ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/14325.10.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Інжбуд»
допублічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього
простягнення 43926, 72 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
позивача:Наумов Д.О. директор (наказ № 17 від 14.05.2009 року)
представник ОСОБА_1 (довіреність № 31 від 21.03.2011 року)
відповідача:представник ОСОБА_2 (довіреність № 776 від 09.08.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжбуд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього 43926, 72 грн. (у тому числі 32 162 грн. 40 коп. основний борг, 9 464 грн. 49 коп. - інфляційні втрати та 2 299 грн. 83 коп. 3 % річних).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору роботи.
18.04.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/143 та призначено її до розгляду на 10.05.2011 року.
06.05.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшла заява про зміну підстав позову, яка була задоволена судом.
Крім того, Позивач подав клопотання про об`єднання справ № 23/143 та № 24/129 в одне провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що позовні вимоги Позивача у вказаних справах є однорідними, полягають у невиконанні Відповідачем умов договору субпідряду № 274/СП від 05.01.2006 року.
Згідно з частиною 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право обєднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Отже даною нормою передбачено можливість обєднання в одне провадження кілька однорідних позовних заяв або справ, які знаходяться в провадженні одного судді.
Розглянувши вказане клопотання суд відмовив в його задоволенні, оскільки справи, які Відповідач просить обєднати в одне провадження знаходяться у провадженні різних суддів.
31.05.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 23/143 до вирішення повязаної з нею справи № 10/078-11 про визнання договору субпідряду № 274/сп від 05.01.2006 року недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2011 року зупинено провадження у справі № 23/143 до вирішення Господарським судом Київської області справи №10/078-11.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 року поновлено провадження у справі № 23/143, розгляд справи призначено на 25.10.2011 року.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про відсутність заборгованості, оскільки на виконання умов договору субпідряду № 274/сп від 05.01.2006 року Відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 50000, 00 грн. за виконані роботи.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 25.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем та Відповідачем 05.01.2006 року укладено договір субпідряду № 274/сп, відповідно до якого Позивач прийняв на себе виконання комплексу робіт з улаштування зовнішніх інженерних мереж та земляні роботи під житлові будинки на обєкті «Забудова урочища Гончарі-Кожум`яки»(по вул. Гончарній, Воздвиженській, Кожум`яїцькій)», а Відповідач зобовязався прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до пункту 1.3 договору субпідряду № 274/сп від 05.01.2006 року сторони встановили строки виконання робіт, зокрема, початок - січень 2006 року, закінчення грудень 2006 року.
У звязку з тим, що строки виконання робіт постійно переносились, сторонами укладались додаткові угоди. Згідно встановленого остаточного терміну виконання робіт, сторонами у справі 02.01.2009 року укладена додаткова угода № 3, згідно якої початок виконання робіт січень 2009 року, закінчення грудень 2009 року.
Факт виконання комплексу земляних робіт з боку Позивача у вересні 2008 року підтверджено наданим суду актом виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.
Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобовязань за договором субпідряду № 274/сп від 05.01.2006 року на суму 32716, 80 грн.
Відповідно до пункту 4.2 договору субпідряду № 274/сп від 05.01.2006 року розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки Ф.КБ-3 та актів виконаних робіт Ф.КБ-2в.
Однак, в порушення умов договору субпідряду № 274/сп від 05.01.2006 року Відповідач виконані роботи не оплатив, у звязку з чим враховуючи пункт 4.3 договору виникла заборгованість у розмірі 32162, 40 грн.,
Посилання Відповідача, викладені у письмові відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки з банківської виписки не можливо встановити згідно якого акту Відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 50000, 00 грн., зокрема, у рядку «призначення платежу»не вбачається, що роботи сплачувались саме згідно акту за вересень 2008 року.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобовязання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Оскільки факт виконання земляних робіт підтверджено відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 32162,40 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що вимоги Позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 9464, 49 грн. та 3 % в розмірі 2299, 83 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі (за період з листопада 11.2008 року по березень 2011 року).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Інжбуд»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, Оболонський район, вул. Лебединська, буд. 6, ідентифікаційний код 04012655) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбуд»(07300, Київська область, Вишгородський район, промбаза заводу «Карат», ідентифікаційний код 13699651) 32 162 (тридцять дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 40 коп. основного боргу, 9464 (девять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 49 коп. - інфляційні втрати, 2299 (дві тисячі двісті девяносто дев`ять) грн. 83 коп. 3 % річних, 439 (чотириста тридцять девять) грн. 27 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Судове рішення № 19021396, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/143. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: