Ухвала суду № 19001611, 31.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року справа №2а-2713/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохін А. А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

при секретарі Газарян А.В., за участю представника позивача Кравченко М.Ю., представника відповідача № 1 Гавриш М.Г., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-2713/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДОН» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.2011 № 0000132360 та стягнення сум, -

ВСТАНОВИЛА:

31 березня 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДОН» звернулось з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.2011 № 0000132360 та стягнення сум.

Постановою постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-2713/11/1270 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 21.03.2011 № 0000132360 прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДОН», винесено на підставі Акту перевірки від 21.03.2011 року № 107\23- 616X21843398.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекції у м. Луганську, Головне управління Державного казначейства України в Луганській області подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просили прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційних скарг, та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача № 1 в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив останню задовольнити. Відповідач № 2 та прокурор надіслали до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд справи без їх участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Ленінською МДПІ в м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства у банку за 4 квартал 2009 року та за 2 квартал 2010 року. Висновком акту перевірки встановлено порушення п.1.8., п.п. 7.3.1.,п.7.3,ст.7, п.п.7.7.2., п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.03.2011 № 0000132360, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за 4 квартал 2009 року - у сумі 218208 грн., та за 2 квартал 2010-у сумі 31488 грн.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Автодон» безпідставно віднесло до податкового кредиту зазначеного періоду суми ПДВ, у зв'язку з не підтвердженням сплати податку по ланцюгу постачання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодон", ідентифікаційний код 21843398, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.11.2010 за № 13821070007001702 (а.с.7).

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платник) податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем на виконання п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість" та Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", до відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування 29.01.2010 року була подана з необхідними обґрунтуваннями податкова декларація з ПДВ за 4 квартал 2009 року із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 218208 грн. (а.с. 154-155), з розрахунками бюджетного відшкодування та коригування сум ПДВ (а.с. 158,160), довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 157), заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 159), розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 156) та податкова декларація від 09.08.10 за 2 квартал 2010 року із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 31488 грн. (а.с.161-162), з розрахунками бюджетного відшкодування та коригування сум ПДВ (а.с. 163,164), довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 166), заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 167), розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 165).На підставі службового посвідчення серії УЛГ №075881, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ізваріним Т.Г., на підставі п.п. 20.1.4, п.20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст.. 79, п. 200.11 сит. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755- VI. п.3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.03.11 № 435, проведено невиїздна документальна перевірка ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 429285 грн. за 4 квартал 2009 року та у сумі 36904 грн. за 2 квартал 2010 року, за результатами якої складено акт № 107/23-616/21843398 від 21.03.11 ( а.с. 13-19). В ході даної перевірки були досліджені первина документація, крім того за результатами перевірки не встановлено взаємовідносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані не дійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб'єктами господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.Згідно висновку вказаного акту на порушення п.1.8, сті, п.п.7.3.1, п.7.3 ст. 7 та п.п. 7.7.2, п. 7.7. ст..7 Закону України «Про ПДВ» позивачу було завищено сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за 4 квартал 2009 року на суму 218208 грн. та за 2 квартал 2010 року на суму 31488 грн. (а.с. 19).В акті від 21 березня 2011 року № 107/23-616/21843398 зазначено, що за результатами вказаної перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за 4 квартал 2009 року та за 2 квартал 2010 року, що пов'язано з відслідкуванням ланцюга постачання товарів.Підпункт 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону).З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Автодон» було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ГІДВ за 4 квартал 2009 року - у сумі 218208 грн., та за 2 квартал 2010-у сумі 31488 грн. Висновки акту перевірки є необгрунтованими, правомірність господарських операцій з ТОВ «Планета атракціонів», ТОВ «Атриум ЛТД», СТОВ «Городищевське», ТОВ «Компания «Новьіе горизонти» підтверджується на ступними документами : договір № 41-03/09 від 21 липня 2009 року, № б/н від 15 січня 2009 року, № 161 від 12 червня 2009 року (а.с.31-35,68-69,107-109), платіжне доручення (а.с.58,59,76-77), видаткові накладні та податкові накладні (а.с.61-67,79-85). Таком первинною документацію, а також документами які підтверджують факт оплати за поставку продукції, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за 4 квартал 2009 року та за 2 квартал 2010 року.Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.Колегія суддів звертає увагу, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою", без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом". За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь- яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.Згідно податкового повідомлення рішення від 21.03.11 № 0000132360, яке було винесено на підставі документальної перевірки оформленою актом № 107/23-616/21843398 від 21.03.11 сума завищення бюджетного відшкодування складає 249696 грн.Інших доводів відповідачем щодо необгрунтованого нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період, в оскаржуваному повідомленні - рішенні не наведено.Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість - спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість», згідно п.4.1 якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.Оскільки у даному випадку відповідач не виконав покладений на нього законом обов'язок та не надав у встановленому порядку відповідачеві ГУ ДКУ у Луганській області висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за 4 квартал 2009 року та за 2 квартал 2010 року, позивач не зміг отримати від відповідача ГУ ДКУ передбаченого законом бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 249696 грн.З огляду на відсутність підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного рішення-повідомлення яким зменшено суму бюджетного відшкодування за 4 квартал 2009 року та за 2 квартал 2010 року від 21.03.11 № 0000132360 на суму 249696 грн., колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-2713/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДОН» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.2011 № 0000132360 та стягнення сум залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текс ухвали складено 05.09.2011 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко