Рішення № 19020144, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/30419.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія ДоВідкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”

Простягнення страхового відшкодування, шкоди в порядку регресу у розмірі 6329,02 коп.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Томін О.О., пред. за дов. №3 від 04.01.2011 р.

Від відповідача Лінкевич О.В., пред. за дов. №08-03-28/482-10

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Українська транспортна страхова компанія звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” про стягнення страхового відшкодування, шкоди в порядку регресу у розмірі 6329,02 коп.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/304, розгляд справи призначено на 07.09.2011 р.

Розпорядженням від 07.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/304 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року справу 58/304 суддею Шаптала Є.Ю. прийнято до провадження розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/304 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.10.2011 року.

У судове засідання 19.10.2011 року зявилися представникі сторін.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

02 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" (далі Позивач, страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 017480 (далі - Договір страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля “Шкода Октавіа”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ, 20 жовтня 2008 року в м. Києві по вул. Дніпровський Узвіз сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля “Шкода Октавіа”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля “ЗАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2 що належить ОСОБА_3

Відповідно до Постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2008 р. визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 24,00 грн.

Цивільну відповідальність власника автомобіля “ЗАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було застраховано у Відкритого акціонерного товариства “ Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (відповідач) на підставі Полісу № ВВ/8245356.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль “Шкода Октавіа”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1

Згідно умов договору страхування позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 5866, 02 грн., що видатковим касовим ордером № 1512 від 02.10.2009 року.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19.10.2011 року заперечує проти позовних вимог зазначаючи, що позивач не звертався до нього з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування”до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2008 р. визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 24,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, Цивільну відповідальність власника автомобіля “ЗАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було застраховано у Відкритого акціонерного товариства “ Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (відповідач) на підставі Полісу № ВВ/8245356.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВВ/8245356 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “ЗАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до Звіту № 2887 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 10.12.2008 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 7332 грн. 52 коп.

На підставі страхового акту № 1318-08-UA від 30.09.2009 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5866, 02 грн. Факт зазначеної виплати підтверджується касовим ордером № 1512 від 02.10.2009 року.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8245356) франшиза - 0 грн.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Станом на момент розгляду справи з моменту предявлення до відповідача позову, відповідач в добровільному порядку заявлену суму страхового відшкодування не сплатив.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі частині стягнення 5866 грн. 02 коп.

Також позивач просить стягнути витрати в розмірі 380,00 грн. за проведення авто товарознавчої експертизи та вартість довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 380, 00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження та 83, 00 грн. за довідку ДАІ.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.75; код ЄДРПОУ 00034186) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь на користь Приватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія(01033, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Саксаганського, буд.77, ідентифікаційний код 22945712) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 5866, 02 грн. (пять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 02 коп.) боргу, 94, 54 грн. (девяносто чотири гривні 54 коп.) витрат по сплаті державного мита та 218, 74 грн. (двісті вісімнадцять гривень 74 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 24.10.2011 року