Постанова № 19003179, 09.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Щипачова Г.Є.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2011 року справа №2а-3378/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохін А. А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

при секретарі Діденко О.С., за участю представника позивача Зуєва С.В., представника відповідача Некрасенко Т.Є. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» на постанову Луганскього окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-3378/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-демонтаж проект» про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002008012 від 08.04.2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

20 квітня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-демонтаж проект» про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002008012 від 08.04.2011 року.

Надалі позивач уточнив адміністративний позов, в якому просив визнати дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення №002008012 від 08.04.2011 року протиправними, скасувати і визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №002008012 від 08.04.2011 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 21.03.2011 року згідно акту №192/08-2/32363486 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності по ПДВ ВАТ «Краснодонвугілля», встановлено порушення п.198.1. ст.198, п.200.1. та п.200.2. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобовязання по ПДВ у розмірі 110176,00 грн. за січень 2011 року. Такий висновок податкового органу Позивач вважає помилковим, оскільки заснований на невірному уявленні про господарську діяльність контрагента ТОВ «Монтаж-демонтаж проект», яке на думку податкового органу здійснювало транзитні фінансові операції, направленні на надання податкової вигоди підприємствам, які не виконують свої податкові зобовязання перед бюджетом. На підставі невірного висновку податковим органом видано податкове повідомлення-рішення №0002008012 від 08.04.2011 року, яким збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість на суму 110176,81 грн.

Позивач стверджує, що ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» фактично здійснювало надання транспортних послуг за договором від 31.12.2010 року №966-У/12-10КУО по перевезенню робітників ВАТ «Краснодонвугілля». На підтвердження права на укладення даного договору ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» надало правовстановлюючі документи: свідоцтво про державну реєстрацію від 30.11.2006 року Л01 №018203, довідку ЄДРПОУ від 28.10.2009 року, копію статуту, копію ліцензії АВ №406000 від 01.04.2008 року на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом згідно виду робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», копію ліцензії АВ №406004 від 01.04.2008 року на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), копію свідоцтва №1000461189 про реєстрацію платником ПДВ від 14.12.2006 року.

Постановою Луганскього окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-3378/11/1270 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм права, у звязку з чим просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечували представник відповідача, який вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 14.06.2004, № запису 1 387 107 0127 000073, 12.05.2011 внесено дані щодо субєкта підприємницької діяльності до ЄДРПОУ, знаходиться на обліку платників податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську.

21.03.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором СДПІ ВПП у м. Луганську Станіславюком О.Ю. на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України в порядку ст.76 Податкового кодексу України була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року ВАТ «Краснодонвугілля», а саме податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року від 21.02.2011 року №9000668082/Email. За наслідками перевірки був складений акт №192/08-2/32363486, в якому зазначено заниження суми податкового зобовязання, заявленого у поданій ВАТ «Краснодонвугілля» декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року. У звязку з цим податковим органом видано податкове повідомлення-рішення №0002008012 від 08.04.2011 року, яким збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість на суму 110176,81 грн.

Податковим органом зазначено позивачем завищення задекларованих у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» показників за січень 2011 року у сумі 110176,00 грн., оскільки у відповідності до даних розшифровки зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації з податку на додану вартість) та звітної форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за січень 2011 року ВАТ «Краснодонвугілля» мало взаємовідносини з ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» у таких обсягах: податкові зобовязання контрагента 0, податкові зобовязання ВАТ «Краснодонвугілля» 110176 грн., відхилення 110176 грн.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що даний висновок податкового органу ґрунтується на результатах перевірки контрагента Позивача, а саме ТОВ «Монтаж-демонтаж-проект», яке знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, а також на підставі інформації, викладеній в листі ГВПМ СДПІ у м. Луганську від 18.03.2011 року №2266/7/26-0131 щодо неможливості встановлення місцезнаходження ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» і те що підприємством не відображені податкові зобовязання. Ця обставина зазначена у спірному акті перевірки позивача.

Згідно копії акту від 28.03.2011 року №159/23/34721183, наданої відповідачем, «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» код 34721183 з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року», складеного Ленінською МДПІ у м. Луганську, в якому за період січня 2011 року встановлені порушення: п.3 ст.5 та п.1 ст.7 ГК України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІХ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.4.3.1 п.7.3 п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №186/97-ВР, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 3672423 грн. та завищенню податкових зобовязань у сумі 3970291 грн. Крім того у висновку цього акту зазначено, що у ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обовязки зі сплати податкових зобовязань, тому згідно до ст.203 п.1.2 ст.215, ч.1 ст.2116, ст.228 ЦК України угоди з ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» є нікчемними. Зазначений висновок податкового органу був зроблений лише виключно на підставі документальної перевірки.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

З систематичного аналізу зазначених нормативних актів убачається, що декларація з податку на додану вартість та податкові накладні не є беззаперечними доказами позовних вимог щодо протиправності дій відповідача та правомірності заявленого позивачем податкового кредиту.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги наданий позивачем на підтвердження позовних вимог договір від 31.12.2010 року №966-У/12-10КУО по перевезенню ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» робітників ВАТ «Краснодонвугілля», податкову накладну від 31.01.2011 № 31010307, акти прийому - передачі виконаних робіт від 31.01.2011 та рахунки від 31.01.2011 з наступних підстав.

Відповідно до п. 39 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 року № 756, який діяв на момент отримання ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» ліцензії до заяви про видачу ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за підписом заявника субєкта господарювання надаються відомості про наявність власної або орендованої матеріально-технічної бази.

Представником ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» були надані суду першої інстанції договори оренди транспортних засобів від 01.10.2010 року, але вони визнанні не належним доказом здійснення ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» послуг з перевезення робітників ВАТ «Краснодонвугілля», з підстав того, що вони укладені після отримання ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» ліцензії.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку. Частинами 2, 3 статті 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704. Цим же Положенням заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативним та законодавчим актам.

У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

На підтвердження права на укладення договору від 31.12.2010 року № 966-У/12-10КУО по перевезенню ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» робітників ВАТ «Краснодонвугілля» ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» позивач надав правовстановлюючі документи ТОВ «Монтаж-демонтаж проект»: свідоцтво про державну реєстрацію від 30.11.2006 року Л01 №018203, довідку ЄДРПОУ від 28.10.2009 року, копію статуту, копію свідоцтва №1000461189 про реєстрацію платником ПДВ від 14.12.2006 року, а також копію ліцензії АВ №406000 від 01.04.2008 року на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом згідно виду робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», копію ліцензії АВ №406004 від 01.04.2008 року на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).

Помилковість висновку суду першої інстанції у цій частині полягає у тому, що ліцензія надається на певний вид господарської діяльності, а не на транспортний засіб.

На підтвердження правомірності податкового кредиту заявленого у податковій декларації за січень 2011 позивач надав податкову накладну за відповідний звітний період, видану за договором від 31.12.2010 року №966-У/12-10КУО з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект», а на підтвердження реальності цього договору позивач надав акти прийому передачі виконаних робіт від 31.01.2011 року та рахунки від 31.01.2011 року та шляхові листи.

У наданих позивачем податковій накладній, актах прийому передачі виконаних робіт від 31.01.2011 року та рахунках від 31.01.2011 року на зазначено модель, номер автобусів, інші ідентифікуючі ознаки, що надали б можливість ідентифікувати транспортні засоби, якими перевозилися робітники ВАТ «Краснодонвугілля». Не зазначено це і в договорах оренди автобусів, які витребовувались судом у ТОВ «Монтаж-демонтаж проект».

У звязку з тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги надані позивачем первинні документи по господарській операції з ТОВ «Монтаж-демонтаж Проект» як належні докази він дійшов хибного висновку щодо неналежного формування податкового кредиту позивачем.

За таких підстав, судом першої інстанції зроблено висновок, що ПАТ «Краснодонвугілля» на порушення п.198.1 ст.198, п.200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 110176,00 грн., тому дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську по винесенню податкового повідомлення-рішення № 00272340/0 від 30.01.2006 року були правомірними.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції не прийнята до уваги та обставина, що рішенням Луганського окружного суду від 30.05.2011 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій неправомірними, позовні вимоги було задоволено частково.

Рішенням суду було визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» (код за ЄДРПОУ 34721183) з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, результати якої оформлено актом від 28 березня 2011 року № 159/23/34721183.

Колегія суддів зазначає, що визнання протиправним дій субєкта владних повноважень, а саме Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з проведення документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлено актом від 04 березня 2011 року № 75/23/34721183, висновки якого було покладено в основу прийнятого рішення за наслідками камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року ВАТ «Краснодонвугілля», оформленого актом перевірки №192/08-2/32363486, в якому зазначено заниження суми податкового зобовязання, заявленого у поданій ВАТ «Краснодонвугілля» декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року доводить порушення відповідачем порядку проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій, та як наслідок цього неналежність акту перевірки як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення.

На підставі викладеного, видане податковим органом, податкове повідомлення-рішення №0002008012 від 08.04.2011 року, яким збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість на суму 110176,81 грн. є протиправним.

Стосовно дій, колегія суддів зазначає, що самі по собі дії не створюють певних правових наслідків в наслідок чого їх визначення у складі предмету позову є неналежним способом захисту.

Відповідно до п.4.ч.1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» на постанову Луганскього окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-3378/11/1270 задовольнити частково.

Постанову Луганскього окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-3378/11/1270 - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-демонтаж проект» про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002008012 від 08.04.2011 року задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, №0002008012 від 08.04.2011 року про збільшення сум грошового зобовязання на 110176 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» судовий збір в розмірі 1.70 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 09.09.2011 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

СуддіГ.М. Міронова

І.В. Юрко