Постанова № 18999685, 28.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3714/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                     Самойлюк Г.П.

при секретарі                     Бжассо В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Альянс інноваційних технологій»про скасування податкового повідомлення-рішення №00005621610 від 05.05.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №00005621610 від 05 травня 2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем необґрунтовано зроблений висновок щодо нікчемності договору № ТГО-536/09 від 13.10.09р. укладеного між КП "Теплопостачання міста Одеси" та ТОВ "Альянс інноваційних технологій" на виконання будівельно-ремонтних робіт. КП "Теплопостачання міста Одеси" сформований податковий кредит за грудень 2010р. на підставі податкових накладних, що були видані ТОВ "Альянс інноваційних технологій" та складався із сум ПДВ, що були сплачені позивачем за виконані на умовах договору роботи, тому висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, викладені в акті перевірки від 14.04.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №.00005621610 від 05 травня 2011 року, є хибними і не обґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам КП "Теплопостачання міста Одеси" з ТОВ "Альянс інноваційних технологій" за період грудень 2010р., за результатами якої складено акт № 149/16-1/34674102/16 від 14.04.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №00005621610 від 05.05.2011р. яким позивачу визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 456501,15грн. (за основним платежем-304334,1грн., за штрафними (фінансовими санкціями-152167,05грн.)

Вислухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.10.2006 року, про що зроблено запис про державну реєстрацію № 1 556 121 0000 022890 ( а.с.).

На підставі наказу СДПІ по роботі ВПП №251 від 13.04.2011р. та листа ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 11.04.2011р. №21265/723-4 відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам КП "Теплопостачання міста Одеси" з ТОВ "Альянс інноваційних технологій" за період грудень 2010р. Перевірка проводилась 14.04.2011р.

За результатами перевірки був складений акт за №149/16-1/34674102/16 від 14.04.2011 року, в якому зафіксовано порушення КП "Теплопостачання міста Одеси" пп "д" пп7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення суми податкового кредиту всього у розмірі 304334,1грн.

Висновок про дане порушення зроблений посадовими особами органів державної податкової служби на основі того, що відповідач, отримавши акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси №511/23-4/36503010 від 07.04.2011р. про неможливість проведення перевірки ТОВ "Альянс інноваційних технологій" з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010р., яким встановлено, що угоди з контрагентами останнього за період березень 2011р. мають ознаки нікчемності, дійшов висновку що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На підставі вищезазначеного акта винесено податкове повідомлення-рішення №00005621610 від 05.05.2011р. яким позивачу визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 456501,15грн. (за основним платежем-304334,1грн., за штрафними (фінансовими санкціями-152167,05грн.)

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правила формування податкового кредиту визначені п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника продатку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоронті капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи- платника податку.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97р. за №250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п.3.4 Порядку), оскільки, як визначено п.2 ст.3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Таким чином, аналіз реальної господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Досліджуючи питання правомірності формування платником податку податкового кредиту суд вважає за необхідним встановити всі фактичні обставини, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту.

На підтвердження товарності операцій, а як наслідок законності формування податкового кредиту за грудень 2010р. позивачем надано: копію договору №тго-536/09 від 13.10.2009р., акт приймання виконаних робіт форми №КБ2в та довідку вартості підрядних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2010р., проте суд зауважує, що акт та довідка по-перше не містять дати підписання, по-друге підписані на підтвердження виконання робіт за договором №536/09 від 13.10.2010р.

Крім того суд враховує, що доказів проведення оплати за договором від 13.10.2009р. позивачем не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. Таким чином встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, тобто даною нормою встановлюється вимога щодо реальності самого факту придбання товарів (робіт, послуг) та визначення мети такого придбання. На виконання вказаного припису законодавця суд встановив, що позивачем не надані докази виконання підрядником будівельних робіт, їх фактичну передачу замовнику, достовірність проведення контрагентами вказаної господарської операції з відображенням згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" слід визнати недоведеними всупереч ст. 71 КАС України. Причому відповідно до чинного законодавства придбання (прийом) виконаних робіт є необхідною передумовою правомірності визначення податкового кредиту.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач обґрунтовано прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість через безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, за умови не ненадання доказів проведення оплати за договором від 13.10.2009р. та визначив суму штрафної (фінансової) санкції, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За встановленням факту відсутності реального здійснення господарської операції, на підставі якої визначено суми податкового кредиту та враховуючи відсутність оплати з боку позивача суд вважає, що висновки відповідача про порушення КП Теплопостачання міста Одеси" законодавства при обчисленні сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альянс інноваційних технологій" є правомірними.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»,- відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя:                    

28 жовтня 2011 року