Постанова № 1901962, 24.04.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м.Львів вул.Чоловського 2 тел.261-38-59

Головуючий в 1-й інстанції суддя Запотічняк О.Д.                                                                          рядок статзвіту № 40

Господарський суд Львівської  області, справа № 5/976-12/122А

Доповідач в другій інстанції суддя  – Яворський І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 квітня 2008 року           Справа № 22а-2605/08                              м. Львів                      

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді-                                         Яворського І.О.

суддів:                                                               Любашевського В.П.

                                                                           Довгополова О.М.

при секретарі:                                                   Федунів Б.Б.                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства«Концерн Галнафтогаз» на постанову господарського суду Львівської області від 09 - 10  жовтня  2007 року в справі за позовом ВАТ«Концерн Галнафтогаз» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення № 0000542320/2/17453 від 27 серпня 2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1159119,  25 гривень, -

                                         В С Т А Н О В И Л А :

                03 травня 2007 року відкрите акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському  районі міста Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі міста Львова від 14 липня 2006 року № 0000542320/0/13143 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ( в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1159,119, 25 гривень за квітень місяць 2006 року. З адміністративного позову вбачається, що за наслідками проведеної ДПІ у Личаківському районі міста Львова позапланової документальної перевірки ВАТ»Концерн Галнафтогаз» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період – квітень 2006 року складено акт №203/23- 0/ 31729918 від 05 липня 2006 року. На підставі  вказаного акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 14 липня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1435975,00 гривень за квітень 2006 року.

          Постановою господарського суду Львівської області від  09-10 жовтня 2007 року в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Концерн Галнафтогаз» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2007 року № 0000542320/2/17453 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1159119,  25 гривень відмовлено.

          Суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови вказав на те, що  позивач відніс до валових витрат суми згідно актів виконаних робіт, а відтак і до податкового кредиту, але, на думку суду першої інстанції, суми по актах не можуть бути віднесені до валових витрат, оскільки належним чином не підтверджено факт надання даних послуг(акт не містить всіх необхідних реквізитів).Документально виконання даних послуг жодним чином не підтверджується.Посилання в акті (а.с.42) на проведення оформлення та узгодження підписання додаткових договорів у межах трансакції та проведення незалежної експертної оцінки об’єктів забезпечення, підготовка та оформлення договорів забезпечення не підтверджено жодним первинним документом, а тому віднесення зазначених сум до валових витрат є безпідставним і тому не було підстав для віднесення сум по даних операціях до податкового кредиту.

               Згадана постанова суду першої інстанції оскаржена  до  Львівського апеляційного адміністративного суду  концерном «Галнафтогаз».Апелянт, зокрема, вказує на те, що судом не зазначено, яких саме реквізитів не містить кожен акт виконаних робіт.У відповідності до ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

              Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, заслухавши осіб, що приймають участь у розгляді справи, суддю доповідача, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про підставність апеляційної скарги  та незаконність рішення суду першої інстанції.

               При цьому колегія суддів враховує наступне.

               Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно   яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

               Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб”єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

              На підставі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

             У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

             Судом першої інстанції  враховано наступне.

             Функції, права, обов”язки органів державної податкової служби  визначені ст.ст.9-11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ ”Про державну податкову службу в Україні” із змінами і доповненнями.

              Підстави та порядок проведення органами ДПС планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) регламентовано ст.11-1 Закону.

               Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду констатує той факт, що між ВАТ «Концерн Галнафтогаз» та іноземним підприємством «Універсальна інвестиційна група» укладено Договір №01/2004-П від 01.04.2004 року про надання консультаційних, інших послуг та виконання окремих робіт, зокрема, і з юридичних питань, розробка і аналіз бізнес-планів, проведення робіт по залученню інвестицій. Як вбачається з акту приймання - передачі виконаних робіт від 15.03.2006 року до Додаткової угоди №4 від 01.06.2005 року, в ньому містяться усі необхідні реквізити, визначені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме містить назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Належним чином підтверджено фактичне виконання Іноземним підприємством «Універсальна інвестиційна група» зобов’язань за Договором №03/01- 2006-01-К від 03.01.2006 року, предметом якого є наступні послуги: консультації з фінансових, економічних, юридичних питань, з питань комерційної діяльності та управління, зокрема, Актом прийому-перадачі наданих послуг від 31.03.2006 року, оформленого згідно вимог ст.9 згаданого вище Закону. Операції по даних актах прийому- передачі проведено по податковому обліку в березні 2006 року та надані податкові накладні №16 від 07.03.2006 року (сума ПДВ 33333,33 гривень) та №17 від 14.03.2006 року (сума ПДВ 41145,83 гривень), що підтверджено актом перевірки.  Згідно Договору №24/25 від 17 лютого 2006 року про надання консультаційних послуг, ПП «Професіонал ЛТД», як виконавець, надає ВАТ «Концерн Галнафтогаз», як замовнику, консультаційні послуги на тему «Бізнес-процедури та протоколи». Факт надання зазначених послуг у відповідності до умов Договору оформлено Актом про надання послуг від 25 лютого 2006 року, оформленого із зазначених усіх необхідних реквізитів, що дає змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції. Операції по даному акту про надання послуг проведено по податковому обліку в березні 2006 року, відповідно до ного надано податкову накладну №208 від 20 лютого 2006 року (сума ПДВ 28000,00 гривень).

                 Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що податковим органом не зазначено норму закону, якою визначено, що в акті прийому-передачі наданих послуг необхідно зазначити «надані послуги пов’язані з веденням господарської діяльності замовника». Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв’язку здійснення ним витрат саме у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Аксіомою є те, що  всі витрати платника податку є прямо пов’язані  з такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції. Це стверджується і нормами п.5.10 ст.5 згаданого вище Закону, яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податковго періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду. Необґрунтованим є висновок суду про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 1079973,33 гривень на підставі податкових накладних, виписаних ТзОВ «Укргазрерусурс». Судом першої інстанції невірно інтерпретовано Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України від 21 січня 2004 року №22 та зареєстрованої в Мінюсті України 29 березня 2004 року  за №377/8976. Судом першої інстанції не враховано, що відкликання коштів з банку, згідно зазначеного вище п.3.4 є правом платника, а не його обов’язком. Судом не зазначено, яка норма Закону забороняє, чи робить неможливим коригування (уточнення) призначення платежу між контрагентами (шляхом надіслання листів) між якими існують договірні відносини та наявні підстави для здійснення перерахування коштів. Судом не наведено жодної норми закону, яка позбавляє позивача права здійснити такі дії, тобто не вказано, яку норму Закону позивачем порушено. Суд не врахував, що згідно ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, є принцип превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. З приводу перерахування коштів на користь ТзОВ «Укргазресурс» платіжними дорученнями, по яких  здійснено уточнення призначення платежу, Позивачем надано Суду першої інстанції Договір поставки нафтопродуктів №6/112003/108-1 від 15.01.2003 року, укладеного між ВАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТзОВ «Укргазресурс», додатки до Договору та Акт прийому-передачі продукції від 30.04.2006 року, яким підтверджено фактичне отримання продукції вмежах суми попередньої оплати спірними платіжними дорученнями. Судом першої інстанції згадані докази до уваги не були прийняті.

                 З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотриманням норм матеріального та процесуального   права.

                  Тому, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення в повному обсязі позовних вимог.    

                   Керуючись ст.ст.195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

               Апеляційну скаргу ВАТ «Концерн Галнафтогаз» на постанову господарського суду Львівської області від 09 - 10  жовтня  2007 року в справі за позовом ВАТ «Концерн Галнафтогаз» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення № 0000542320/2/17453 від 27 серпня 2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1159119,  25 гривень задовольнити.

               Постанову господарського суду Львівської області від 09-10 жовтня 2007 року скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

              Дана постанова   Львівського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та  може бути оскаржена до касаційної інстанції- Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий  суддя                                                     І.О.Яворський

Суддя                                                                            О.М.Довгополов

Суддя                                                                            В.П. Любашевський