Рішення № 19021634, 21.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2011 р. Справа № 6/053-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТВО військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Остерської квартирно-експлуатаційної частини району до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” про стягнення боргу по оплаті комунальних послуг,

представники:

прокуратури: ОСОБА_1. (дов. №2501 від 20.06.2011 року)

позивача 1.: не зявився

позивача 2.: ОСОБА_2 (дов. № 1013 від 19.05.2011 року)

відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2011 року ТВО військового прокурора Деснянського гарнізону (далі прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі позивач 1.) та Остерської квартирно-експлуатаційної частини району (далі позивач 2.) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” (далі - відповідач) про стягнення боргу в розмірі 43152 грн. по оплаті комунальних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 63 від 31 грудня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27 квітня 2011 року порушено провадження у справі № 6/053-11 та призначеної до розгляду на 07 червня 2011 року.

У звязку з неявкою в судове засідання 07 червня 2011 року позивача 1. та відповідача та неподанням ними витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 21 червня 2011 року.

В судовому засіданні 21 червня 2011 року представники прокуратури та позивача-2 позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 21 червня 2011року знову не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду Київської області від 27 квітня 2011 року та від 07 червня 2011 року за адресою згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яка відповідає зазначений адресі відповідача в позові.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Представник Міністерства оборони України у судове засідання також не зявився про причини неявки суд не повідомив.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача, за наявними в ній матеріалами, так як їх незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

21 червня 2011року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача-2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

31 грудня 2010 року між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” (Споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 63, згідно якого виконавець зобовязався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п.п. 5., 6., 7 договору тарифи на послуги становлять:

1) з централізованого постачання гарячої води 32,87грн. за куб. метр або 431,52грн. за 1 Гкал;

2) з централізованого опалення 431,52грн. за 1 Гкал тепла;

3) з централізованого постачання пара 431,52грн. за 1 Гкал тепла.

Розмір плати за надані послуги на момент укладення договору становить 138 604,22грн. за рік, в тому числі за: централізоване опалення 138 604,22грн. Розрахунок щомісячної плати за надані комунальні послуги проводиться на підставі розрахунку планового використання опалення, гарячої води та пара (Додаток № 1) та на підставі планової калькуляції собівартості 1 Гкал. тепла, виробленої газовою котельнею КЕ 25/14 С за кожну 1 Гкал. Вартістю 431,52грн. за 1 Гкал. Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Згідно п.п. 8, 9, 10, 11, 12, 13 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Підставою для оплати є рахунки-фактури виконавця. Оплата здійснюється після фактичного отримання споживачем теплопостачання належної якості. Послуги оплачуються в безготівковій формі. За наявності у будівлі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених правилами. Плата за послуги вноситься на розрахунковий рахунок 31250273210480 в УДК в Чернігівській області.

Договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. (п. 31 договору).

На виконання п. 1 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 63 від 31.12.2010р. другий позивач за період з січня 2011р. по березень 2011р. включно надав відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 43 152,00грн., що підтверджується журналом обліку рахунків на опалення та гарячу воду (а.с. 39-42).

Крім того, на виконання п. 9 договору, другий позивач виставив відповідачу для оплати рахунки на загальну суму 43152 грн, зокрема: рахунок № 52 від 28 січня 2011 року на суму 13636,03 грн (а.с. 24), № 110 від 28 лютого 2011 року на суму 16 095,70 грн (а.с. 25), № 170 від 31 березня 2011 року на суму 13420,27 грн (а.с. 26).

Про належне виконання другим позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

В порушення умов договору відповідач оплату послуг другого позивача не здійснив та не оплатив рахунки виставлені другим позивачем № 52 від 28 січня 2011 року на суму 13636,03 грн, № 110 від 28 лютого 2011 року на суму 16 095,70 грн, № 170 від 31 березня 2011 року на суму 13420,27 грн, у звязку з чим згідно розрахунку позивача у нього виникла заборгованість за період з січня 2011 року по березень 2011 року в сумі 43 152 грн.

За отримані від другого позивача послуги з централізованого опалення відповідач не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед другим позивачем на момент судового розгляду справи за спірний період склав 43152 грн., що підтверджується листом Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області № 19-7-3-10/0549 від 17.06.2011р. та довідкою Остерської квартирно-експлуатаційної частини району № 1128 від 06.06.2011р. (а.с. 37), підписаною начальником частини та скріпленою печаткою Остерської квартирно-експлуатаційної частини району.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 43152 грн заборгованості за спожиті комунальні послуги по опаленню за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 63 від 31 грудня 2010 року, яка виникла за період з лютого 2011 року по березень 2011 року.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 63 від 31.12.2010р., другий позивач за період з січня 2011р. по березень 2011р. надав відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 43152,00грн., що підтверджується журналом обліку рахунків на опалення та гарячу воду (а.с. 39-42) та на виконання п. 9 договору, виставив відповідачу для оплати рахунки на загальну суму 43152,00грн., зокрема: рахунок № 52 від 28.01.2011р. на суму 13636,03грн. (а.с. 24), № 110 від 28.02.2011р. на суму 16 095,70грн. (а.с. 25), № 170 від 31.03.2011р. на суму 13420,27грн. (а.с. 26); відповідач, в порушення п. 8, 9, 10, 11, 13 договору, за отримані від другого позивача послуги з централізованого опалення не розрахувався, внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, борг відповідача перед другим позивачем за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 63 від 31 грудня 2010 року за спірний період склав 43152 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Зазначений закон визначає, що організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Згідно ст.ст.58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів, за всебічне забезпечення військової частини. Також, командир (начальник) зобов'язаний вживати заходів для відшкодування збитків заподіяних військовій частині.

Фінансування Збройних Сил України, відповідно до ст. 15 Закону України „Про Збройні Сили України", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до положення про Остерську квартирно-експлуатаційу частину району Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління, позивач 2. є органом Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління призначена для вирішення питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ у стані високої бойової та мобілізаційної готовності.

В силу ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Так, відповідно до ст.361 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч.3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.361 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 43152 грн заборгованості за спожиті комунальні послуги по опаленню за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 63 від 31 грудня 2010 року підлягає задоволенню.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Розяснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.

Оскільки відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Щодо вимоги прокурора про забезпечення позову у вигляді накладення арешту н грошові кошти відповідача в розмірі ціни позову суд зазначає, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки, позивачем не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у відповідності до ст. 66 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” (код ЄДРПОУ 33882399) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини району (код ЄДРПОУ 07807645) 43152 грн боргу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпродакорд ОР” (код ЄДРПОУ 33882399) на користь Державного бюджету України 431,52 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Черногуз А.Ф.