін копій договору страхування (полісу) та платіжного доручення. Враховуючи те, що у відповідності до ст.. 10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», страхування є однією із істотних умов договору оренди, яке орендарем не було виконано (не застраховано майно), договір оренди від 25.10.2004р. підлягає розірванню в судовому порядку.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи повторно не зявились, хоча про час та дату наступного судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення щодо ухвал суду від 15.09.2011р. та 03.10.2011 р. та відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті вищевказаних ухвал суду, направленої на адресу відповідача та третьої особи, зазначену у позовній заяві.

Вимоги ухвали суду від 15.09.2011 р. та від 03.10.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка третьої особи та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

встановив:

25 жовтня 2004 року між регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Олімп»(орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нерухоме майно, частина нежитлового приміщення площею 72,7 м2, розміщене за адресою м. Боярка-2 сільськогосподарський технікум на першому поверсі їдальні, що знаходиться на балансі Боярського сільськогосподарського технікуму, вартість якого визначена експертним шляхом і становить 30860,00 грн. (п. 1.1 договору).

Приписами п.п. 1.1 Договору передбачено, що майно передається в оренду з метою торгівлі продовольчими товарами.

Відповідно до п.п. 2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна від балансоутримувача.

Так, на виконання умов договору, 25.10.2004р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі окремого індивідуально визначеного майна.

Згідно п.п. 2.2 Договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 308,95 грн. (п.п. 3.1 Договору).

Згідно п.п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 5 числа наступного місяця, у співвідношенні: 30% орендної плати балансоутримувачу; 70% орендної плати перераховується до державного бюджету (п.п. 3.3 Договору).

Договір від 24.10.2004р. укладено строком на один рік, він діє з 25.10.2004р. по 25.10.2005р. включно (п.п. 10.1 Договору).

Приписами п.п. 10.6 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору, орендар має своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, про що інформувати орендодавця. Зокрема п. 5.8. договору зобов'язує орендаря щомісяця до 12 числа надавати інформацію орендодавцю про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою банку).

Проте, всупереч чинному законодавству та договору оренди, орендар не сплачував орендну плату належним чином, порушивши свій основний обов'язок щодо сплати коштів за користування державним майном в 2009-2011 роках, внаслідок чого не здійснювалися надходження від оренди до Державного бюджету України.

Загальна сума заборгованості по орендній платі за 2009р., 2010р. та 2011р. (станом на 29.08.2011 р.) згідно з розрахунком, який знаходиться в матеріалах справи, становить 22211,54 грн.

Враховуючи те, що відповідач свої зобовязання належним чином та у встановлений договором строк не виконував, позивач 08.07.2011 року направив орендарю вимогу № 13-14-1637 щодо негайного погашення заборгованості з орендної плати, яка залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Листом від 18.05.09р. №14-13-14-971 позивач повідомив відповідача про застосування тимчасового зниження ставки за оренду державного майна при розрахунку орендної плати, при цьому вимагав терміново погасити існуючу заборгованість.

Окрім цього, 08.07.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №13-14-1637 про вжиття заходів щодо погашення існуючої заборгованості за Договором.

Господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" свої зобов'язання перед Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області виконало неналежним чином, у зв'язку з чим у останнього станом на 29.08.2011р. утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 22211,54 грн., розмір якої підтверджується обґрунтованим розрахунком за договором оренди, оригінал якого залучено до матеріалів справи.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що оренда є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто, орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платіж за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою та п'ятою ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором оренди від 25.10.2004р.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 22211,54 грн. заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п.п. 3.5 Договору від 25.10.2004р. в розмірі 1754,19 грн.

Згідно з п.п. 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 1754,19 грн. не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, нарахована позивачем за період, що не перевищує шестимісячного строку нарахування неустойки, а тому є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, позивач просить суд розірвати договір оренди від 25.10.2004р., який укладений між сторонами у справі, у звязку з істотним порушенням відповідачем (орендарем) умов Договору.

В обґрунтування даної вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору, а саме п.5.2 (щодо оплати договору протягом 2009-211 років) та п.5.5, відповідно до умов якого орендар обовязувався застрахувати орендоване майно не менш ніж на його балансову вартість на користь балансоутримувача, в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Оскільки власником орендованого приміщення, згідно п. 2.2. договору, є держава, то правовідносини сторін регулюються також положеннями Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

У відповідності до ч. 1 ст. 2, ст. 3 вищенаведеного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

У загальних положеннях ЦК України про договір передбачений судовий порядок вирішення спорів з приводу вимог про зміну та розірвання договору у зв'язку із істотним порушенням договору (ч. 2 ст. 651), у зв'язку із істотною зміною обставин (ч. 2 ст. 652) та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651), наприклад ст. 659, ч. 5 ст. 844, ч. 4 ст. 877 ЦК України.

Розірвання договору на вимогу однієї із сторін може відбуватися на умовах, визначених у договорі, передбачених нормами законодавства або встановлених судом.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із вищезазначеного, суд зазначає, що для визначення поняття істотного порушення договору слід визначити "міру позбавлення того, на що розраховувала сторона договору при укладенні договору".

Частиною 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Як передбачено ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Регіональне відділення ФДМ України по Київській області неодноразово зверталось до ТОВ фірма "Олімп", в яких вимагало погасити існуючу заборгованість за порушення умов договору. Вказані листи відповідачем залишені без задоволення та належного реагування.

Враховуючи те, що орендар не сплачував орендну плату протягом 2009-2011 років, останній є таким, що порушив істотні умови договору, встановлені ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»та Цивільним кодексом України.

Крім того, у відповідності до статті 10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», страхування орендованого майна є однією із істотних умов договору оренди нерухомого майна державної форми власності.

Проте, відповідачем, на виконання умов договору та неодноразових звернень позивача, не було надано копій договору страхування (полісу) та платіжного доручення страхового внеску протягом 2005р., 2007р., 2009р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи те, що станом на день розгляду справи відповідач не виконав свої зобовязання за договором та істотно порушив права позивача, не оплативши в повному обсязі розмір орендної плати та не здійснивши страхування державного майна, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про розірвання договору оренди від 25.10.2004р. є обґрунтованими та правомірними.

Згідно частини першої статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до приписів ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору, орендар зобовязаний повернути орендодавцеві орендоване нежитлове приміщення у належному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Отже, позовна вимога про вилучення у ТОВ фірма "Олімп" окремого індивідуально визначеного майна (нерухоме майно, частина нежитлового приміщення площею 72,7 м2, розташованого за адресою м. Боярка-2 на першому поверсі приміщення їдальні) та передання його Відокремленому підрозділу Національного Університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів»(08152, Київська обл., Києво- Святошинський р-н, м. Боярка-2), шляхом підписання акту приймання-передачі, підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної власності від 25 жовтня 2004 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код 19028107) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Олімп»(08152, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Полярна, 10, код 13711607).

3.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Олімп»(08152, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Полярна, 10, код 13711607) передати Відокремленому підрозділу Національного Університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів»(08152, Київська обл., Києво- Святошинський р-н, м. Боярка-2) окреме індивідуально-визначене майно - нерухоме майно нежитлового приміщення площею 72,7 м.кв., розташоване за адресою: 08152 м. Боярка-2 на першому поверсі приміщення їдальні, шляхом підписання акту приймання-передачі.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Олімп»(08152, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Полярна, 10, код 13711607) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код 19028107; р/р 31119094700001, одержувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код установи 24074109, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094) - 22221 (двадцять дві тисячі двісті двадцять одну) грн. 54 коп. орендної плати, 1754 (одну тисячу сімсот пятдесят чотири) грн. 19 коп. пені.

5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Олімп»(08152, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Полярна, 10, код 13711607) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31118095700001, Банк ГУ ДКУ у Київській області, отримувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 324 (триста двадцять чотири) грн. 75 коп. державного мита.

6.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Олімп»(08152, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Полярна, 10, код 13711607) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31217264700001, Банк ГУ ДКУ у Київській області, отримувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050000, одержувач державний, Київська область 22050003, символ звітності банку - 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 25.10.2011р.