Ухвала суду № 1901979, 29.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції –Карпинець В.І.                                                                                             Рядок статзвіту № 35

Господарський суд Закарпатської області  № 14/257                     

Доповідач у 2-й інстанції суддя – Яворський І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня  2008 року          Справа № 22а-3656/08                             м. Львів                       

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді-доповідача                         Яворського І.О.

суддів                                                                      Носа С.П.

                                                                                 Довгополова О.М..

при секретарі                                                          Ступницькій Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області на постанову господарського суду Закарпатської області від 29 листопада 2007 року в справі за позовом приватного підприємства «Гарга» до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2007 року № 0002802332/0/680-231/32450180/11924, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 жовтня 2007 року Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області  про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Тячівському районі від 08 серпня 2007 року про сплату 7920 гривень 60 копійок податку на прибуток приватних підприємств, прийняте на підставі акту перевірки № 530-231/32450180. З адміністративного позову вбачається, що в пункті 3.1.1 акту перевірки встановлено заниження позивачем валового доходу в сумі 4354,10 гривень у зв’язку із заниженням розміру приросту балансової вартості товарів. Підприємство не погодилось    з даним порушенням у звязку з тим, що перевіркою неправильно визначено балансову вартість запасів станом на 01.01.2006 року (перевіркою безпідставно  відмінусовано від суми вартості запасів податок на додану вартість в сумі 4354,1 гривень). Станом на 31 грудня 2006 року балансова вартість запасів становила 55519 гривень. Відповідно приріст балансової вартості запасів становить 29392 гривень, а не 33746,10 гривень. Під час перевірки не було взято до  уваги та не враховано до валових витрат суми коштів, які були перераховані Мокрянському ДЛМГ в сумі 28782,0 гривень, в тому числі ПДВ 4797,7 гривень.

У запереченні на позовну заяву  ДПІ у Тячівському районі вказувала, що згідно з довідкою від ДП «Мокрянське ЛМГ», останнє не надавало послуг на користь ПП «Гарга». Угод, чи будь-яких інших документів (рахунків, накладних, податкових накладних, авізо), що свідчило б про надання Мокрянським ЛМГ послуг на користь ПП «Гарга», у Мокрянського ЛМГ та у ПП «Гарга» немає.  

Постановою господарського суду Закарпатської області від 29 листопада 2007 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення  ДПІ у Тячівському районі від 08.08.2007 року в частині визначення ПП «Гарга» податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 6235,74 гривень (в тому числі сума 5105,74 гривень - основний платіж та сума 1130 гривень -  застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому). В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У мотивувальній частині постанови суд першої інстанції підставно звернув увагу на те, що позовні вимоги позивача підтверджуються фактичними обставинами та матеріалами справи і відповідають нормам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині неправомірності донарахування податковим органом підприємству податку на рибуток за ІУ квартал 2006 року в сумі 1088,52 гривень за ставкою 25% з суми 4354,10 гривень та в частині неправомірності зменшення податковим органом валових витрат підприємства у першому кварталі 2007 року на суму 15735,90 гривень та на суму 333 гривень.

Постанова оскаржена в апеляційному порядку ДПІ у Тячівському районі. Апелянт, зокрема, вказував, що відповідно до даних балансу на 31.12.2006 року залишок виробничих запасів дорівнює 1,6 тис. гривень, залишок готової продукції дорівнює 65,00 тис. гривень. Всього залишок запасів на 01.01.2006 року – 66,6 тис. гривень з ПДВ, а без ПДВ вказана сума складає 55,5 тис. гривень. Тому сума приросту у залишках запасів та готової продукції на 31.12.2006 року за даними підприємства складає 33,75 тисяч гривень. Тому, на думку апелянта,  невірним є висновок господарського суду Закарпатської області щодо помилкового зазначення в акті перевірки заниження підприємством такого розміру приросту балансової вартості товарів на суму 4354,10 гривень.

У запереченні на апеляційну скаргу ПП «Гарга» відзначає, що підприємством підставно було включено до складу валових витрат кошти, які були оплачені Мокрянському ДЛМГ. Тому ПП не завищило валові витрати, як це вказано в акті перевірки.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, заслухавши осіб, що приймають участь у розгляді справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно   яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції  враховано наступне.

Функції, права, обов’язки органів державної податкової служби  визначені ст.ст.9-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами і доповненнями).

Підстави та порядок проведення органами ДПС планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) регламентовано ст.11-1 Закону.

Відповідно до вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що доказовими матеріалами спростовується висновок перевірки щодо неправильності формування підприємством  приросту балансової вартості товарів і відповідно є помилковим зазначення податковим органом в акті перевірки заниження підприємством такого розміру приросту балансової вартості товарів на суму 4354,10 гривень. В  цій частині факти, викладені в акті, є непідтвердженими документально.Згідно акту перевірки підприємство у четвертому кварталі 2006 року віднесло до складу валових витрат вартість придбаних основних засобів на суму 1000 гривень (зварювального апарату), що є порушенням вимог пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 даного Закону. Вищезазначена обставина позивачем не спростована належними та допустимими доказами і тому в даній частині висновок податкового органу є вірним і таким, що відповідає вимозі вищезазначеної норми даного Закону.

Підпунктом 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Позовні вимоги підтверджуються фактичними обставинами та матеріалами справи і відповідають нормам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині неправомірності донарахування податковим органом підприємству податку на прибуток за ІУ квартал 2006 року в сумі 1088,52 гривень за ставкою 25% з суми 4354,10 гривень та в частині неправомірності зменшення податковим органом валових витрат підприємства у І кварталі 2007 року на суму 15735,90 гривень та на суму 333 гривні.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального   права. Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції немає.  

Рішення ухвалене   на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були  наявні у матеріалах справи та перевірені і оцінені належним чином  під час розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 29 листопада 2007 року залишити без змін.

Дана ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та  може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя-доповідач                                    І.О.Яворський

Суддя                                                                            О.М.Довгополов

Суддя                                                                             С.П.Нос