Рішення № 19021920, 21.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2011 р. Справа № 23/091-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс-Груп», м. Вишгород

про стягнення 8392198,17 грн.

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 1 вересня 2011 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 14 січня 2011 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс-Груп»(далі - відповідач) про стягнення 8392198,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу за №568-LD від 22 травня 2008 року, а саме, відповідач не повністю сплатив лізингові платежі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 6795842,53 грн. Додатково, за прострочення виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 251375,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 840723,52 грн. та пеню в розмірі 504257,12 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 5 серпня 2011 року та призначено справу до розгляду на 16 серпня 2011 року.

16 серпня 2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 6 вересня 2011 року.

У судовому засіданні 21 вересня 2011 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 6645842,53 грн. основного боргу, 597434,37 грн. інфляційних втрат, 262185,52 грн. пені та 216918,04 грн. 3% річних.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви. (п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року за №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»).

У судовому засіданні 6 вересня 2011 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21 вересня 2011 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував в частині стягнення пені за період до 1 серпня 2010 року та інфляційних втрат.

21 вересня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит ЛІзинг» (за договором лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»(за договором лізингоодержувач) 22 травня 2008 року укладено договір фінансового лізингу за №568-LD.

Пунктом 1.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 18 серпня 2008 року до договору) встановлено, що лізингодавець бере на себе зобовязання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у додатку №1 до цього договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. Ціна двох тягачів Renault Premium та двох причепів Rolfo Formula Arctic 3.6, переданих згідно акту приймання-передачі від 29 липня 2008 року становить еквівалент 717312,12 доларів США, у тому числі ПДВ, що становить 3340200,06 гривень. Ціна трьох тягачів Renault Premium та трьох причепів Rolfo Formula Arctic 3.6, переданих згідно акту приймання-передачі від 18 серпня 2008 року становить еквівалент 1090066,89 доларів США, у тому числі ПДВ, що становить 5069327,37 гривень.

Згідно пункту 1.3 договору строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку №2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальні умови поставки зазначені в додатку №1 до цього договору.

Згідно пунктів 7.1 та 7.1.1 договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до цього договору.

Відповідно до пункту 7.5 договору лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до цього договору на рахунок, зазначений в розділі 15 цього договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Згідно пункту 8.2 договору у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що всі платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем за цим договором визначені в еквіваленті і сплачуються у валюті, згідно з пунктом 7.5 договору.

Додатком №1 до договору фінансового лізингу встановлено: предметом лізингу є тягач Renault Premium, кількість 5 шт., загальна вартість 740917,80 доларів США, та причіп Rolfo Formula Arctic 3.6, кількість 5 шт., загальна вартість 1050312,00 доларів США.

29 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотрансформер»(продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»(лізингоодержувач) укладено акт приймання-передачі предмету лізингу, згідно з яким лізингоодержувач підтвердив отримання предмету лізингу згідно договору фінансового лізингу за №568-LD від 22 травня 2008 року, а саме: тягач Renault Premium, кількість 2 шт., загальна вартість 690814,09 грн. за одиницю та причіп Rolfo Formula Arctic 3.6, кількість 2 шт., загальна вартість 979285,94 грн. за одиницю.

24 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотрансформер»(продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»(лізингоодержувач) укладено акт приймання-передачі предмету лізингу, згідно з яким лізингоодержувач підтвердив отримання предмету лізингу згідно договору фінансового лізингу за №568-LD від 22 травня 2008 року, а саме: тягач Renault Premium, кількість 3 шт., загальна вартість 698592,71 грн. за одиницю та причіп Rolfo Formula Arctic 3.6, кількість 3 шт., загальна вартість 990823,08 грн. за одиницю.

Додатками № 2/1 від 30 березня 2009 року та №2/2 від 30 березня 2009 року «Графік лізингових платежів»до договору №568-LD від 22 травня 2008 року, встановлено: дату платежу; лізинговий платіж; суму лізингових платежів, без урахування змінних складових, еквівалент доларів США; складові лізингових платежів/незмінні складові/відшкодування у тому числі ПДВ/комісія за організацію у тому числі ПДВ/комісійні за користування/.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував в частині стягнення пені за період до 1 серпня 2010 року та інфляційних втрат.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

З наявного в матеріалах справи розрахунку суми основного боргу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), поданого позивачем, вбачається, що розмір основної заборгованості складає 6645842,53 грн. Під час дослідження судом наданого позивачем розрахунку встановлено, що він є арифметично невірним.

Судом також досліджено поданий відповідачем у справі зустрічний розрахунок суми основного боргу, який наявний в матеріалах справи. З нього вбачається, що сума основного боргу з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог становить 6621600,65 грн.

Розрахунок суми основного боргу здійснювався судом наступним чином: згідно додатку 2/1 від 30 березня 2009 року «Графік лізингових платежів»відповідач повинен сплачувати лізингові платежі наступним чином: 4 червня 2008 року 207023,80 грн. (лізинговий платіж у доларах США 42685,32 до курсу НБУ на момент платежу 4,85 грн. за один долар США); 30 вересня 2008 року 48726,40 грн. (лізинговий платіж у доларах США 10046,68 до курсу на момент платежу 4,85); 30 вересня 2008 року 173677,68 грн. (лізинговий платіж у доларах США 35809,83 до курсу на момент платежу 4,85); 31 жовтня 2008 року 173677,68 грн. (лізинговий платіж у доларах США 35809,83 до курсу на момент платежу 4,85); 30 листопада 2008 року 173677,68 грн. (лізинговий платіж у доларах США 35809,83 до курсу на момент платежу 4,85); 31 грудня 2008 року 137419,44 грн. (лізинговий платіж у доларах США 17846,68 до курсу на момент платежу 7,7); 31 березня 2009 року 137419,44 грн. (лізинговий платіж у доларах США 17846,68 до курсу на момент платежу 7,7); 30 червня 2009 року 136175,52 грн. (лізинговий платіж у доларах США 17846,68 до курсу на момент платежу 7,6303); 30 вересня 2009 року 142951,91 грн. (лізинговий платіж у доларах США 17846,68 до курсу на момент платежу 8,01); 31 грудня 2009 року 142505,74 грн. (лізинговий платіж у доларах США 17846,68 до курсу на момент платежу 7,985); 31 березня 2010 року 331425,96 грн. (лізинговий платіж у доларах США 41820,31 до курсу на момент платежу 7,925); 30 червня 2010 року 330673,19 грн. (лізинговий платіж у доларах США 41820,31 до курсу на момент платежу 7,907); 30 вересня 2010 року 330945,02 грн. (лізинговий платіж у доларах США 41820,31 до курсу на момент платежу 7,9135); 31 грудня 2010 року 332960,76 грн. (лізинговий платіж у доларах США 41820,31 до курсу на момент платежу 7,9617); 31 березня 2011 року 332889,66 грн. (лізинговий платіж у доларах США 41820,31 до курсу на момент платежу 7,96) та 30 червня 2011 року 333404,06 грн. (лізинговий платіж у доларах США 41820,31 до курсу на момент платежу 7,9723). 23 червня 2008 року, 29 вересня 2008 року, 10 листопада 2008 року, 24 грудня 2008 року та 1 лютого 2009 року відповідачем здійснено лізингових платежів на загальну суму 779161,41 грн. в результаті чого, згідно додатку 2/1, станом на 30 червня 2011 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2686392,53 грн.

Згідно додатку 2/2 від 30 березня 2009 року «Графік лізингових платежів»відповідач повинен сплачувати лізингові платежі наступним чином: 22 травня 2008 року 310535,65 грн. (лізинговий платіж у доларах США 64027,97 до курсу НБУ на момент платежу 4,85 грн. за один долар США); 22 травня 2008 року 50701,27 грн. (лізинговий платіж у доларах США 10453,87 до курсу на момент платежу 4,85); 22 травня 2008 року 260516,49 грн. (лізинговий платіж у доларах США 53714,74 до курсу на момент платежу 4,85); 22 травня 2008 року 260516,49 грн. (лізинговий платіж у доларах США 53714,74 до курсу на момент платежу 4,85); 22 травня 2008 року 260516,49 грн. (лізинговий платіж у доларах США 53714,74 до курсу на момент платежу 4,85); 31 грудня 2008 року 209315,72 грн. (лізинговий платіж у доларах США 27183,86 до курсу на момент платежу 7,7); 31 березня 2009 року 209315,72 грн. (лізинговий платіж у доларах США 27183,86 до курсу на момент платежу 7,7); 30 червня 2009 року 207421,01 грн. (лізинговий платіж у доларах США 27183,86 до курсу на момент платежу 7,6303); 30 вересня 2009 року 217742,72 грн. (лізинговий платіж у доларах США 27183,86 до курсу на момент платежу 8,01); 31 грудня 2009 року 217063,12 грн. (лізинговий платіж у доларах США 27183,86 до курсу на момент платежу 7,985); 31 березня 2010 року 503111,34 грн. (лізинговий платіж у доларах США 63484,08 до курсу на момент платежу 7,925); 30 червня 2010 року 501968,62 грн. (лізинговий платіж у доларах США 63484,08 до курсу на момент платежу 7,907); 30 вересня 2010 року 502381,27 грн. (лізинговий платіж у доларах США 63484,08 до курсу на момент платежу 7,9135); 31 грудня 2010 року 505441,20 грн. (лізинговий платіж у доларах США 63484,08 до курсу на момент платежу 7,9617); 31 березня 2011 року 505333,27 грн. (лізинговий платіж у доларах США 63484,08 до курсу на момент платежу 7,96); 30 червня 2011 року 506114,13 грн. (лізинговий платіж у доларах США 63484,08 до курсу на момент платежу 7,9723). 23 червня 2008 року, 29 вересня 2008 року, 10 листопада 2008 року та 24 грудня 2008 року відповідачем здійснено лізингових платежів на загальну суму 1142786,39 грн. в результаті чого, згідно додатку 2/2, станом на 30 червня 2011 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 4085208,12 грн.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю сплатив лізингові платежі. Зазначений факт відповідачем не спростовано та не заперечується. Розмір встановленої судом заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 6645842,53 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підлягає частковому задоволенню, а саме, у розмірі 6621600,65 грн.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Під час судового розгляду справи відповідачем було заявлено щодо пропуску позивачем строку позовної давності та про застосування позовної давності у даній справі щодо позовних вимог в частині стягнення неустойки (пені).

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Розмір пені, нарахованої позивачем складає 262185,52 грн.

Проте, згідно з вірним розрахунком пені, зробленим судом (з урахуванням вірного розрахунку суми основного боргу, наведеним вище, та заявою відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені), стягненню з відповідача підлягає пеня (нарахована в межах позовної давності) у розмірі 183685,11 грн., що розрахована наступним чином: на суму боргу 833326,29 грн. (дата платежу 30 вересня 2010 року) за період з 1 жовтня 2010 року по 30 березня 2011 року (пеня складає 64051,97 грн.); на суму боргу 838401,96 грн. (дата платежу 31 грудня 2010 року) за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року (пеня складає 6442,10 грн.); на суму боргу 838222,93 грн. (дата платежу 31 березня 2011 року) за період з 1 квітня 2011 року по 1 серпня 2011 року (пеня складає 43782,79 грн.) та на суму боргу 839518,19 грн. (дата платежу 30 червня 2011 року) за період з 1 липня 2011 року по 1 серпня 2011 року (пеня складає 11408,25 грн.);

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 216918,04 грн.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, з урахуванням вірного розрахунку суми основного боргу, наведеним вище, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 216356,28 грн.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 597434,37 грн.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, з урахуванням вірного розрахунку суми основного боргу, наведеним вище, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, становить 565452,61 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що у зв'язку з тим, що договором сторони визначили грошовий еквівалент лізингових платежів у доларах США то позовна вимога в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом.

Умовами договору дійсно визначено грошовий еквівалент лізингових платежів у доларах США, однак, відповідно до умов договору, відповідач зобовязаний сплачувати лізингові платежі відповідно до погоджених сторонами графіків, у національній валюті України. Крім того, лізингові платежі, що здійснювались відповідачем, перераховувались на рахунок позивача у національній валюті України. Отже, позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 34710276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1, код 33942232) 6621600 (шість мільйонів шістсот двадцять одна тисяча шістсот) грн. 65 коп. заборгованості, 183685 (сто вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят пять) грн. 11 коп. пені, 565452 (пятсот шістдесят пять тисяч чотириста пятдесят дві) грн. 61 коп. інфляційних втрат, 216356 (двісті шістнадцять тисяч триста пятдесят шість) грн. 28 коп. 3% річних та судові витрати: 25053 (двадцять пять тисяч пятдесят три) грн. 28 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяД.Г. Заєць Дата підписання рішення 30 вересня 2011 року