Ухвала суду № 1901978, 29.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції –Швед С.                                                                                               Рядок статзвіту № 36

Господарський суд Закарпатської області  № 7/283-2007                             

Доповідач у 2-й інстанції суддя – Яворський І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 29 травня  2008 року           Справа № 22а-3652/08                            м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі

головуючого судді-доповідача                         Яворського І.О.

суддів                                                                Довгополова О.М.

                                                                                 Носа С.П.

при секретарі                                                          Ступницькій Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Селянського фермерського господарства «Ферма Пилипа» та Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2007 року в справі за позовом Селянського фермерського господарства «Ферма Пилипа» до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним акта перевірки від 11 жовтня 2007 року та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

12 листопада 2007 року Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Хустської ОДПІ Закарпатської області  про визнання недійсними акта документальної перевірки від 11 жовтня 2007 року та податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2007 року. З адміністративного позову вбачається, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СФГ «Ферма Пилипа» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року до 01.07.2007 року. Відповідачем було встановлено, що Позивач здійснює свою діяльність у режимі спеціального оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, що регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 26.021999 року № 271. Кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Згідно з вказаним відповідачем в п. 2.7 акту - вид діяльності Позивача є виробництво м’ясних продуктів, мясне та молочне скотарство; фактично в періоді з 01.07.2004 року до 01.07.2007 року, згідно з документами, наданими для перевірки на підприємстві не встановлено здійснення безліцензійної діяльності. СФГ «Ферма Пилипа» проводило вирощування ВРХ та свиней, переробку мясопродуктів у орендованому переробному цху та реалізацію мяса, субпродуктів та ковбасних виробів.

Відповідач позов не визнав і пояснив у суді першої інстанції, що проведеною перевіркою підтверджені факти порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, тому Позивачу були визначені до сплати податкові зобовязання за оспорюваними податковими повідомленнями- рішеннями.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2007 року позовні вимоги задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення Хустської ОДПІ від 17.10.2007 року про визначення податкових зобов’язань до сплати стосовно селянського фермерського господарства «Ферма Пилипа» №0001342342/0/1342/22080838/10494/10/23 по податку на додану вартість скасовано в частині суми 170 гривень застосованих штрафних санкцій; № 0001352342/0/1343/22080838/10495/10/23 по земельному податку скасовано у частині суми 170 гривень застосованих штрафних санкцій; № 0001362342/0/1344/22080838/10496/10/23 по збору за забруднення навколишнього природного  середовища скасовано у частині суми 1700 гривень застосованих штрафних санкцій.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції вказав на те, що пунктом 4 Постанови КМУ № 271 передбачено складання декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт,послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та мяса живою вагою і в терміни, передбачені законодавством для звітності; подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається ДПА за погодженням з Міністерством аграрної політики.

Постанова оскаржена  в апеляційному порядку Хустською ОДПІ та СФГ «Ферма Пилипа».

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, заслухавши осіб, що приймають участь у розгляді справи,суддю доповідача, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність апеляційних скарг та законність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно   яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції  враховано наступне.

Функції, права, обов’язки органів державної податкової служби  визначені ст. ст. 9-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» із змінами і доповненнями.

Підстави та порядок проведення органами ДПС планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) регламентовано ст. 11-1 Закону.

Суд першої інстанції правильно відмітив, що відсутність у загальних податкових деклараціях даних про операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, свідчить про пов’язаність діяльності господарства виключно з реалізацією продукції власного виробництва. В такому випадку і сума податку сплачена у вартості придбаних товарів повинна відноситися до податкового кредиту по податкових деклараціях скороченої форми. Зазначене порушення у веденні податкового обліку вплинуло на стан розрахунків позивача з бюджетом, тому зменшення господарству бюджетного відшкодування з ПДВ за 2006 рік на суму 10701 гривень за податковим повідомленням-рішенням від 17 жовтня 2007 року № 1345/22080838/10497/10/23 належить визнати правомірним. Тому суд першої інстанції підставно вказав про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Хустської ОДПІ від 17.10.2007 року №1 345/22080838/10497/10/23. За актом перевірки Позивачу було донараховано ПДВ в сумі 60 гривень за період з 02.01.2006 року до 01.07.2007 року від вартості оподатковуваної операції по здачі в оренду приміщення. Вказане порушення стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення ( 60 гривень - основний платіж; 340 гривень - штрафні санкції). Судом першої інстанції правильно скасовано податкове повідомлення в сумі 170 гривень з врахуванням пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ. За несплату  господарством земельного податку в сумі 394 гривень (54 грн. - основний платіж, 340 грн. - нараховані  штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням). Проте, сума 170 гривень є зайвою, оскільки не відповідає вказаному вище Закону № 2181-ІІІ. З приводу податку з найманих працівників - конфлікт врегульовано в позасудовому порядку.

З врахуванням викладеного вище,судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.  

Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були  наявні у матеріалах справи та перевірені і оцінені належним чином  під час розгляду справи. Підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198 ч. 1 п. 1 ,200, 205 ч. 1 п. 1, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

               Апеляційні скарги залишити без задоволення.

               Постанову господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2007 року залишити без змін.

                Дана ухвала  Львівського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та  може бути оскаржена до касаційної інстанції- Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий  суддя-доповідач                                   І.О.Яворський

Суддя                                                                            С.П. Нос

Суддя                                                                            О.М. Довгополов