Постанова № 1902118, 17.06.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

                                                                                  Справа № 2-а-1915/08

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» червня 2008 року

10год. 43хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Шульги О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:  представник Захарчук І. П.

відповідача: представник Бурма О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування" до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області  про визнання протиправними дій та визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень,

             В С Т А Н О В И В :

Позивач - Кооперативне підприємство "Володимирецький комбінат громадського харчування" - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій та визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області.

В обґрунтування поданого позову зазначає, що згідно прийнятого 28 грудня 2007 року начальником Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі рішення № 132 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені Кооперативному підприємству «Володимирецький комбінат громадського харчування» було донараховано штраф у розмірі 4000,00 грн. та нараховано пеню в розмірі 1485,04 грн. за невчасну сплату страхових внесків. З розрахунку застосованої до Кооперативного підприємства «Володимирецький комбінат громадського харчування» фінансової санкції та пені, який здійснений на підставі даних картки особового рахунку РН 1702021- 0123 КОД-01764610, яку веде Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі штрафні санкції застосовано за період з 20.12.2004 р. по 16.03.2005 р.

Управлінню Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі на кінець кожного звітного періоду було відомо, ще з 20.12.2004 р. по 16.03.2005 р. про наявність боргу Кооперативного підприємства «Володимирецький комбінат громадського харчування», проте з даного приводу на протязі двох років до підприємства не застосовувались штрафні санкції.

Застосування 28 грудня 2007 року штрафних санкцій суперечить вимогам статті 250 Господарського кодексу України, а саме, санкції застосовані після встановленого даною статтею строку для їх застосування.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує. В заперечення адміністративного позову зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених в п. 1 ст. 14 цього Закону, - календарний місяць.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених п. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно до п. 15 ст. 106 Закону №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Статтями 238, 250 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Адміністративно - господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами і можуть бути застосовані до суб'єкта протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1058 цей закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Адміністративно - господарські санкції та строки їх застосування, зазначені в Господарському кодексі України, не можуть використовуватись у відносинах, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

В позові просить відмовити повністю.

По даній справі здійснено технічну фіксацію судового процесу на комплексі "Камертон", інвентарний номер SN125327. Для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер C0509TMBI80UG.

Головуючий доповів про зміст позовних вимог, які представник позивача у судовому засіданні підтримав.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити

Суд виходив з такого.

Відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 132 від 28.12.2007 року, яким застосовано до позивача штрафні санкції - 4000,00 грн., та пеня - 1485,04 грн. (а.с.3-4) за період з 20.12.2004 по 16.03.2005 року.

Позивач вважає, що застосування вказаних фінансових санкцій суперечить вимогам статті 250 Господарського кодексу України, оскільки санкції застосовані після встановленого даною статтею строку для їх застосування.

Суд з вказаними висновками погодитись не може у зв’язку з наступним.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закон № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених в п. 1 ст. 14 цього Закону, - календарний місяць.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених п. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

10 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених коштів за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, і діє до дня його фактичної сплати страхувальником.

Процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону 1058, п. 9.11, 10.9 Інструкції, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Покликання позивача на пропущення відповідачем встановленого ст. 250 Господарського кодексу України (далі ГК України) річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій не приймається судом, оскільки в даному випадку фінансові санкції та нарахування пені застосовані відповідачем згідно вимог спеціального закону – Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ч. 1 ст. 238 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону 1058, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Що стосується недотримання відповідачем вимог п. 10.11 Інструкції в частині не зарахування сплачених позивачем поточних сум страхових внесків шляхом перерозподілу останніх в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, то вказане не є підставою для звільнення від сплати застосованих відповідачем фінансових санкцій та пені. Позивач ні в позовній заяві ні в судовому засіданні не заперечив факту існування заборгованості за період, що визначений в рішенні №132 від 28.12.07р.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Кооперативному підприємству "Володимирецький комбінат громадського харчування" - в позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

Суддя                                                              М.І.Юрчук

Постанова законної сили набрала

                                               Суддя                                     М.І.Юрчук