Рішення № 19020140, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/34110.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізофарм»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 2460,80 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2. дов. № б/н від 31.12.2010 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізофарм»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2460,80 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 20/2009-П-4 від 20.01.2009 року позивач поставив відповідачу товар, однак останній, всупереч умовам даного договору за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 2460, 80 грн.

Ухвалою від 29.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 16.09.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 16.09.2011 року розгляд справи відкладено на 10.10.2011 року.

В судовому засіданні 10.10.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 10.10.2011 року представник відповідача вдруге не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 10.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізофарм» (далі - покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі покупець, відповідач) укладено договір поставки № 20/2009-П-4 (далі-Договір).

В силу положень до п.п. 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобовязувався поставити товар, а покупець прийняти його та оплатити на умовах, обговорених в у даному Договорі. Товар поставляється окремими партіями на підставі заявки покупця. Заявка передається в письмовій формі по факсу, електронною поштою або через представника постачальника.

Умови постачання та ціни товару сторони погодили в розділі - 2 Договору, відповідно до якого постачальник відвантажує товар на адресу покупця на умовах DDP (доставка товару постачальником у пункт зазначений покупцем) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000 протягом 3 робочих днів з моменту надходження заявки покупця. Товар поставляється в кількості й асортименті, погоджених сторонами в заявці на товар. Постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, вираженими в національній валюті, погодженими сторонами на момент відвантаження товару.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 4 Договору, в якому зазначено, що сума договору складає суму всіх видаткових накладних на товар, поставлений за цим договором. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту постачання товару. Розрахунки здійснюються в національній валюті України гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 2460, 80 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1734 від 23.04.2009 року та № 2395 від 26.05.2009 року, скріплених печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Відповідач в свою чергу прийняв товар, проте, свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару в встановлені в п. 4.2 Договору строки не виконав, у звязку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 2460, 80 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією № 02-04/54 від 17.02.2009 року про погашення заборгованості, однак, зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 2460, 80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір за своє правовою природою є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2460, 80 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізофарм»(місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, корп. 3, кім. 3, фактична адреса: 01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 7, код ЄДРПОУ 34937637) 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 80 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

17.10.2011 року.