Постанова № 1902192, 02.07.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2358/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня2008р.                                                                                                        м.Харків 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача – Нех І.С.(дов. без № від 01.04.2008 р.)

відповідача – Петренко О.В. (дор. № 3376/10/10-025 від 01.07.2008р.)

         Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства „Дергачі-Агро” до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 000662310/0 від 27.08.2007 року, № 000662310/1 від 28.09.2007 року, № 000662310/2 від 24.12.2007 року,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Закрите акціонерне товариства «Дергачі – Агро», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської МДПІ у Харківській області, в якому після уточнень, які були прийняті судом, просить суд визнати нечинними податкові повідомлення рішення №00066231/0 від 27.08.2007р., №000662310/1 від 28.09.2007р.,№ 000662310/2 від 24.12.2007 року,  якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 51756, 00 грн. (основний платіж - 34 503,00 грн.,  штрафні санкції - 17253,00 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилається на п.1.7 ст.1, пп.7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.1.32 ст.1 Закону України „про оподаткування прибутку підприємств”, ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Вказує, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням наведених норм права. Також зазначає, що здійснені  Закритим акціонерним товариством «Дергачі – Агро» витрати на придбання консультаційно-сервісних послуг за договором консультаційно-сервісного обслуговування № 4/04-с від 05.01.2004р., укладеним з ПП „Об’єднана елеваторна компанія”, що включали послуги з організації комерційної, фінансово-облікової діяльності Товариства, інформаційно-юридичного забезпечення його діяльності, безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю Товариства. Наполягає на тому, що право Товариства на податковий кредит підтверджено належно оформленими податковими накладними, які були досліджені органом ДПІ під час проведення виїзної планової документальної перевірки, про що зазначено в акті перевірки від 17.08.2007 року № 854/23-104/31797071. В якості підтвердження правомірності своєї позиції посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.07.2006р. у справі № А-13/430-04.  

В позові вказує, що у зв'язку з придбанням послуг, до податкового кредиту за 9 місяців 2006 року та за 1 квартал 2007 року, ЗАТ «Дергачі – Агро» віднесено суму по податку на додану вартість у розмірі  34503,00 грн.  Позивач посилається на наявність у платника податку усіх необхідних первинних документів, які містять обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством України. Вважає, що заниження сум ПДВ за перевіряємий період у розмірі 34503,00 грн. не відбулося, а відповідно спірні податкові повідомлення – рішення є незаконними на його думку та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області  позов не визнає, посилаючись на висновки акту перевірки про встановлені в діяльності позивача порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого ЗАТ «Дергачі-Агро» було зменшено податковий кредит на суму 34503,30 грн. Вважає, що спірні податкові повідомлення – рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена виїзна планова документальна перевірка ЗАТ «Дергачі-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року.

За результатами вказаної перевірки Дергачівською МДПІ був складений акт перевірки № 854/23-104/31797071 від 17.08.2007року.

Згідно акту перевірки встановлено, що позивачем порушені вимоги п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями) та п.п.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.4 „порядку надання документів та їх склад при застосуванні соціальної пільги”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року № 2035.

За зазначені порушення відповідачем зменшено податкового кредиту ЗАТ «Дергачі-Агро» на суму 34503,30 грн. та донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 84,00 грн.

Суд зазначає, що предметом оскарження позивача є встановлені перевіркою порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями), які знайшли своє відображення в акті перевірки, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 51756 грн. ( у т.ч. основний платіж у розмірі 34503 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 17253 грн.).

За результатами адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення, рішенням Дергачівської МДПІ в Харківській області від 20.09.2007р. №4179/10/25-010 та рішенням Державної податкової адміністраціїї в Харківській області від 14.12.2007р. №4832/10/15-103 спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін та відповідно видані податкові повідомлення-рішення від 28.09.2007 року  №000662310/1 та  від 24.12.2007 року № 000662310/2 на зазначені вище суми.

Відповідач в акті перевірки та його представник у судовому засіданні з посиланням на пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” наполягали на тому, що позивач не мав права відносити до податкового кредиту суми по придбанню від ПП „Об’єднана елеваторна компанія” послуг з сервісно-консультаційного обслуговування. В обґрунтування вказують на те, що у відповідача не було можливості установити з якою метою та для яких цілей були виконані для ЗАТ „Деркачі-Агро” послуги з сервісно-консультаційного обслуговування, з актів виконаних робіт, наданих до перевірки не зрозумілі зміст виконаних робіт, відповідальних за здійснення господарської операції і за правильність її оформлення. На підставі викладеного, відповідач зробив висновок, що вказані послуги не відносяться до господарської діяльності Товариства.

Проте, суд не погоджується із таким висновком відповідача, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи 05.01.2004 року між позивачем та ПП „Об’єднана елеваторна компанія” був укладений договір консультаційно-сервісного обслуговування № 4/04-с, згідно якого ЗАТ «Дергачі-Агро», як замовник доручало виконавцю - ПП „Об’єднана елеваторна компанія”, а останній зобов’язувався здійснювати для замовника консультаційно-сервісне обслуговування підприємницької, фінансової, адміністративно-господарської, корпоративної та іншої діяльності Замовника (а.с.103,104). Також до цього договору було укладено додаткову угоду № 1-03/06 від 05.01.2004 року, відповідно до якої вартість послуг, що надаються Виконавцем Замовнику відповідно до умов наведеного договору складає 18500,00 грн. на місяць, в т.ч ПДВ 20% - 3083,33 грн. (а.с.102).

Положення вказаного договору та додаткової угоди до нього є дійними, оскільки вони не визнані недійсними, у встановленому законом порядку.

Наведені документи є доказами того, що витрати по придбанню ЗАТ „Дергачі-Агро” сервісно-консультаційних послуг, зокрема у спірний період (за 9 місяців 2006 року та за Iквартал 2007 року), пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки ці послуги, придбані ним на підставі дійсних договорів, укладених у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (виконати роботу, надати послугу тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З метою виконання зобов'язань за договором (п.3.4 договору), ЗАТ „Дергачі-Агро” за спірний період отримало від ПП „Об’єднана елеваторна компанія” сервісно– консультаційні послуги на суму 172519,70 грн., у т. ч. ПДВ – 34503,30 грн., що підтверджується Актами здачі-прийому виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи податковими накладними, виписками з банку та копіями платіжних доручень за 9 місяців 2006 року та Iквартал 2007 року.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що витрати на сервісно – консультаційні послуги здійснені позивачем у зв'язку з проведенням ним господарської діяльності, а саме з метою виконання своїх зобов'язань за договором № 4/04-свід 05.01.2004 року, що підтверджується Актами здачі-прийому виконаних робіт за спірний період.

Більш детальний перелік сервісно – консультаційних послуг, наданих на виконання договору про консультаційно-сервісне обслуговування № 4/04-свід 05.01.2004 року визначено у Звітах ПП „Об’єднана елеваторна компанія”, копії яких знаходяться в матеріалах справи і містять відомості про здійснену ним роботу за 9 місяців 2006 року та за Iквартал 2007 року, що проводилася  в  межах  умов вказаного договору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Таким документом в даному випадку є Акти здачі-прийому виконаних робіт за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містить зміст господарської операції, а саме: сервісне обслуговування. Вказаний акт підписано особами, що брали участь при його складанні і дають змогу їх ідентифікувати. 

Обсягом господарської операції в даному випадку є вартість виконаних робіт.

Вартість виконаних послуг, визначена відповідно до пункту 4.1 додаткової угоди № 1-03/06 від 05.01.2004 року та становить 18500,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 3083,33 грн. та  підтверджується Актами здачі-прийому виконаних робіт за спірний період, які повністю узгоджуються з вимогами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.  

Відповідачем не надані суду докази того, що у цих документах повинні міститися більш детальний зміст та обсяг господарської операції. А також не надано доказів, які підтверджують та встановлюють спеціальні вимоги по обов’язковому складанню та наявності вказаних вище документів. 

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.

Враховуючи викладене, обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена. А тому посилання контролюючого органу на не надання ЗАТ „Деркачі-Агро” до перевірки актів виконаних робіт, які б давали розуміння про зміст виконаних робіт, відповідальних за здійснення господарської операції і за правильність її оформлення є неправомірним.

Крім вищевикладеного, придбання позивачем спірних послуг підтверджується податковими накладними.

Суд зауважує, що відповідно до п.3.1.5 акту перевірки порушень щодо правильності ведення позивачем книг обліку придбання товарів (робіт, послуг) та книг продажу товарів (робіт, послуг), ведення реєстрів виданих та одержаних податкових накладних не встановлено.

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Дані зазначені  в податкових накладних  відповідають змісту договору.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;  або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

            Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Отже, ЗАТ „Деркачі-Агро”  має  право  на  включення до складу  податкового кредиту за 9 місяців 2006 року та за Iквартал 2007 року  суми  ПДВ у  розмірі 34503,00 грн., на підставі отриманих податкових накладних, які містять  всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і засвідчують факт придбання платником послуг.

В судовому засіданні представники відповідача не заперечували проти того, що податкові накладні отримані ЗАТ „Деркачі-Агро” від ПП „Об’єднана елеваторна компанія”відповідають вимогам чинного законодавства та підтвердили сплату грошовими коштами у повному обсязі.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд приходить висновку про те, що позивач правомірно включив суми ПДВ у розмірі 34503,00 грн. до податкового кредиту за 9 місяців 2006 року та за I квартал 2007 року, по послугам, які використовуються ЗАТ „Деркачі-Агро” в господарській діяльності.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

За таких умов, факти вказаних в акті перевірки № 854/23-104/31797071 від 17.08.2007 року порушеньп.п. 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", слід вважати недоведеними.

З огляду на це, суд дійшов  висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення  суми  податкового  зобов’язання по  податку  на додану вартість у загальній сумі 51756,00 грн., з яких : основного платежу у розмірі 34503 грн. та 530,10 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. Внаслідок чого податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ у харківській області № 000662310/0 від 27.08.2007 рокує протиправним і повинно бути визнано судом нечинним.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 000662310/1 від 28.09.2007 року, № 000662310/2 від 24.12.2007 року, суд зазначає, що останні були винесені органом податкової служби за результатами розгляду скарг позивача на ту ж саму суму зобов’язань (визначення суми податкового зобов’язання та зменшення бюджетного відшкодування), що були застосовані податковими повідомленнями-рішеннями за № 000662310/0 від 27.08.2007 року, що суперечить приписам ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у в зв’язку з чим підлягають визнанню недійсними.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.  

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі ч.2 ст.89 КАС України, пп.”б” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 суд повертає сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства „Дергачі-Агро” до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 000662310/0 від 27.08.2007 року, № 000662310/1 від 28.09.2007 року, № 000662310/2 від 24.12.2007 року – задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області№ 000662310/0 від 27.08.2007 року, № 000662310/1 від 28.09.2007 року, № 000662310/2 від 24.12.2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Дергачі-Агро”, код 31797071 судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 07.07.2008 року.

Суддя                                               (підпис)                                            Т.С.Перцова