Рішення № 19021897, 02.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2011 р. Справа № 9/150-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

До Комунального підприємства «Ірпіньводоканал»

Про стягнення 2778942, 14 коп.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (дов. № 148 від 31.03.2011 р.)

ОСОБА_2 (дов. № 125 від 17.03.2011 р.)

ОСОБА_3. (дов. № 122 від 04.03.2011 р.)

від відповідача: Пономаренко Н.О. (дов. № 1054 від 16.09.2010 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Комунального підприємства «Ірпіньводоканал»про стягнення 2778942,14 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2010 року порушено провадження по справі № 9/150-10 та призначено розгляд справи 21.09.2010 року. зобовязано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; розширену довідку - розрахунок заявлених до стягнення сум; зобовязано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, контррозрахунок, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

20.09.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання № б/н від 20.09.2010 року, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи, у звязку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2010 року розгляд справи відкладено на 07.10.2010 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання розширену довідку розрахунок заявлених до стягнення сум; зобовязано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 08.09.2010 р.

07.10.2010 року в судове засідання представники сторін зявилися; представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволення позовних вимог відмовити, з підстав зазначених у відзиві, а також подав клопотання про витребування у позивача додаткових доказів по справі, які можуть вплинути на вирішення спору по суті.

Суд, розглянувши клопотання відповідача задовольнив його частково, у звязку з чим ухвалою суду від 07.10.2010 року розгляд справи відкладено на 21.10.2010 р. та зобовязано позивача надати в судове засідання письмове заперечення на відзив відповідача з нормативно-правовим обґрунтуванням, а також надати розпорядження КМДА, яким встановлені (погоджені) тарифи на послуги з водовідведення та тарифи, за яким нараховується плата за приймання стоків із перевищенням ДК забруднюючих речовин; зобовязано відповідача надати в судове засідання письмове пояснення, в якому зазначити, чи була надана інформація позивачем щодо проведення самостійного забору води 19.07.2010 року та його результати, в разі ненадання зазначеної інформації, обґрунтувати причини з даного приводу, а також повідомити суд, які були зроблені відповідачем дії щодо інформації по нарахуванні суми збитків у розмірі 2778942,14 грн., з них (1170901, 42 грн. розмір грошових коштів за перевищення ДК та 1608040,72 грн. розмір грошових коштів за не допуск працівників УЕН ВАТ «АК «Київводоканал»до обстеження обєкту каналізування).

21.10.2010 року в судове засідання представники сторін зявилися, надали документи витребувані ухвалою суду від 07.10.2010 року та усні пояснення по справі, але у звязку з необхідністю витребуванням нових доказів по справі, ухвалою суду від 21.10.2010 року розгляд справи відкладено на 08.11.2010 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання копії (для залучення до матеріалів справи) та оригінали (для огляду) відряджень щодо проведення відбору проб стічних вод для вимірювання показників складу та їх властивостей 23.07.2010 року; журнал-акт відбору проб стічних вод, в якому містяться результати лабораторного дослідження, проведених на підставі проб стічних вод; наказ ВАТ «АК «Київводоканал»щодо проведення проб стічних вод 23.07.2010 року, що надходять від КП «Ірпіньводоканал»у каналізаційні мережі м. Києва, а також письмово обґрунтувати необхідність взяття повторних проб стічних вод через три дні після відбору проби стоків в контрольному колодязі КП «Ірпіньводоканал»для контролю за якістю стічних вод, що скидаються в каналізацію ВАТ «АК «Київводоканал»проведених 20.07.2010 року; зобовязано сторін надати в судове засідання перелік питань для призначення по справі 9/150-10 судово-бухгалтерської експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 05197/1-5 на приймання стічних вод через приєднані мережі. Відповідно до п. 1.1 укладеного договору відповідач зобовязався дотримуватися затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва.

Відповідно до зазначених вище Правил позивач провів відбір проби стічних вод з контрольного колодязя відповідача та за результатами лабораторного аналізу визначив факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднюючих речовин із перевищенням їх допустимих концентрацій. Відповідач результати проведеного хімічного лабораторного аналізу, викладені в Протоколі від 20.07.2010 р., не заперечує.

Відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва за результатами, викладеними в Протоколі від 20.07.2010 р. позивач визначив Коефіцієнт кратності 3,94 та нарахував відповідачеві за період 08.06.2010 р. - 20.07.2010 р. додаткову плату за відведення наднормативно забруднених стічних вод на загальну суму 1170901 грн., в тому числі 536737 грн. 92 коп. за обсяг стоків, прийнятих від населення (розрахунок 15/ДК-07/03/1 2010), 239453 грн. 52 коп. за обсяг стоків, прийнятих від бюджетних організацій (розрахунок 15/ДК-07/03/2-2010), 394709 грн. 98 коп. за обсяг стоків, прийнятих від промисловості (розрахунок 15/ДК-07/03/3-2010). На підставі проведених розрахунків позивач направив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0006891 від 09.08.2010 р. на суму 1170901, 42 грн.

Відповідно до відзиву на позовну заяву та наданих письмових заперечень представник відповідача визначену в рахунку фактурі №СФ-0006891 суму заперечує в повному розмірі, посилаючись на відсутність у позивача правових підстав для нарахування додаткової плати за приймання наднормативно забруднених стоків, мотивуючи це тим, що у встановленому законодавством порядку тариф за відведення 1 м. куб. наднормативно забруднених стічних вод, згідно з яким має нараховуватися додаткова плата, для позивача у грошовій формі не встановлений та не затверджений, а проведені позивачем нарахування додаткової плати у відсотках до діючого тарифу на водовідведення не відповідають чинному законодавству України.

Крім того, відповідач наполягає на тому, що позивачем застосована не вірна формула розрахунку та за його розрахунком коефіцієнт кратності = Кк =С-Д _ 1, також відповідач

ДК

вважає, що неможливо нарахувати плату за скидання забруднених стічних вод за період з 08.06.2010 р. по 20.07.2010 р.

Позивач в судове засідання 21.10.2010 р. надав до суду Розпорядження КМДА № 1332 про погодження тарифів з водовідведення, інших нормативно-правових документів, за якими були встановлені (погоджені) тарифи за приймання стоків із перевищенням ДК забруднюючих речовин не надав.

Згідно з Актом б/н від 23.07.2010 р. про не допуск представників ВАТ «АК «Київводоканал»до обстеження обєкта водопостачання/каналізування позивач, відповідно до п.7.10 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва направив відповідачеві розрахунок 15/ВУ-07/01-Б-2010р. та рахунок фактуру № СФ-0006907 від 10.08.2010 р. на суму 1608040 грн. 72 коп.

Зазначену суму позивач нарахував за пятикратним тарифом водовідведення, що встановлений як за скидання обсягу стічних вод, що перевищує договірний.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2010 р. позивача було зобовязано надати в судове засідання оригінал Наказу ВАТ «АК «Київводоканал»щодо проведення відбору проб у відповідача із письмовим обґрунтуванням необхідності взяття повторних проб стічних вод через три дні після відбору проб стічних вод 20.07.2010 р.

Позивач надав в судове засідання від 08.11.2010 р. для огляду документи щодо направлення ВАТ АК «Київводоканал»23.07.2010 р. своїх представників до КП «Ірпіньводоканал», письмового обґрунтування необхідності відбору проб через три дні після попереднього відбору проб позивачем не надано.

У своєму відзиві та запереченнях представник відповідача заперечує зазначену в рахунку фактурі № СФ-0006907 суму як таку, що нарахована безпідставно, мотивуючи свої заперечення тим, що у позивача відсутні правові підстави нараховувати відповідно до п.7.10 та п.8.6.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва плату за скидання понаддоговірного обсягу стічних вод у пятикратному розмірі тарифу за водовідведення, оскільки відповідальність за не допуск Абонентом представників Водоканалу до огляду мереж і споруд, як зазначено позивачем в акті б/н від 23.07.2010 р., визначена не в п .8.6.2, а в п.8.6.3 Правил у вигляді відключення Абонента від мереж, а також позивач відповідно до ч.1 п.8.6.2. Правил не надав доказів не допуску відповідачем його представників до контрольного колодязя протягом двох тижнів.

Відповідно до умов укладеного договору № 05197/1-5 обмеження для КП «Ірпіньводоканал»щодо обсягів скидання стоків не визначено, документів про встановлення для відповідача щоденних (щомісячних) лімітів обсягів стоків позивачем не надавалося.

Ухвалою суду від 08.11.2010 року провадження у справі № 9/150-10 зупинено та призначено судову економічну експертизу, матеріали справи № 9/150-10 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

04.01.2010 року матеріали справи № 9/150-10 повернуто до Господарського суду Київської області з повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 07/5б-12433-10 від 08.12.2010 року про те, що частина поставлених на вирішення судово-економічної експертизи питань носять технічний характер, а частина ревізійний, і їх вирішення не відносяться до компетенції фахівців Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Для вирішення поставлених питань необхідно призначити ревізійну перевірку, можливо, за участі фахівців у тій галузі, до компетенції яких належить вирішення поставлених в ухвалі технічних питань.

Крім того, в листі зазначено, що фахівці, до компетенції яких відносяться питання, які поставлені в ухвалі від 08.11.2010 року, у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз відсутні.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою суду від 10.01.2011 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 03.02.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання письмове пояснення щодо листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 07/5б-12433-10 від 08.12.2010 року; зобовязано відповідача надати в судове засідання письмове пояснення щодо листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 07/5б-12433-10 від 08.12.2010 року.

03.02.2011 р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 10.02.2011 р.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєї ініціативи у випадках призначення господарським судом експертизи (ч.2 ст. 79 ГПК України).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи в їх сукупності та з огляду на вищевикладене, а також, оскільки, у спорі існують суперечності, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 10.02.2011 року провадження у справі № 9/150-10 зупинено та призначено судову бухгалтерську експертизу, матеріали справи № 9/150-10 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

14.04.2011 року матеріали справи № 9/150-10 повернуто до господарського суду Київської області з повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2424/11-19 від 05.04.2011 року про неможливість надати висновок судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 15.04.2011 року поновлено провадження у справі № 9/150-10 та призначено розгляд справи на 28.04.2011 р.; зобовязано надати в судове засідання письмове пояснення щодо листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2424/11-19 від 05.04.2011 року; зобовязано відповідача надати в судове засідання письмове пояснення щодо листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2424/11-19 від 05.04.2011 року; надати контр розрахунок грошових коштів, що підлягають стягненню за перевищення допустимої концентрації; зобовязано сторін здійснити моніторинг експертних установ, які здійснюють судову-бухгалтерську експертизу, в компетенції яких знаходиться вирішення поставлених в ухвалі від 10.02.2011 року питань та надати суду перелік таких експертних установ із зазначенням їх адреси.

28.04.2011 року в судове засідання представники сторін зявилися, вимоги ухвали суду від 15.04.2011 року виконали, та для всебічного та обєктивного розгляду справи подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

28.04.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача, в якому просить суд направити запит до уповноваженого органу місцевого самоврядування - Головного управління комунального господарства КМДА із вимогою надати примірник Правил із повним викладом тексту, який затверджувався Розпорядженням № 876, засвідчений належним чином.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, та беручи до уваги той факт, що для всебічного та обєктивного розгляду справи повинні бути дослідженні всі обставини справи, задовольнив клопотання відповідача про витребування додаткових доказів по справі та направив запит до Головного управління комунального господарства КМДА, в якому просить надати засвідчений належним чином примірник Правил із повним викладом тексту, який затверджувався Розпорядженням № 876, а також зазначити дату та номер документу, яким дані правила оприлюднювалися, та документ, який підтверджує державну реєстрацію даного розпорядження.

Ухвалою суду від 28.04.2011 р. розгляд справи відкладено на 24.05.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання письмове пояснення щодо проведення експертизи Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (м. Харків, вул. Бакуліна, 6); у випадку незгоди або заперечень, зазначити їх причини та альтернативні дослідні установи, які зможуть провести експертне дослідження питань 3.1 та 3.5 ухвали суду про зупинення провадження у справі № 9/150-10 від 10.02.2011 р.; надати письмове пояснення щодо клопотання відповідача про направлення запиту до уповноваженого органу місцевого самоврядування - Головного управління комунального господарства КМДА із вимогою надати примірник Правил із повним викладом тексту, який затверджувався Розпорядженням № 876; зобовязано відповідача надати в судове засідання письмове пояснення щодо проведення експертизи Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (м. Харків, вул. Бакуліна, 6); у випадку незгоди або заперечень, зазначити їх причини та альтернативні дослідні установи, які зможуть провести експертне дослідження питань 3.1 та 3.5 ухвали суду про зупинення провадження у справі № 9/150-10 від 10.02.2011 р.

20.05.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшов лист з Головного управління комунального господарства КМДА № 059/ю 2360 від 17.05.2011 р., до якого додано належним чином завірені копії Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 876 від 04.08.2009 р. та листа Головного управління юстиції у м. Києві № 11742 від 12.10.2009 р.

24.05.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 09.06.2011 р.

09.06.2011 р. в судове засідання представники сторін зявилися; в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи для складання довідки - розрахунку по сумі заборгованості, у звязку з чим 09.06.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 30.06.2011 р.

Ухвалою суду від 30.06.2011 року розгляд справи відкладено на 19.07.2011 р.; викликано в судове засідання працівника Управління екологічного нагляду Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в порядку статті 30 ГПК України для дачі суду пояснень щодо проведених позивачем розрахунків; зобовязано працівника Управління екологічного нагляду Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надати суду письмовий, уточнений та детальний розрахунок грошових коштів за порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та підвідомчі системи каналізації насалених пунктів України КП «Ірпіньводоканал»за період з 08.06.2010 р. по 20.07.2010 р. з урахуванням формули

Кк = У Сфі-ДКі _ 1, та письмове пояснення щодо його складання.

ДКі

19.07.2011 р. в судовому засіданні для всебічного, повного та обєктивного розгляду справи виникла необхідність витребувати додаткові докази по справі, у звязку з чим судом направлено 2 запити до Київської міської ради та Державної екологічної інспекції України для отримання розширеного розрахунку суми заборгованості за формулою

Кк = У Сфі-ДКі _ 1, яка зазначена в пункті 7.4 Правил приймання стічних вод

ДКі

абонентів у систему каналізації міста Києва та щодо якого виникли між позивачем та відповідачем суперечності (розбіжності) щодо її застосування, у звязку з цим ухвалою суду від 19.07.2011 року розгляд справи відкладено на 02.08.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання уточнений розрахунок суми заборгованості, з урахуванням пояснень наданих в судовому засіданні 19.07.2011 р. представником відповідача; зобовязано працівника Управління екологічного нагляду Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» виконати вимоги ухвали суду від 30.06.2011 р.

В судовому засіданні 02.08.2011 р. представник позивача надав уточнений розрахунок збитків з урахуванням коефіцієнту кратності - 2,94, зазначеного у листі КМДА, відповідно до якого вірна сума збитків за перевищення ДК становить 873 718,31 грн.; представник відповідача проти зазначеного застосування даної формули та уточненої суми збитків не заперечив.

Враховуючи те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розміру позовних вимог, суд прийняв вказані уточнення позивача до розгляду, які за своєю юридичною природою є зменшенням розміру позовних вимог.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

03.11.04 р. між позивачем - Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ», яке було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (постачальник) та відповідачем - Комунальним підприємством «Ірпіньводоканал» (Ірпінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства) (абонент) укладений договір на приймання стічних вод через приєднані мережі № 05197/1-5 від 03.11.04 р. (договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобовязується надавати на підставі предявленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (дозвіл) послуги з приймання стічних вод абонента у систему каналізацій м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобовязується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.94 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.94 р. за № 165/374 (правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.02 р., зареєстрованих Міністерством юстиції України 26.04.02 р. за № 403/6691 (правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (п. 1.1 договору).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до п. 1.2. договору, за даним договором встановлюється цілодобовий режим приймання стоків; режим може бути змінений постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків, тощо).

Згідно з п. 1.3. вищевказаного договору, обсяг стоків, що підлягає прийманню в систему каналізацій, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу послуг), який узгоджується з постачальником і є невідємною частиною договору; обсяг скидання стічних вод підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року, з моменту укладення договору; загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю прийнятих у міську каналізацію протягом дії договору кубічних метрів стічних вод.

Пунктом 1.4. договору визначено, що абонент забезпечує своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод, згідно з місцевими правилами приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин; для житлового фонду, в якому немає підприємств-орендарів, які скидають стічні води технологічного походження, дозвіл на скид не потрібен.

У відповідності до п. 2.1.1. договору облік кількості прийнятих стоків здійснюється за показаннями ультразвукових витратомірів (лічильників), що встановлені на напірних колекторах абонента та які зареєстровані у постачальника; кількість стічних вод за погодженням з постачальником може визначатися іншими способами визначення обємів стоків, згідно з розділом 21 правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з п. 2.1.2. вищевказаного договору, зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника; показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді; в разі якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1.4 договору, абонент веде первинний облік стічних вод у журналі обліку (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника.

Пунктом 2.1.5 вищезазначеного договору встановлено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обовязковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або в паперовому вигляді вимоги-доручення, тощо) для оплати за прийняті стічні води, відповідно до встановлених тарифів; тарифи на послуги з водовідведення встановлюються уповноваженими органами згідно з чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами; в разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У відповідності до п. 2.2.2 договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів; оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі, у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента; за згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України; в разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Пунктом 2.2.4 вищевказаного договору визначено, що в разі неотримання від постачальника поточного місячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитих послуг.

Згідно з п. 3.2.1 договору, постачальник має право вимагати від абонента дотримання ним Правил користування, Правил приймання, місцевих правил приймання та інших нормативних документів, зазначених в п. 1.1. цього договору.

У відповідності до п. п. 3.2.3 3.2.5 договору, постачальник має право вимагати від абонента безперешкодного доступу представників постачальника (за наявності належним чином оформленого посвідчення або письмового розпорядження щодо проведення інспекції, тощо) до приладів обліку водоспоживання та каналізаційних колодязів, доступу до внутрішньобудинкових водопровідних, каналізаційних мереж та санітарно-технічних пристроїв; в будь-який час проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента, приладів, пристроїв та цілісності пломб на них, перевіряти дотримання абонентом вимог, передбачених п. 1.5 цього договору, контролювати раціональне водоспоживання тощо, а також складати акти за результатами цих обстежень (п. 12.15 Правил користування); знімати лічильники для контрольної перевірки його роботи та/або уточнення фактичних витрат води до закінчення терміну його експлуатації, що визначається нормативними актами, а також здійснювати інші заходи, передбачені чинним законодавством.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.2. вищевказаного договору, у випадку прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між субєктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

Згідно з п. 5.3. договору, всі питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України; умови цього договору застосовуються до відносин між постачальником та абонентом, які виникли до його укладення.

Пунктом 6.2 Правил встановлено порядок відбору проб.

3 метою контролю якості стічних вод Абонентів УЕН здійснюється відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати (6.2.1. Правил).

Результати замірів об'ємів та аналізів стічних вод повинні фіксуватися в журналах первинного обліку за формами №№ ПОД-11, ПОД-12 та ПОД-13, які зберігаються у Абонента; відібрані проби реєструються у «Журналі-акті відбору проб стічних вод Абонентів»УЕН (додаток 2) (п.п. 6.2.13., 6.2.16. Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.10 р., з метою контролю якості стічних вод, що надходять від КП «Ірпіньводоканал»у каналізаційні мережі м. Києва, представниками Управління екологічного нагляду ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»(УЕН), в присутності представника відповідача було здійснено відбір проб стічних вод для вимірювання показників складу та їх властивостей.

Відбір проб стічних вод для вимірювання показників складу було здійснено у присутності працівника відповідача без заперечень та вказівок на порушення умов відбору.

Факт здійснення зазначеного відбору зареєстрований у журналі-акті відбору проб стічних вод, що підтверджується підписом головного інженера ОСОБА_4

Відповідач проти факту належного відбору проб, умов зберігання та транспортування не заперечує.

За призначенням проби поділяються на робочі, проби для Абонента та контрольні, які відбираються одночасно. Проба для Абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться Абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби (п.п. 6.2.2., 6.2.5. Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, правом одночасного відбору проби для абонента, встановленим п. 6.2.2 та п. 6.2.5 Правил, відповідач під час перевірки не скористався.

Згідно з п. 6.2.4 Правил після відбору робоча проба для аналізу передається в хімічну лабораторію УЕН. Інформацію про хімічний склад стічних вод, відібраних на випуску Абонента, можна одержати по телефону в УЕН на другий день після відбору проби. Ці запити фіксуються УЕН в спеціальному журналі.

Аналізи робочої проби, проби для Абонента та контрольної проби здійснюються лабораторіями, акредитованими на право проведення вимірювань показників якості стічних вод. Відповідальність за достовірність результатів аналізу несе лабораторія, яка проводила аналіз (п. 6.2.9 Правил).

Лабораторні дослідження проведені хімічною лабораторією Управління екологічного нагляду позивача (свідоцтво про атестацію № 63 від 12.09.2006 р.)

Лабораторні дослідження проведені у день відбору, а саме 20.07.2010 р.

Крім того, у протоколі вимірювань складу та властивостей проб стічних вод від 20.07.2010 р. встановлено, що відбір проб проведено відповідно до чинних нормативних документів, перелік яких наведений у Настанові з якості лабораторії ХАК за якістю стічних вод.

Вимірювання проведені відповідно до методик, зазначених у п. 2 Протоколу.

Інші обставини проведення лабораторного дослідження (засоби вимірювання тощо) зазначені у п.п. 3- 4.2 Протоколу.

За результатами лабораторного дослідження, проведеного на підставі проб стічних вод від 20.07.10 р., працівниками УЕН ПАТ «АК «КИЇВОДОКАНАЛ»було складено протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які КП «Ірпіньводоканал»скидає у міську каналізацію м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріплених в Правилах, а також правилах приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

У відповідності до статті 32 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів; законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи; екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів; нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України; екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Позивач пояснив суду, що вміст забруднюючих речовин за результатами проведених досліджень стічних вод відразу по чотирьох показниках перевищує допустиму концентрацію (допустима концентрація встановлений рівень концентрації забруднюючої речовини у стічних водах, які відводяться до міської каналізації (ДК), визначену Правилами приймання:

-вміст азоту амонійного 40,80 г/м, ДК становить 20;

-окислюваність (ХСК) 1030, г/м, ДК становить 500;

-вміст заліза 3,29 г/м, ДК становить 2,0;

-вміст фосфатів 17,62 г/м, ДК становить 8,0.

Згідно з п. 1.5. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., дані правила є обов'язковими до виконання всіма абонентами (незалежно від їх відомчої належності і форми власності), стічні води яких скидаються в міську каналізацію.

Відповідно до п. 6.2.18. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., у разі виявлення перевищення ДК, встановлених Правилами:

-у 7-денний термін з моменту відбору робочої проби УЕН направляє абоненту лист-повідомлення про порушення ДК у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу;

-після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період, УЕН направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок;

-абоненти зобов'язані в 10-денний термін після отримання рахунку задовольнити обґрунтовані вимоги УЕН.

На виконання вимог Правил, 26.07.10 р. працівниками УЕН було направлено лист (вихідний № 725 від 26.07.10 р.) на адресу КП «Ірпіньводоканал», в якому повідомлялось про перевищення норм ДК, результати хімічного аналізу та попереджалось про застосування коефіцієнту кратності 3,94 при розрахунку величини плати за скидання стічних вод у систему каналізації міста з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (належним чином засвідчена копія доказу поштового відправлення якого додана до матеріалів справи).

09.08.10 р. працівниками УЕН ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»було повторно направлено лист-попередження (вихідний № 804/5 від 08.10 р.) на адресу КП «Ірпіньводоканал», в якому просило сплатити плату за скид стічних вод з перевищенням вмісту забруднюючих речовин в розмірі 1170901,42 грн., згідно рахунку № СФ-0006891, розрахунку 15/ДК-07/03/1,07/-3/2,07/03/3-2010 р. (належним чином засвідчена копія доказу поштового відправлення якого додана до матеріалів справи).

Однак вищезазначені листи позивача були залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Згідно з п. 2.2.2. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., водоканал має право нараховувати плату з застосуванням коефіцієнту кратності (глава 7 цих правил) у випадку виявлення з боку абонентів порушень вимог цих правил та умов договору або невиконання вимог акту.

У відповідності до п. 7.5. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців; ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта; у випадку порушення вимог пунктів 4.3 - 4.4 глави 4 цих Правил плата стягується за об'єм скиду стічних вод абонента з даного об'єкту за розрахунковий період, але не більше 1 місяця.

У відповідності до п. 7.1. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., величина плати за скид стічних вод у міську каналізацію (Пс) розраховується водоканалом згідно з державною Інструкцією за формулою:

, де

Т тариф, установлений за надання послуг водовідведення абонентам, віднесеним до відповідної категорії абонентів, грн. / мі;

V дог обсяг скинутих абонентом стічних вод у межах, обумовлених договором, або лімітом, (мі);

V пдог обсяг скинутих абонентом стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, або лімітом, (мі);

V пз обсяг скинутих абонентом стічних вод з наднормативними забрудненнями (за відсутності даних щодо обсягів водовідведення, беруться дані, зазначені в паспорті водного господарства), мі;

К к коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод на МКОС та екологічного стану водойми;

Н п встановлений норматив плати за скид наднормативних забруднень у міську каналізацію, (%).

Згідно з п. 7.4. вищевказаних правил, якщо встановленій факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності Кк визначають за формулою:

, де

С фі фактична концентрація в стічних водах підприємства і-ї речовини;

ДКі допустима концентрація і-ї речовини, яку встановлено Правилами або Дозволом для даного абонента.

У звязку з неможливістю проведення експертизи з метою перевірки правильності нарахування збитків, а також враховуючи те, що під час розгляду господарським судом Київської області справи № 9/150-10 між позивачем - ВАТ «АК “Київводоканал” та відповідачем - КП “Ірпіньводоканал” виникли суперечності (розбіжності) щодо застосування даної формули, 19.07.2011 р. господарським судом Київської області, в порядку статті 65 ГПК України, направлено судовий запит до розробника зазначених Правил - Київської міської ради про надання розяснення щодо застосування даної формули (у випадку наявності одночасного скиду кількох забруднень азот, залізо, фосфати, ХСК), а також надати власний розширений розрахунок за зазначеною формулою.

Відповідно до листа начальника Головного управління комунального господарства Виконавчого комітету Київської міської ради № 059/2-1-3760 від 29.07.2011 р. зазначено наступне:

Відповідно до п.7.4 Правил приймання стічних вод в систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.08.2009 № 876 (далі Правила), якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують допустиму концентрацію, коефіцієнт кратності (Кк) визначають за формулою:

Кк

Сфі фактична концентрація в стічних водах Абонента і-ї речовини;

ДКі допустима концентрація і-ї речовини, яку встановлено Правилами або Умовами на скид для Абонента.

Тобто, для визначення коефіцієнту кратності необхідно від суми коефіцієнтів кратності речовин, по яких виявлено перевищення допустимої концентрації в стічних водах, відняти одиницю.

Таким чином коефіцієнт кратності за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин, зазначених в судовому запиті, становить:

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що вірний коефіцієнт кратності становить 2,94.

В судовому засіданні 02.08.2011 р. представником позивача надано уточнений розрахунок збитків з урахуванням вірного коефіцієнту кратності - 2,94, відповідно до якого вірна сума збитків становить 873 718,31 грн.

Представник відповідача проти зазначеного застосування даної формули та уточненої суми збитків не заперечує.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо посилання відповідача у відзиві на неправильне визначення періоду протягом якого слід застосовувати Кк за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин ПАТ «АК «КИЇВОДОКАНАЛ», то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Остання проба відбору стічних вод абонента КП «Ірпіньводоканал» була проведена 08.06.10 р., а розрахунковим періодом є календарний місяць, у звязку з чим, при виставленні платіжних вимог та проведенні розрахунку позивачем було вірно визначено період, за який стягується плата за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин в стічних водах КП «Ірпіньводоканал», з урахуванням п. 7.5 Правил.

Відповідно до п. 6.2. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАО»здійснює відбір разових проб з метою контролю якості стічних вод абонента. Разові проби є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням ДК.

Правилами надано право відповідачу проводити проби для абонента, а також право на контрольну пробу (п. 6.2.2. Правил).

У відповідності до п. 6.2.5. вищезазначених правил, проба для абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби.

Посилання відповідача на зроблений ним аналіз стічних вод 19.07.10 р. у незалежній лабораторії є його правом, проти якого відповідач не заперечив. У випадку, якщо абонент мав сумніви щодо достовірності даних лабораторного дослідження стічних вод, проведеного позивачем, то він зобовязаний був взяти пробу стічних вод 20.07.10 р. одночасно з представниками ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»та в їх присутності (п. 6.2.6. правил). При цьому, в разі виникнення розбіжностей між результатами лабораторного дослідження, проведеного позивачем та лабораторними даними, зробленими після взяття проб абонентом, контрольна проба передається для проведення аналізу незалежній лабораторії.

Відповідач не вчинив жодних дій для реалізації свого права, наданого йому чинними Правилами щодо оскарження результатів лабораторного дослідження, проведеного ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ». Таким чином посилання КП «Ірпіньводоканал»на те, що під час проведення нарахування та виставлення вимог по сплаті слід було враховувати дані лабораторного дослідження проб стічних вод, взятих 19.07.10 р. абонентом самостійно є безпідставними.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на безпідставність виставлення платіжних вимог за скид стічних вод з перевищенням ДК для населення та бюджетних установ є необґрунтованими і такими, що не відповідають умовам чинного договору та правил, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1.4. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., дані правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та міри впливу за їх порушення.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з прийому стічних вод за договором № 05197/1-5 від 04.11.04 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач порушив умови даного договору, Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Відповідно до п. 3.2.1. зазначеного договору, позивач має право вимагати від абонента дотримання ним Правил користування, Правил приймання, місцевих правил приймання та інших нормативних документів, зазначених в п. 1.1. даного договору.

Зокрема, ПАТ «АК «КИЇВОДОКАНАЛ»має право вимагати від відповідача юридичної особи виконання Правил та стягувати додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин. Предметом даного спору є договірні відносини, що виникли саме між ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»та КП «Ірпіньводонаканал».

Позивач у відповідності до чинного нормативного порядку проводить відповідне виставлення та нарахування платіжних вимог. При виставленні вимог про сплату грошових коштів за порушення ДК забруднюючих речовин в стічних водах абонента застосовувалось чинне розпорядження КМДА, яким встановлено тариф для різних категорій споживачів, за звітний період.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача щодо безпідставності проведення нарахування по категоріях споживачів відповідно до діючого тарифу є хибними.

Твердження відповідача у відзиві про відсутність тарифу, відповідно до якого нараховується оплата за скид стічних вод з перевищенням ДК є таким, що не відповідає обставинам та доказам у справі (розпорядження Виконавчого органу КМДА від 30.11.09 р. № 1332).

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення 873718,31 грн. збитків за порушення Правил приймання стічних вод в систему каналізації міста Києва, підлягає задоволенню у повному обсязі (за уточненим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд стягнути 1608040,72 грн. коштів, що підлягає стягненню за недопуск працівників позивача до обстеження обєкту каналізування.

Дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.2.1 договору позивач має право вимагати від позивача безперешкодного доступу представників позивача (за наявності належним чином оформленого посвідчення або письмового розпорядження щодо проведення інспекції тощо) до приладів обліку водоспоживання та каналізаційних колодязів, доступу до внутрішньобудинкових водопровідних, каналізаційних мереж та санітарно-технічних пристроїв.

Згідно з п. п. 3.3.6 та 3.3.10 договору, абонент зобовязується забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показань з лічильників, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі; ознайомитись і дотримуватись вимог Правил користування, Правил приймання та місцевих правил приймання, тощо при експлуатації каналізаційних мереж та належно виконувати умови цього договору.

Відповідно до п. 7.10 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., при виявленні факту порушення вимог даних правил, абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у п.п. 8.6.2 п. 8.6 глави 8 цих правил.

Згідно з п. 8.6.2. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., при порушенні цих Правил та Правил користування водоканал, весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) має право розглядати як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення за умови: незабезпечення доступу до КК для відбору проб на протязі 2-х тижнів; відсутності у абонента дозволу на скид чи закінчення строку його дії; відмови або затримання укладання з водоканалом договору на послуги водопостачання та водовідведення (при відсутності технічної можливості відключення від міської мережі та після письмового попередження абонента); затримки з оформленням перепустки представнику контролюючих органів на територію абонента (понад 30 хв. з моменту прибуття для виконання службових обов'язків), відмови абонента виділити представника для відбору проби або неможливості відібрати пробу стічних вод у визначеному КК підприємства.

Позивачем, в якості доказу відмови КП «Ірпіньводоканал»працівникам УЕН ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»в допуску до обстеження обєкта каналізування та взяття проб стічних вод, долучено до матеріалів справи Акт б/н від 23.07.2010 р.

Як вбачається зі змісту зазначеного Акту, документ складено в м. Києві у складі комісії провідного інженера, інженера та пробовідбірника УЕН ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», тобто виключно з посадових осіб позивача.

Враховуючи те, що проби стічних вод були зняті лише за три дні до оформлення спірного Акту, тобто 20.07.2010 р., у зазначеному Акті не зазначено жодних підстав повторного обстеження обєкта каналізування; Акт складено у місті Києві (в той час як обєкт каналізування знаходиться у м. Ірпінь) виключно представниками позивача без будь-яких застережень щодо відмови його підписання представниками відповідача; не зазначено ні посади, ні ПІБ осіб відповідача, які відмовили представникам відповідача в допуску до обстеження обєкта каналізування, не зазначено часу доби, місця його складання, обставин, які спричинили недопуск, які саме перешкоди чинив відповідач тощо, суд не може вважати долучений позивачем Акт належним та допустимим доказом у справі.

Будь-яких інших доказів відмови КП «Ірпіньводоканал»працівникам УЕН ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»в допуску до обстеження обєкта каналізування та взяття проб стічних вод позивачем не надано.

В якості підстави нарахування штрафу у сумі 1608 040,72 грн. позивач зазначає порушення відповідачем п. 8.6.2. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р., а саме у позовній заяві зазначено «за умови затримки в оформленні перепустки представникам контролюючих органів на територію абонента (понад 30 хв. з моменту прибуття для виконання службових обовязків), відмови абонента виділити представника для відбору проби або неможливості відібрати пробу стічних вод у визначеному КК абонента».

Суд звертає увагу позивача на той факт, що редакція п. 8.6.2. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 876 від 04.08.09 р. містить положення щодо незабезпечення доступу до КК для відбору проб саме на протязі 2-х тижнів.

Зазначена редакція діяла на час звернення позивача до суду, але була проігнорована та викладена позивачем на власний розсуд.

Будь-яких листів, повідомлень, направлених на адресу керівництва відповідача про необхідність проведення повторного відбору та прибуття комісії, а також неможливість відібрати пробу стічних вод у визначеному КК відповідача, про відмову уповноваженими представниками відповідача виділити особу для відбору проби або будь-яких інших доказів недопуску до обстеження обєкта каналізування протягом 2-х тижнів до суду не надано ні у письмових, ні в усних поясненнях.

Так, відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення обєктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність обєктивного звязку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є обєктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі.

Частина 2 наведеної статті містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування).

Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер.

Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Спеціальний характер полягає в обовязковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу характеру спірних правовідносин, а також враховуючи те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу відмови КП «Ірпіньводоканал»працівникам УЕН ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»в допуску до обстеження обєкта каналізування та взяття проб стічних вод, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 1 608 040,72 грн. штрафу, що підлягає стягненню за недопуск працівників позивача до обстеження обєкту каналізування є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Ірпіньводоканал»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 3 Інтернаціоналу, 1 А, код ЄДРПОУ 03362471) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 873 718 (вісімсот сімдесят три тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 13 коп. збитків за порушення Правил приймання стічних вод в систему каналізації міста Києва, 8 737 (вісім тисяч сімсот тридцять сім) грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 74 (сімдесят чотири) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 08.08.2011 р.