Постанова № 19018782, 01.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 18/186/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Ткаченко Т.Г.,

Катеринчук Л.Й.,

Куровського С.В.,

розглянувши

касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.08.2011

у справі№18/186/10 господарського суду Миколаївської області

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в

особі Миколаївської обласної дирекції

третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т"

провизнання недійсним договору застави та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю:

позивача

відповідача

третьої особи - ОСОБА_3;

ОСОБА_4;

Гусак О.М.;

В с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.07.2011 у справі №18/186/10 (суддя Давченко Т.М.) в задоволенні позову відмовлено за відсутності підстав визнання договору застави від 24.12.2007 недійсним.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 у справі №18/186/10 (судді: Величко Т.А., Бойко Л.І., Таран С.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 203, 215, 548, 573, 1046 Цивільного кодексу України та ст.3 Закону України "Про заставу".

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні та постанові попередніх судових інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 21.12.2007 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі Банк), ТОВ "Стайл-Т" та ФОП ОСОБА_1 був укладений Генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-106, згідно з яким банк зобовязався надати ТОВ "Стайл-Т" та ФОП ОСОБА_1 кредитні лінії в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі та у договорах, укладених в рамках Генерального договору, що є його невідємними частками. Загальний розмір активних операцій (ліміт кредитування) позичальників по всім договорам, укладеним в рамках Генерального договору, не повинен перевищувати розміру, еквівалентного 19200000 грн. Термін дії договору до 19.12.2011 за умови повного погашення позичальниками своїх зобовязань за всіма договорами, укладеними в рамках кредитного договору (п.1.4 генерального договору) (а.с.8 т.1).

21.12.2007 між Банком та ТОВ "Стайл-Т" були укладені: кредитний договір № 010/01-02/07-107, в рамках Генерального кредитного договору, на умовах якого Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та надав грошові кошти в сумі 15000000 грн. строком до 18.12.2011 зі сплатою 14, 75 % річних з подальшим збільшенням річних до 18% за додатковим договором; кредитний договір № 010/01-02/07-108, за яким було відкрито ТОВ "Стайл-Т" невідновлювальну кредитну лінію та надано грошові кошти в сумі 3000000 грн. строком до 18.12.2011 зі сплатою 14, 75 % річних з подальшим збільшенням річних до 18% за додатковим договором; кредитний договір № 010/01-02/07-109, за яким Банк відкрив ТОВ "Стайл-Т" невідновлювальну кредитну лінію та надав грошові кошти в сумі 1200000 грн. строком до 18.12.2011 із сплатою 14, 75 % річних з подальшим збільшенням річних до 18% за додатковим договором (а.с.27, 35, 43 т.1).

В якості забезпечення виконання зобовязань за Генеральним кредитним договором №010/01-02/07-106 та укладеними кредитними договорами між сторонами було укладено договір застави рухомого майна від 24.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований 24.12.2007 в реєстрі за № 1225 (а.с.15 т.1).

Договір застави рухомого майна від 24.12.2007 забезпечує вимоги Заставодержателя - Банка, що витікають з Генерального кредитного договору, укладеного між заставодержателем, заставодавцем і позичальником - ТОВ "Стайл-Т", майновим поручителем якого є ОСОБА_1, а також додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в подальшому; за умовами якого заставодавець і позичальник ТОВ "Стайл-Т" зобовязуються перед заставодержателем повернути кредит у розмирі 19200000 грн., сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірах і строки, передбачені Генеральним кредитним договором, а також додатковими угодами до нього до 19.12.2011.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Кредитні кошти в сумі 19200000 грн. були отримані позичальником в рамках Генерального кредитного договору і за кредитними договорами в повному обсязі, що підтверджується виписками з банківських рахунків ТОВ "Стайл-Т" та ФОП ОСОБА_1 (а.с.52-54 т.1).

Як встановлено ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України може бути визнаний судом недійсним.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Відповідно положень вказаної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. ст. 548, 572, 573, 574 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобовязання є застава. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду відсутності підстав для визнання договору застави недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права, відхиляє доводи, викладені в касаційній скарзі, та вважає, що відсутні правові підставі для скасування оскаржуваних судових актів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 та рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2011 у справі №18/186/10 залишити без змін.

Головуючого Ткаченко Т.Г.

судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.