Рішення № 19021606, 22.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2011 р. Справа № 6/031-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дружба” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель-Лайн” про стягнення боргу за Договором фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17 липня 2008 року,

представники:

позивача: ОСОБА_1.(дов. № 27-12/10-2 від 27.12.2010 року);

відповідача 1: незявився

відповідача 2 : ОСОБА_2 (дов. № 28/11 від 28.03.2011 року).

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (далі - позивач) звернулося з позовом до господарського суду Київської області до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дружба” (далі відповідач 1.) та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель-Лайн” (далі відповідач 2.) про стягнення боргу за Договором фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17 липня 2008 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог до відповідача 1. позивач посилається на неналежне виконання ним зобовязань за договором фінансового лізингу № L2736-07/08 від 17 липня 2008 року, внаслідок чого за відповідачем 1. утворилась заборгованість на загальну суму 1465006,95 грн за рахунком № L 2736-07/08/r від 15 вересня 2009 року на суму 1501208,47 грн. Щодо заявлених вимог до відповідача 2. позивач обґрунтовує їх договором поруки № 2736-07/08 від 17 липня 2008 року. У звязку з цим, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель-Лайн” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” борг за договором фінансового лізингу № L 2736-07/08 від 17 липня 2008 року в сумі 659755,61 грн та стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дружба” і Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель-Лайн” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” борг за договором фінансового лізингу № L 2736-07/08 від 17 липня 2008 року в сумі 805252,06 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02 березня 2011 року порушено провадження у справі № 6/031-11 та призначено її до розгляду на 29 березня 2011 року.

У звязку з неявкою в судове засідання 29 березня 2011 року представників відповідачів, неподанням ним витребуваних документів, та враховуючи заяву відповідача 2 про відкладення розгляду справи, суд відкладав розгляд справи на 12 квітня 2011 року.

Відповідачем 1. подані письмові заперечення від 12 квітня 2011 року, в яких він просить у задоволені позовних вимог відмовити з підстав, викладених у даних запереченнях.

12 квітня 2011 року в судовому засіданні суд оголосив перерву до 22 квітня 2011 року.

Також, відповідачем 2. подані письмові заперечення від 22 квітня 2011 року, в яких він просить застосувати до позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” строки позовної давності і на підставі цього відмовити у позові.

Позивачем декілька разів були подані письмові пояснення до позовної заяви.

22 квітня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

17.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(лізингодавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" (ЄДРПОУ 30771141) (лізингоодержувач, відповідач-1 по справі) був укладений договір фінансового лізингу №L 2736-07/08 (надалі «Договір»), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору, позивач (Лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу № P2736-07/08 від 17.07.2008р. та передав у тимчасове володіння Лізингоодержувачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 28.07.2008 р.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за Договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та повязані з ним.

У п. 5.3 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобовязаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобовязаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Пунктами 1.1. Договору та 8.1.4 Загальних умов встановлено, що Лізингоодержувач (відповідач-1) зобовязався своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Однак, в порушення п.п.5.1-5.5, п.8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору), відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого, за ним утворилась заборгованість за 6-12 періоди включно (січень-липень 2009 року) у сумі 580650,80 гривень за рахунками-фактурами №L2736-07/08/6 від 02.01.2009 року, №L2736-07/08/7 від 02.02.2009 року, №L2736-07/08/8 від 02.03.2009 року, №L2736-07/08/9 від 01.04.2009 року, №L2736-07/08/10 від 05.05.2009 року, №L2736-07/08/11 від 01.06.2009 року та №L2736-07/08/12 від 01.07.2009 року.

Лізингоодержувач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба") з заявами або листами про неотримання рахунків до Лізингодавця (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») не звертався.

З метою захисту порушених прав і законних інтересів Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба»про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 674929,84 гривень.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.04.2010 р. у справі №10/208-10 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба»580650,80 грн. заборгованості, 38203,47 грн. пені, 35623,08 грн інфляційних витрат, 5278,26 грн 3% річних, а також судові витрати.

Проте, ТОВ «Агрофірма «Дружба»в порушення умов Договору свої зобовязання щодо сплати лізингових та інших платежів належним чином не виконав, у звязку з чим позивачем в порядку ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 6.1, 6.4 Договору та п.п. 8.4.5, 8.4.7, 8.4.9 Загальних умов було прийняте рішення про дострокове розірвання Договору та вилучення Предмету лізингу.

Пунктом 6.1. передбачено, що Лізингодавець (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вилучити у Лізингоодержувача (ТОВ «Агрофірма «Дружба») Предмет лізингу у безспірному порядку, зокрема, у випадку не сплати лізингових платежів, прострочення яких становить більше 30 днів.

Вимоги цього пункту Договору повністю відповідають нормам чинного законодавства, зокрема, згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Також, п.4. ч.1 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлює, що Лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Крім того, правове закріплення можливості такої поведінки сторони міститься в пунктах1 і 2 ст.611,615 та ч.2 ст.598 ЦК України.

За твердженням позивача, у відповідності з п.10.2.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) ТОВ «Агрофірма «Дружба»був направлений лист №598-03/09 від 31.03.2009р. в якому ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»повідомило ТОВ «Агрофірма «Дружба»про відмову від Договору у звязку з існуванням заборгованості по лізинговим платежам.

08 липня 2009 року, на підставі виконавчого напису, здійсненого 08.04.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі фінансового лізингу №L 2736-07/08 від 17.07.2008 року за актом вилучення АА №085451 державним виконавцем ВДВС Яготинського РУЮ у ТОВ «Агрофірма «Дружба»було вилучено та передано ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»Предмет лізингу, а саме Зернозбиральний комбайн New Holland CR 9080, 2008 року випуску та Зернову жатку New Holland 24 Vareefit, 2008 року випуску. Вартість предмету лізингу, на момент його повернення, згідно бухгалтерських даних, з ПДВ, становила 1308185,74 гривень, що відображено у Акті вилучення предмету лізингу та податковій накладній.

Водночас відповідачем -1 було надано суду пояснення щодо того, що виконавче провадження, у порядку здійснення якого було проведено вилучення майна та сам акт вилучення були скасовані постановою начальника ВДВС Яготинського РУЮ.

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду №6/442 від 23.06.2010 року залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2010 року було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, здійснений 08.04.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на договорі фінансового лізингу №L 2736-07/08 від 17.07.2008 року.

Суд також встановив, що у справі відсутні будь-які докази повернення вилученого за скасованим актом АА №085451 майна відповідачу -1.

Факт знаходження предмету лізингу з 8 липня 2009 року у позивача сторонами також не заперечено.

Відповідно до п.6.4. Договору у разі припинення або розірвання цього Договору та/або вилучення Предмета лізингу всі витрати, повязані з вилученням Предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсязі.

Згідно п.п.8.1.17 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) у разі дострокового припинення Договору Лізингоодержувач зобовязаний сплатити Лізингодавцю платежі, визначені п.п.10.3.2. цих Загальних умов.

Пунктом 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) встановлено, що у разі дострокового припинення Договору Лізингоодержувач зобовязаний сплатити Лізингодавцю наступні платежі:

1) комісію за дострокове припинення Договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості Предмету лізингу, визначеної за правилами ч.5 п.п. 10.3.2 цих Загальних умов;

2) нараховані за Договором штрафні санкції (штраф, пеня);

3) суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем;

4) заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;

5) суму непогашеної вартості Предмету лізингу, зазначену в Графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в Договорі та додатках до нього (Загальні умови, Графік) правилами.

Такі обставини стали підставою для перерахування заборгованості ТОВ «Агрофірма «Дружба»перед ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та виставлення рахунку №L2736-07/08/r від 15 вересня 2009 року на загальну суму 1501208,47 гривень, в яку було включено і вже визнану судом у справі № 10/208-10 суму боргу в розмірі 659755,61 гривень, однак не оплачену відповідачем-1 на момент виставлення рахунку.

Крім того, з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" умов Договору лізингу між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»та Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель-Лайн" (Поручитель, відповідач-2 у справі) 17.07.2008 р. був укладений договір поруки (надалі Договір поруки).

Згідно до п.п. 1.2, 2.1, 2.4, 3.1 Договору поруки Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель-лайн»:

-на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Лізингодавцем відповідати по зобовязанням Лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договором лізингу, а також виконати інші умови Договору лізингу в повному обсязі.

-у випадку невиконання Лізингоодержувачем боргових зобовязань перед Лізингодавцем за Договором лізингу, Лізингодавець має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання боргових зобовязань в повному обсязі чи в частині.

-у випадку невиконання або неналежного виконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобовязань по договору лізингу, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України.(п.3.1)

-договір поруки набуває чинності з дня його підписання сторонами(дата договору) і діє до повного виконання боргових зобовязань за договором за договором лізингу. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобовязань в повному обсязі.(п. 4.1)

На підставі того, що Лізингоодержувачем були порушені умови Договору лізингу позивач на підставі Договору поруки звернувся до Поручителя (відповідача-2) з листом-вимогою від 11.08.2010 р. за вих. №1870-08/10 про виконання боргових зобовязань Лізингоодержувача в повному обсязі. Вимоги позивача не були виконані Поручителем (відповідачем-2).

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель-Лайн” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” боргу за договором фінансового лізингу № L 2736-07/08 від 17 липня 2008 року в сумі 659755,61 грн підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, на підставі того, що Лізингоодержувачем були порушені умови Договору лізингу позивач на підставі Договору поруки від 17.07.2008 р. звернувся до Поручителя (відповідача-2) з листом-вимогою від 11.08.2010 р. за вих. №1870-08/10, який було отримано поручителем, про виконання боргових зобовязань Лізингоодержувача (відповідача-1) в повному обсязі. Вимоги позивача не були виконані Поручителем (відповідачем-2).

Згідно до п. 2.1 Договору поруки у випадку невиконання Лізингоодержувачем (відповідачем-1) взятих на себе зобовязань за Договором лізингу, Поручитель (відповідач-2) несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем (позивачем) у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач (відповідач-1), включаючи сплату основного боргу за Договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Відповідно до статті 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із конструкції статті 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина 2 статті 555 ЦК).

Згідно зі статтею 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

З огляду на викладене, наявність рішення господарського суду Київської області від 06.04.2010 р. у справі №10/208-10 про стягнення заборгованості за Договором із відповідача 1(боржника) не є перешкодою для пред'явлення окремого позову до поручителя.

Доказів повного чи часткового виконання рішення господарського суду Київської області від 6 квітня 2010 року у справі № 10/208-09 відповідачі суду не надали.

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 35 ГПК встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт існування частини заборгованості ТОВ «Агрофірма «Дружба»перед ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», а також її розмір встановлений Рішенням суду, а тому не потребує додаткового доказування.

Що стосується клопотання відповідача-2 про застосування позовної давності та застосування положень п. 4 ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки, то останнє є безпідставним та надуманим та не підлягає задоволенню виходячи з положень ст. 257 ЦК України та п.3.1, 4.1 Договору поруки в сукупності з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України, враховуючи, що строк дії договору поруки припиняється лише повним виконанням боргових зобовязань відповідачем -1.

Водночас розглянувши вимогу позивача про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дружба” і Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель-Лайн” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” боргу за договором фінансового лізингу № L 2736-07/08 від 17 липня 2008 року в сумі 805252,06 грн суд приходить до висновку про передчасність та недоведеність останньої з огляду на наступне.

Так, з позовної заяви та пояснень до неї вбачається, що вказана вимога включає в себе вимоги зі стягнення:

-комісії лізиногдавця без ПДВ(2% за дострокове розірвання договору) в розмірі 40826,13 грн.

- додаткових витрат з ПДВ 31305,15 грн.

- різниці між не відшкодованою частиною вартості предмета лізингу та оціночною

вартістю повернутого предмета лізингу (2041306,52 1308185,74) =733120,78

Крім того, з позовної заяви та пояснень до неї заяви вбачається, що вказана вимога обґрунтовується позивачем посиланням на положення п. 6.1 Договору фінансового лізингу та п. п. 10.3, 10.3.1, 10.3.2, Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до договору).

Так, позивач зазначає, що договір фінансового лізингу № L 2736-07/08 від 17 липня 2008 року було розірвано за ініціативи позивача на підставі п. п. 6.1, 6.1.2 договору з підстав порушення відповідачем -1 зобовязань за договором щодо своєчасності сплати лізингових платежів.

Згідно доводів позивача останній у відповідності з п. п. 10.2,.10.2.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) направив ТОВ «Агрофірма «Дружба»лист №598-03/09 від 31.03.2009 р. в якому, як стверджує позивач, ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»повідомило ТОВ «Агрофірма «Дружба»про відмову від Договору у звязку з існуванням заборгованості по лізинговим платежам. Факт направлення та отримання ТОВ «Агрофірма «Дружба»цієї вимоги підтверджується копіями списку рекомендованих поштових відправлень, фіскального чеку від 31.03.2010 року та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Встановлення судом факту повідомлення відповідача -2 про розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку з підстав порушення умов сплати лізингових платежів є обставиною, яка безпосередньо впливає на підставність заявлених позовних вимог в цій частині.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 2 ст. 1 ЗУ „Про фінансовий лізинг” встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п.п.3,4 ч.1 ст. 10 ЗУ "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, або вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

У пп. 6.1.2 Розділу 6 Договору сторони погодили, що у випадку, якщо позивач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів, відповідач має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір та вилучити у позивача Предмет лізингу у безспірному порядку.

Отже, відповідно до вимог закону та умов Договору право вимоги відповідача щодо повернення Предмету лізингу у безспірному порядку за виконавчим написом нотаріуса від позивача обумовлено і є правовим наслідком відмови від Договору чи його розірвання.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу Україи (ЦК України) до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6. Лізинг ЦК України та законом.

Оскільки спеціальними нормами про лізинг не передбачений порядок відмови від договору чи його розірвання, повинні застосовуватися загальні норми, зокрема, про найм.

Згідно ч. 2 ст.782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ч. 3 ст.7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Пунктом 10.2 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до договору) сторони узгодили, що Договір достроково припиняється у останнє число місяця, в якому відповідач направив позивачу письмове повідомлення про прийняття рішення про дострокове припинення Договору з підстав, визначених Розділом 6 Договору.

Так, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, доводи та заперечення сторін судом було встановлено, що відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 23 червня 2010 року №6/442 у справі за позовом ТОВ «ТОВ «Агрофірма «Дружба»до ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню факти що можуть бути підтверджені листом №598-03/09 від 31.03.2009 р. та сам лист №598-03/09 від 31.03.2009 р. вже були обєктом дослідження та предметом доказування у справі №6/442 господарського суду м. Києва де їм була дана правова оцінка судом.

Так , Київським апеляційним господарським судом у справі №6/442 господарського суду м. Києва було встановлено, що у тексті доданого відповідачем до заяви на імя нотаріуса вищезгаданому листі від 31.03.2009 № 598-03/09 таке повідомлення відсутнє.

Вказаний факт було покладено в основу постанови Київського апеляційного господарського суду від 23 червня 2010 року у справі №6/442.

Названа постанова Київського апеляційного господарського суду від 23 червня 2010 року №6/442 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 6/442, який погодився з висновками суду апеляційної інстанції, зокрема і стосовно наданої судом оцінки листу №598-03/09 від 31.03.2009 р.

Зокрема, Вищий господарський суду України у справі №6/442 відзначив, що судом апеляційної інстанції установлено, що відповідач (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») не повідомляв позивача (ТОВ «ТОВ «Агрофірма «Дружба») про відмову від договору у звязку з порушенням зобовязань щодо своєчасної сплати лізингових платежів, а лист від 31.03.2009р., на який посилався ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", такої відмови не містив, що також підтверджено наявним у матеріалах справи листом лізингодавця від 02.07.2009р., у якому останній повідомляв ТОВ "Агрофірма "Дружба", що станом на 30.06.2009р. сума заборгованість по лізингових платежах складає 488 925,26грн. та в разі її непогашення, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" буде змушене відмовитися від договору фінансового лізингу №L2736-07/08 з 31.07.2009р.

Крім того Вищий господарський суд України у справі №6/442 констатував, що встановивши, що договір фінансового лізингу №L2736-07/08 на момент вчинення виконавчого напису не був припинений, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не набув права вимоги повернення предметів лізингу.

Статтею 35 ГПК встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт відсутності в листі позивача №598-03/09 від 31.03.2009 р. повідомлення відповідача -1 про розірвання договору фінансового лізингу встановлений Рішенням суду, а тому не потребує додаткового доказування.

Перевіривши інші докази на предмет підтвердження доводів позивача про дотримання останнім порядку розірвання договору фінансового лізингу судом було встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні документальні докази на підтвердження виконання відповідачем зобовязання щодо письмового повідомлення позивача про прийняте відповідачем рішення про дострокове припинення договору внаслідок розірвання його в односторонньому порядку, що дало б йому право вимагати повернення предмета лізингу від позивача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса та застосовувати до відповідачів наслідки передбачені п. п. 10.3, 10.3.1, 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до договору).

Дійсно, прямої вказівки про розірвання договору фінансового лізингу лист №598-03/09 від 31.03.2009 р. не містить.

В матеріалах справи також відсутні докази, на підставі яких можливо зробити висновок, що позивач довідався або міг довідатися про розірвання Договору відповідачем в односторонньому порядку.

Додатково, суд також звертає увагу на помилковість та безпідставність посилання відповідача на те, що з огляду на те, що з 8 липня 2009 року обєкт лізингу перебуває у позивача, це вказує на його фактичне вилучення у відповідача-1, а відтак і про розірвання договору.

Безпідставність вказаних доводів полягає, зокрема у тому, що названий договір може бути розірвано в односторонньому порядку у разі дотримання позивачем вимог визначених ч. 2 ст.782 ЦК України, ч. 3 ст.7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" та пункту 10.2 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до договору), чого позивачем доведено де було.

З цих підстав суд зауважує, що та обставина, що з 8 липня 2009 року обєкт лізингу перебуває у позивача у звязку з чим відповідач -1 ним фактично не користується може бути лише підставою для застосування сторонами договору до своїх правовідносин положень п. 6 ст. 762 ЦК України в розрізі положень ст. 806 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 805252,06 грн. є недоведеними та передчасними з підстав не доведення позивачем настання обставин визначених п. 10.2 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до договору).

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель-Лайн", як з поручителя, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль боргу за договором фінансового лізингу №L 2736-07/08 від 17.07.2008 р. в сумі 659755,61 гривень.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель-Лайн" (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8-б, ЄДРПОУ 31565601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, ЄДРПОУ 34480657) борг за договором фінансового лізингу №L 2736-07/08 від 17.07.2008 р. в сумі 659755,61 гривень.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель-Лайн" (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8-б, ЄДРПОУ 31565601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, ЄДРПОУ 34480657) витрати по сплаті державного мита в сумі 6 597,55 гривень та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 236 гривень.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Черногуз А.Ф.