Постанова № 1901899, 26.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуюча по 1-ій інст. Шіляк М.А.                                                                                 Справа № 22а-5662/08

Господарський суд Івано-Франківської обл. (№ А-8/219)                                               Рядок статзвіту № 35

Доповідач: Шавель Р.М.

П О С Т А Н О ВА

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

26 травня 2008 року                                                                                                 м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Пліша М.А.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ків позивача -       Керода Р.П., довіреність від 21.05.2008р.,

                                   Агаяна А.В., довіреність від 21.05.2008р.,

пред-ків відповідача -   Чеха М.В., довіреність № 34777/10-039 від 28.08.2006р.,

                                   Пізнюк Р.В., довіреність № 56017/10-039 від 30.10.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 11.01.2008р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Савсервіс-Мова» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ в м.Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

01.10.2007р. позивач ТзОВ «Савсервіс-Мова» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000262302/0 від 12.06.2007р., повторне податкове повідомлення-рішення № 0000262302/1 від 20.08.2007р. та першу податкову вимогу ДПІ у м.Івано-Франківську № 1/2919 від 03.09.2007р. (а.с.4-8).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 11.01.2008р. в задоволенні позову ТзОВ «Савсервіс-Мова» відмовлено за безпідставністю (а.с.135-137).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив позивач ТзОВ «Савсервіс-Мова», який покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.140-144).

Апелянт вказує, що діяльність філіалу ТзОВ «Савсервіс-Мова» у м.Івано-Франківську у вигляді операцій з передачі товарів іншим філіалам підприємства не передбачає отримання (нарахування) таким філіалом протягом звітного періоду будь-яких доходів, оскільки є операцією з внутрішнього переміщення товарів в межах однієї юридичної особи.

Операції з передачі (переміщення) товарів між філіалами, створених однією юридичною особою, не передбачають передачі права власності на такі товари, оскільки єдиним власником всіх філіалів та іншого їхнього майна є юридична особа, яка їх створила.

Зазначає, що згідно абз.2 п.4.1.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податком та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Також відповідачем не було дотримано вимог законодавства під час виставлення позивачу першої податкової вимог № 1/2919 від 03.08.2007р.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представників позивача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 23.04.2007р.-23.05.2007р. ДПІ у м.Івано-Франківську проведено виїзну планову перевірку філіалу ТзОВ “Савсервіс-Мова” у м.Івано-Франківську з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.04.2006р. по 31.12.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 245/23-2/34187751 від 01.06.2007р. (а.с.9-40).

Наведеним Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пп.4.1.1, пп.11.3.1, п.3.1, п.4.1., п.11.3, ст.ст.3, 4, 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток за 2006 рік на суму 98615 грн.;

- пп.3.2.7, 7.4.1 п.п.1.2, 1.30, 3.2, 7.4 ст.ст.1, 3, 7 Закону України “Про податок на додану варітсть”, в результаті чого занижено різницю між податковими зобов’язанням та податковим кредитом з податку на додану вартість за травень-грудень 2006 року на суму 65649 грн.

12.06.2007р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення№ 0000262302/0 від 12.06.2007р. і по результатам апеляційного узгодження податкових зобов’язань – повторне податкове повідомлення-рішення № 0000262302/1 від 20.08.2007р., що згідно вимог пп.6.4.1. п.6.4 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не вважаються відкликаними і породжують в платника податків правові підстави для узгодження податкових зобов’язань, якими донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток на суму 98615 грн. та штрафні (фінансові) санкції 26959 грн. 70 коп. (а.с.42, 43).

Суть виявленого порушення полягає в тому, що філіал позивача, який перебуває на податковому обліку як платник податків, протягом охопленого перевіркою періоду провів відпуск товарів по закупівельних цінах на суму 394461 грн. іншим філіалам головного підприємства. За даними оборотно-сальдової відомості цим філіалом проведено відпуск товарів (алкогольних напоїв) іншим філіям; в бухгалтерському обліку операцію відпуску товару філіям відображено бухгалтерськими проведеннями по Дт68.9.2 “Взаєморозрахунки з філіалами” Кт33.3 “Грошові кошти в дорозі”, сторно Дт28.1 “Товари на складах” Кт63.1; Дт33.3 “Грошові кошти в дорозі”.

Тобто вказані операції не відображені як продаж товарів філіям і не задекларовано такі операції в рядку 01.1 декларації про прибуток філії на суму 394461 грн., чим порушені вимоги пп.4.1.1 п.4.1. ст.4, пп.11.3.1, п.11.3, ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не приймав рішення про сплату консолідованого податку, філія підприємства зареєстрована як окремий платник податків в ДПІ в м.Івано-Франківську. В охопленому перевіркою періоді позивач здійснював передачу товарів іншим філіям того ж головного підприємства, які також є самостійними платниками податку на прибуток, що з врахуванням п.3.1. ст.3, пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” надає підстави для висновку про необхідність включення до валових доходів вартості переданих товарів в порядку, визначеному пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 цього Закону.

Доводи позивача щодо недотримання ДПІ у м.Івано-Франківську вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996р. матеріалами справи не підтверджений, а відповідачем подані докази своєчасного направлення філії рішення за результатами розгляду скарги позивача.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до п.4.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Діяльність філіалу ТзОВ «Савсервіс-Мова» у м.Івано-Франківську у вигляді операцій з передачі товарів іншим філіалам підприємства не передбачає отримання (нарахування) таким філіалом протягом звітного періоду будь-яких доходів в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, оскільки є операцією з внутрішнього переміщення товарів в межах однієї юридичної особи-власника майна всіх філіалів.

Відповідно до вимог ст.95 ЦК України та п.4.3. Положення про Філіал ТзОВ “Савсервіс-Мова”у м.Івано-Франківську філіал та його майно є власністю і складовою частиною майна підприємства.

Згідно вимог пп.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Продаж товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.1.31 ст.1 цього Закону)

Операції з передачі (переміщення) товарів між філіалами, створених однією юридичною особою, не передбачають передачі права власності на такі товари, оскільки єдиним власником товарів всіх філіалів та іншого їх майна є юридична особа, яка їх створила, через що вказані операції не можна розглядати як продаж товарів в розумінні п.1.31 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п.4.1.6. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Звідси слідує, що прийнятті постанови господарський суд повинен був до спірних правовідносин застосувати наведену норму.

Також зміст оскаржуваної постанови вказує на те, що судом першої інстанції під час її винесення не було дано правової оцінки порушенню позивачем вимог пп.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, при цьому останній в розглядуваній ситуації покликався на вимоги пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 цього Закону, що не є предметом судового розгляду і не фігурує в Акті перевірки та спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

В частині покликань суду на вимоги п.11.3 п.11 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, то колегія суддів виходить з того, що оскільки операції з передачі товарів між філіалами позивача не призводять до виникнення валового доходу і валових витрат, то обов’язок збільшувати валовий дохід на вартість такого товару у філіала позивача у м.Івано-Франківську не виникає, а розмір об’єкта оподаткування не змінюється.

Покликання податкового органу на погашення заборгованості за відпущений товар між філіалами позивача спростовуються матеріалами справи, оскільки у відповідних платіжних дорученнях не зазначено про перерахування коштів за переданий товар, а вказується на поповнення обігових коштів, що обґрунтовується пп.3.1.2 п.3.1 ст.3 Положення про Філіал ТзОВ “Савсервіс-Мова”у м.Івано-Франківську.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що висновки Акта перевірки про заниження філіалом позивача в м.Івано-Франківську як платником податку на прибуток скоригованого валового доходу за 2006 рік на суму 394461 грн. не відповідають вимогам п.1.31 ст.1, пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1, ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому прийняті відповідачем на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення № 0000262302/0 від 12.06.2007р., повторне податкове повідомлення-рішення № 0000262302/1 від 20.08.2007р. та перша податкова вимога ДПІ у м.Івано-Франківську № 1/2919 від 03.09.2007р. є неправомірними.

Також колегія суддів вважає, що під час виставлення позивачу першої податкової вимоги № 1/2919 від 03.08.2007р. були порушені вимоги чинного законодавства.

Так, не погоджуючись із Актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням № 0000262302/0 від 12.06.2007р., позивач 22.06.2007р. на підставі Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996р., подав відповідачу первинну скаргу, яка зареєстрована у відповідача 22.06.2007р. (а.с.44-46).

09.07.2007р. відповідач прийняв рішення № 34177/10/25-02618 про продовження розгляду скарги до 18.08.2007р. (а.с.47).

16.08.2007р. відповідач прийняв рішення № 41057/10/25-023/34 від 16.08.2007р. про результати розгляду скарги позивача, а 20.08.2007р. виніс повторне податкове повідомлення-рішення № 0000262302/1 від 20.08.2007р. (а.с.48-51).

Рішення податкового органу № 41057/10/25-023/34 від 16.08.2007р. про результати розгляду скарги позивача отримане позивачем 21.08.2007р.

Наявну в матеріалах копію поштового повідомлення від 16.08.2007р. колегія суддів до уваги не приймає, оскільки із змісту такого не видається можливим встановити який саме документ був скерований на адресу позивача (а.с.120).

Відповідно до п.5.1. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996р., термін подання позивачем скарги до вищестоящого органу податкової служби на податкове повідомлення-рішення № 0000262302/0 від 12.06.2007р. розпочався 22.08.2007р. та закінчився 31.08.2007р.

До закінчення процедури адміністративного оскарження відповідач 06.09.2007р. надіслав позивачу першу податкову вимогу № 1/2919 від 03.09.2007р. (а.с.59); разом з тим, ДПА в Івано-Франківській обл. 11.09.2007р. винесла рішення № 2434/10/25-019/117 про залишення повторної скарги позивача без розгляду (а.с.56-58).

Таким чином, станом на день виставлення відповідачем першої податкової вимоги № 1/2919 від 03.09.2007р. відсутні передбачені п.12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996р.,підстави вважати процедуру адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень закінченою.

За таких обставин, податкова вимога відповідача є неправомірною і суперечить вимогам Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Положенню про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996р.

Таким чином, заявлений позов є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.195, ч.3 ст.160, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, 254 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» задоволити частково.

Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» задоволити.

Визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську № 0000262302/0 від 12.06.2007р., повторне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську № 0000262302/1 від 20.08.2007р. та першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську № 1/2919 від 03.09.2007р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» 03 (три) грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Олендер І.Я.

Пліш М.А.