Ухвала суду № 19001046, 08.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року справа №2а-4790/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції

у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства

України в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 30 червня 2011 року (повний текст - 05.07.2011 р.)

по адміністративній справі № 2а-4790/11/1270 (суддя Солоніченко О. В. )

за позовом Приватного підприємства «Виробнича торгівельно-комерційна

фірма «Приват - Коммерс»

до 1) Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції

у м. Луганську,

2) Головного управління Державного казначейства

України в Луганській області,

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Виробнича торгівельно - комерційна фірма «Приват - Коммерс» (далі по тексту ПП «ВТКФ «Приват - Коммерс») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 3-6) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі Ленінська МДПІ у м. Луганську), Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями на загальну суму 1098406 грн., з якої за червень 2009 року 2363 грн., за липень 2009 року 2153 грн., за серпень 2009 року 19569 грн., за вересень 2009 року 55419 грн., за жовтень 2009 року 1931 грн., за листопад 2009 року 26169 грн., за грудень 2009 року 2816 грн., за лютий 2010 року 16850 грн., за березень 2010 року 113316 грн., за квітень 2010 року 87621 грн., за травень 2010 року 280541 грн., за липень 2010 року 99404 грн., за жовтень 2010 року 60697 грн., за листопад 2010 року 111797 грн., за грудень 2010 року 217760 грн.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що при проведенні перевірок з питань достовірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ податковим органом порушення законодавства встановлено не було, проте до дійсного часу сума бюджетної заборгованості на рахунок позивача не надійшла. Відсутність результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання за Законом України «Про податок на додану вартість» не є перешкодою для відшкодування ПДВ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року (т. 4 арк. спр. 276-279) позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а саме стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ на загальну суму 1098406 грн., в тому числі за податковими деклараціями за червень 2009 року 2363 грн., за липень 2009 року 2153 грн., за серпень 2009 року 19569 грн., за вересень 2009 року 55419 грн., за жовтень 2009 року 1931 грн., за листопад 2009 року 26169 грн., за грудень 2009 року 2816 грн., за лютий 2010 року 16850 грн., за березень 2010 року 113316 грн., за квітень 2010 року 87621 грн., за травень 2010 року 280541 грн., за липень 2010 року 99404 грн., за жовтень 2010 року 60697 грн., за листопад 2010 року 111797 грн., за грудень 2010 року 217760 грн. Суд першої інстанції обґрунтував задоволення позову тим, що першим відповідачем не було надано до управління державного казначейства висновок, за яким документально підтверджена позивачем сума ПДВ підлягала відшкодуванню позивачу, що має наслідком не отримання законно заявленої суми відшкодування ПДВ.

В апеляційній скарзі (т. 4 арк. спр. 284-286) перший відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутність доказів сплати ПДВ постачальниками по ланцюгу постачання свідчить про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» щодо доведення факту надмірної сплати позивачем до бюджету суми ПДВ, заявленої до відшкодування.

В апеляційній скарзі (т. 4 арк. спр. 288-289) другий відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, оскільки з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи казначейства повинні відшкодовувати ПДВ виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

8 вересня 2011 року представником Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську було надано клопотання про розгляду справи в порядку письмового провадження.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач - ПП «ВТКФ «Приват - Коммерс» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 21799042 (свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідка з ЄДРПОУ т. 1 арк. спр. 8-20), перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, зареєстроване 17 квітня 2001 року платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом НВ № 0880525 (т. 1 арк. спр. 22).

За декларацією з ПДВ за червень 2009 року, поданої до ДПІ 15 липня 2009 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 145-151) та уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з ПДВ, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (т. 1 арк. спр. 143) з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту (т. 1 арк. спр. 144), позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 2363 грн.

19 серпня 2009 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 163) за липень 2009 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 152-151), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (т. 1 арк. спр. 143) з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту (т. 1 арк. спр. 144), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 2153 грн.

17 вересня 2009 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 164) за серпень 2009 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 165-171), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 19569 грн.

16 жовтня 2009 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 172) за вересень 2009 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 173-179), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 55419 грн.

17 листопада 2009 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 180) за жовтень 2009 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 181-186), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 1931 грн.

За довідкою № 1137/23-616/21799042 від 16 грудня 2009 року (т. 1 арк. спр. 30-39) про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень - жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у травні - вересні 2009 року, податковим органом зроблено висновок про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2009 року в сумі 2137 грн., за серпень 2009 року в сумі 19569 грн., за вересень 2009 року в сумі 55419 грн., за жовтень 2009 року в сумі 1931 грн., що повязано з відслідкуванням ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України № 350 від 18 серпня 2005 року про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби про організацію та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту - наказ ДПА України № 350 від 18 серпня 2005 року).

За декларацією, поданою позивачем до податкового органу, з ПДВ за листопад 2009 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 187-192), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 26169 грн.

18 січня 2010 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 193) за грудень 2009 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 194-208), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 2816 грн.

За довідкою № 112/23-616/21799042 від 11 лютого 2010 року (т. 1 арк. спр. 40-45) про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у жовтні листопаді 2009 року податковий орган дійшов до висновку про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року в сумі 26169 грн. та грудень 2009 року в сумі 2816 грн., що повязане з відслідкуванням ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України № 350 від 18 серпня 2005 року.

19 березня 2010 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 213) за лютий 2010 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 214-220), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 16850 грн.

За декларацією, поданою позивачем до податкового органу, з ПДВ за березень 2010 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 221-225), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 113316 грн.

За довідкою № 529/23-616/21799042 від 16 липня 2010 року (т. 1 арк. спр. 46-53) про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у грудні 2008 року, січні та лютому 2010 року, податковим органом зроблено висновок про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 в сумі 16850 грн., за березень 2010 року в сумі 113316 грн., що повязано з відслідкуванням ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України № 350 від 18 серпня 2005 року.

21 травня 2010 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 234) за квітень 2010 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 226-233), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 87621 грн.

11 червня 2010 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 242) за травень 2010 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 235-241), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 280541 грн.

19 серпня 2010 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 253) за липень 2010 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 247-252), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 99404 грн.

За довідкою № 843/23-616/21799042 від 26 листопада 2010 року (т. 1 арк. спр. 56-60) про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у червні 2010 року податковий орган дійшов до висновку про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року в сумі 99404 грн., що повязано з відслідкуванням ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України № 350 від 18 серпня 2005 року.

22 листопада 2010 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 268) за жовтень 2010 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 261-267), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 90697 грн.

17 грудня 2010 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 269) за листопад 2010 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 270-275), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 111797 грн.

19 січня 2011 року позивачем надано податковому органу декларацію з ПДВ (т. 1 арк. спр. 269) за листопад 2010 року з усіма додатками (т. 1 арк. спр. 270-275), за якою позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 111797 грн.

За довідкою № 51/23-616/21799042 від 22 лютого 2011 року (т. 1 арк. спр. 61-72) про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень грудень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у періоді з 1 вересня 2010 року по 30 листопада 2010 року податковим органом визначено висновок про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року в сумі 90697 грн., за листопад 2010 року в сумі 111797 грн., за грудень 2010 року в сумі 217760 грн., що повязано з відслідкуванням ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України № 350 від 18 серпня 2005 року, з урахуванням змін внесених наказом ДПА України від 20 жовтня 2009 року № 168 та з проведення додаткового комплексу заходів, згідно наказу ДПА України № 266 від 18 квітня 2004 року.

19 серпня 2010 року податковим органом проведено невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період серпень грудень 2009 року, березень травень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у в червні 2009 року квітні 2010 року, за результатами якої складено акт № 617/23-616/21799042 (т. 1 арк. спр. 84-105). Згідно до висновків вказаного акту, в порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування, в тому числі, за серпень 2009 року в сумі 1010 грн., за вересень 2009 року 52622 грн., за жовтень 2009 року 1359 грн., за листопад 2009 року 14417 грн., за грудень 2009 року 2816 грн., за лютий 2010 року 16850 грн., за березень 2010 року 113316 грн. за квітень 2010 року 87621 грн., за травень 2010 року 280541 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ 20 серпня 2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000692360/0 (т. 1 арк. спр. 82) про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний в акті період на суму 570552 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0000692360/0 від 20 серпня 2010 року (т. 1 арк. спр. 82) за позовом ПП «ВТКФ «Приват-Коммерс» було скасоване постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року в справі № 2а-6510/10/1270 (т. 1 арк. спр. 76-81), яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року (т. 5 а. с. 23-25). Ленінською МДПІ у м. Луганську була подана касаційна скарга на вказані судові рішення (т. 5 арк. спр. 35-37), яка була прийнята Вищим адміністративним судом (т. 5 арк. спр. 34), але виконання судових рішень на час касаційного провадження не зупинялося.

18 березня 2011 року податковим органом проведено невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період червень грудень 2009 року, липень 2010 року, жовтень грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у червні грудні 2009 року, липні 2010, жовтні грудні 2010 року, за результатами якої складено акт № 99/ 23-616/21799042 від 21 березня 2011 року (т. 1 арк. спр. 113-133). За висновками вказаного акту, позивачем в порушення п.1.8 ст. 1, пп.7.3.1. п.7.3., пп.7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено заявлену суму бюджетного відшкодування, в тому числі, за квітень 2009 року на суму 488717 грн., за травень 2009 147938 грн., за червень 2009 року 2363 грн., за липень 2009 року 2137 грн., за серпень 2009 року - 18559 грн., за вересень 2009 року 2797 грн., за жовтень 2009 року 572 грн., за листопад 2009 року 11752 грн., за липень 2010 року 99404 грн., за жовтень 2010 року 90697 грн., за листопад 2010 року 111797 грн., за грудень 2010 року 217760 грн. На підставі вказаного акту перевірки першим відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000102360/0 від 21 березня 2011 року (т. 1 арк. спр.112) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період на суму 1194493 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0000102360/0 від 21 березня 2011 року було скасоване постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-2689/11/1270 (т. 1 арк. спр. 106-111), яке залишено без змін згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року (т. 5 арк. спр. 19-22). Ленінською МДПІ у м. Луганську була подана касаційна скарга на вказані судові рішення (т. 5 арк. спр. 39-42), яка була прийнята Вищим адміністративним судом (т. 5 арк. спр. 38), але виконання судових рішень на час касаційного провадження не зупинялося.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 2 грудня 2010 року (далі по тексту ПК України). Згідно пункту 2 Прикінцевих положень ПК України з 1 січня 2011 року втратив чинність, серед інших, Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (далі по тексту Закон № 168), який визначав порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету.

З урахуванням того, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що разом із нормами ПК України застосуванню підлягають також і норми Закону № 168.

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання відповідної декларації податковим органом. Зазначений строк може бути продовжено ще на 30 днів у разі прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки з підстав, передбачених підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 цього Закону. Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168, орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу. Відповідно до абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом пяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою.

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Виходячи з вимог вказаних норм Закону № 168, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, й єдиною підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобовязання є податкова накладна.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що надані позивачем до матеріалів справи разом із податковими деклараціями за вказані періоди видані та отримані податкові накладні підтверджують правильність формування позивачем податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ, та відповідно, правильність визначення суми бюджетного відшкодування податку, що не заперечується відповідачем (т. 2 арк. спр. 1-249, т. 3 арк. спр. 2-150, т. 4 арк. спр. 3-251).

Податковий орган в апеляційній скарзі визначив, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум по ланцюгу постачання до Державного бюджету України.

За Законом № 168 відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до Державного бюджету України. Відшкодування з бюджету повинно здійснюватися на підставі суми отриманої різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом, яка формується за податковими накладними та зазначається у податковій декларації.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на неможливість дослідження фактичної сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання до виробника або імпортера, суперечить нормам Закону № 168, оскільки право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування ПДВ законом не поставлено в залежність від підтвердження надходження податку по всьому ланцюгу постачальників.

Крім того, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відомості системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань контрагентів на рівні ДПА України, на дані якої посилається перший відповідач в обґрунтування висновків актів перевірок про неможливість підтвердження надходження сум податку до бюджету та неможливість встановлення виробника або імпортера, без документального підтвердження цих відомостей та «незадовільного стану» контрагентів позивача не є достатньою підставою для висновків про неправомірність формування платником податку заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Документальні докази незаконності заявленої позивачем в даній справі суми бюджетного відшкодування ПДВ податковим органом до справи не надані.

Станом на 5 вересня 2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську (т. 5 арк. спр. 32-33) було підтверджено наявність невідшкодованих сум ПДВ, зменшених податковими повідомленнями-рішеннями, які були скасовані судами, за червень 2009 року 2363 грн., за липень 2009 року 2153 грн., за серпень 2009 року 19569 грн., за вересень 2009 року 55419 грн., за жовтень 2009 року 1931 грн., за листопад 2009 року 26169 грн., за грудень 2009 року 2816 грн., за лютий 2010 року 16850 грн., за березень 2010 року 113316 грн., за квітень 2010 року 87621 грн., за травень 2010 року 280541 грн., за липень 2010 року 99404 грн., за жовтень 2010 року 60697 грн., за листопад 2010 року 111797 грн., за грудень 2010 року 217760 грн. За частиною 4 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, тому за жовтень 2010 року відшкодуванню підлягає сума заявлена позивачем в позові 60697 грн., хоча фактично за цей період задекларовано та не відшкодовано 90697 грн.

Апеляційна скарга другого відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з того, що безпосередніх обовязків відносно Державного казначейства спірна постанова не містить, тому судове рішення про стягнення з Державного бюджету підтвердженої суми бюджетного відшкодування ПДВ не порушує інтересів другого відповідача.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, в тому числі скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень № 0000692360/0 від 20 серпня 2010 року та № 0000102360/0 від 21 березня 2011 року про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг та залишає постанову суду першої інстанції без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-4790/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-4790/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва