Вирок № 19013633, 17.08.2011, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 2022/1-4/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2011 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі: головуючого - Вовк Л.В з участю секретаря - Журавльової Т.М.,

прокурора - Лисенка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутську Харківської області кримінальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Буди Харківського району, Харківської області, українця, громадянина України, світа неповна середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 17 вересня 2010 року Нововодолажським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, -

у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

В кінці серпня 2005 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_1, маючи намір на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, на пустирі в смт. Коломак Коломацького району Харківської області зірвав дикоростучі рослини коноплі, які переніс до місця свого тимчасового проживання, що розташоване по АДРЕСА_2, де висушив, подрібнив, виготовивши тим самим наркотичний засіб каннабіс, частину якого вжив шляхом куріння, а частину зберігав без мети збуту.

25 грудня 2005 року, в ході огляду житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, працівниками міліції був виявлений та вилучений наркотичний засіб, який згідно висновку експерта № 13 від 11 січня 2006 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс (марихуана висушена) масою 22,8181 гр., виготовлена кустарним способом.

Крім того, ОСОБА_1, в ніч з 2 на 3 грудня 2005 року, перебуваючи в смт. Коломак Коломацького району Харківської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, проник на подвір»я домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване по вул. Чапаєва, 6, де за допомогою металевої труби зірвав навісний замок з сараю та викрав звідти два алюмінієвих чавуни, металеву виварку, металеву плитку з конфорками та два алюмінієвих тази.

Потім, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, за допомогою металевої труби зірвав навісний замок з вхідних дверей будинку та викрав звідти металевий посуд, палац, алюмінієву розкладушку та металеву вазу. З місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Всього, в результаті злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 було завдано матеріальних збитків на загальну суму 497,00 грн.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочинів визнав повністю. Не заперечував факту вчинення крадіжки та незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів за обставин, як про це вказано вище, щиро розкаявся. З розміром та сумою викраденого підсудний згодний.

Враховуючи, що учасники судового розгляду визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, (при цьому цивільний позов по справі не заявлявся), з”ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз”яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України розглянув справу за правилами , передбаченими даними нормами.

Показання підсудного є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи.

За таких обставин вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно з проникненням у житло, а також у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310 КК України, доказана і він підлягає відповідальності за ч.3 ст.185 та ч.2 ст. 309 КК України.

Як особа ОСОБА_1 є осудним, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, працездатний, однак не працює, селищна рада за місцем проживання компрометуючими матеріалами відносно нього не розраховує.

Відповідно до п.1.ч.1 ст.66 КК України обставиною, що помякшує відповідальність підсудного ОСОБА_1 , є щире каяття в скоєному злочині.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_1 та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з відбуванням покарання у місцях, визначених органами кримінально-виконавчої системи, оскільки виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції його від суспільства неможливе.

Крім того, суд також враховує, що 17 вересня 2010 року ОСОБА_1 був засуджений Нововодолажським районним судом Харківської області до 4 років позбавлення волі, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, призначає йому остаточне покарання з урахуванням відбутого покарання, призначеного за попереднім вироком.

Заявлений ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з підсудного матеріальної та моральної шкоди в сумі 1497 грн., суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки розмір збитків, завданих злочином, матеріалами справи не доведений. При цьому суд роз”яснює потерпілій право звернутися до суду з аналогічними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Питання щодо речових доказів по справі, суд вирішує з урахуванням вимог ст.81 КПК України.

По справі маються судові витрати за проведення експертизи в сумі 94,15 грн., які відповідно до ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 та ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі,

за ч.2 ст. 309 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст.70 КК України з врахуванням призначеного покарання за вироком Нововодолажського районного суду Харківської області від 17 вересня 2010 року, шляхом поглинення менш суворого більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У строк відбування призначеного покарання ОСОБА_1 зарахувати відбуте покарання за вироком Нововодолажського районного суду Харківської області від 17 вересня 2010 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання з 5 липня 2010 року.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню утримання під вартою в СІЗО № 27 м. Харкова.

Речові докази, а саме: металеву тачку, яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 згідно її розписки, повернути власникові.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, кошти за проведення хімічної експертизи в сумі 94 (дев”яносто чотири) грн. 15 коп., які зарахувати р/р 35229002000143, в УДК в Харківській області, код по ОКПО 25574728, МФО 851011, з позначкою виду платежу „за експертні послуги”.

Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення шляхом надання апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області.

Суддя Л. В. Вовк