Постанова № 18985783, 25.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5581/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В.

позивача - Гренков І.В., Гайдаренко Л.О.

відповідача - Андросова Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Харкова (вх. № 4297 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 08.09.11 у справі № 5023/5581/11

за позовом першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

до відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш", м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

          Заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, позивача, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш", відповідача, 5105079,83 грн. збитків, завданих відповідачем використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки загальною площею 4,3000 га по вул. Плеханівській, 117 м. Харкова, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.          

          Рішенням господарського суду Харківської області від 08.09.2011р. у справі № 5023/5581/11 (суддя Суярко Т.Д.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

          Перший заступник прокурора м. Харкова з цим рішенням не погодився, оскільки вважає його необґрунтованим, прийнятим з невірним застосуванням норм права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

          В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

          Представники позивача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу прокурора, просили її задовольнити.

          Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

          Представником позивача заявлено клопотання про залучення до участі у справі, як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради та Головне управління Держкомзему у Харківській області, та відкласти розгляд справи.

          Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

          В заявленому клопотанні представник відповідача не вказує, на які права та обов'язки щодо однієї із сторін може вплинути рішення суду по даній справі, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та відкладення розгляду справи.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

          Рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.07р. №196/07 відповідачеві –ВАТ “Харківхолодмаш” надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 4,3 га по вул. Плеханівській, 117, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, адміністративні, складські, побутові та допоміжні), які належать ВАТ “Харківхолодмаш” згідно свідоцтв про право власності, виданих на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 30.09.03р. №839-Н, №395 від 14.10.03р. та листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області №10-21-4391 від 31.03.04р.

19.08.10р. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Барабашом Володимиром Івановичем, було обстежено земельну ділянку по вул. Плеханівській, 117, загальною площею 4,3 га, яка використовується ВАТ “Харківсхолодмаш”. За результатами обстеження встановлено, що на вказаній земельній ділянці розміщено виробничі цеха та приміщення, які належать ВАТ “Харківхолодмаш”, а також зазначено, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів на землю.

13.12.10р. уповноваженими посадовими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради проведено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Плеханівській, 117 у м. Харкові, яким встановлено, що дана земельна ділянка використовується ВАТ “Харківхолодмаш” (відповідачем) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, а також встановлено, що плата за користування вказаною земельною ділянкою не здійснюється. За результатами обстеження складено акт №4019/10 від 13.12.10р.

Згідно акту про визначення збитків від 21.12.10р. №130, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.10р. №537, неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ВАТ “Харківхолодмаш” (відповідачем) земельної ділянки площею 4,3 га по вул. Плеханівській,117 в м. Харкові складає 5105079,83 грн.

Як вказує прокурор у позовній заяві, розмір збитків визначався на підставі Земельного кодексу України, Закону України «Про плату за землю», який був чинним до 31.12.10р., ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»та Порядком визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.09р. №130/09.

Пунктом 5.1 Порядку визначено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.

Згідно п.6.1. вказаного Порядку, визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню збитки власникам землі та землекористувачам.

Пунктом 5.4 Порядку визначено, що відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства.

Повідомлення про результати розгляду матеріалів комісією по визначенню збитків, розрахунок суми збитків та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про затвердження акту про визначення збитків з пропозицією добровільного відшкодування збитків було направлено ВАТ “Харківхолодмаш” (відповідачеві) 30.12.10р. за №12362/0/84-10.

Як вказує позивач, вказане повідомлення залишено відповідачем без відповіді, збитки не відшкодовані.

У зв’язку з чим прокурор та позивач, посилаючись на положення ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України, ст..ст.152-156 Земельного кодексу України, просять стягнути з відповідача збитки (неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ВАТ “Харківхолодмаш” (відповідачем) земельної ділянки площею 4,3 га по вул. Плеханівській,117 в м. Харкові) у розмірі 5105079,83 грн.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 Земельного кодексу України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.5 ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, яку використовує відповідач знаходиться в межах міста Харкова, отже її власником є територіальна громада міста Харкова, яка реалізує це право через Харківську міську раду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 затверджено «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю» (далі - Порядок).

Даний Порядок є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Підставою для нарахування шкоди стало порушення відповідачем вимог чинного земельного законодавства щодо використання земельної ділянки по вул. Плеханівській, 117 у місті Харкові, а саме, використання земельної ділянки без договору оренди земельної ділянки за вказаною адресою.

З матеріалів справи вбачається, що Харківською міською радою рішення про надання відкритому акціонерному товариству «Харківхолодмаш»земельної ділянки по вул. Плеханівській, 117 в місті Харкові в оренду не приймалося.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст.156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідач, користуючись земельною ділянкою в місті Харкові без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, зокрема, договору оренди, обмежує Харківську міську раду у реалізації її повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, яка є власністю територіальної громади міста Харкова, в тому числі щодо передачі вказаної земельної ділянки в оренду та отримання відповідних доходів у вигляді орендної плати.

Використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення, позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати, що і стало підставою для ініціювання позову.

Оскільки шкода, відшкодування якої передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, полягає у будь-якому знеціненню блага, що охороняється правом, встановлений судами попередніх інстанції факт сплати відповідачем земельного податку не охоплюється предметом спору.

Крім того, необхідна сукупність умов для настання відповідальності за статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачає в межах протиправної поведінки як порушення певного порядку вчинення необхідних дії, так і утримання від їх здійснення, тобто, бездіяльність.

Аналогічна позиція щодо розглянутих вище питань викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 66/285-10 від 06.04.2011 року.

Відповідно до ст.157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на наведене, приймаючи до уваги той факт, що відповідачем не спростовано факту неправомірності використання земельної ділянки в місті Харкові по вул. Плеханівській, 117, не доведено відсутності вини у такому неправомірному використанні (особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, ст. 614 ЦК України), не спростовано наявності шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданням шкоди, не надано доказів відшкодування завданої шкоди, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради збитків у розмірі 5105079,83 грн. правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Приймаючи рішення по справі, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим, це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2011 року скасувати та постановити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш" (м. Харків, вул. Плеханівська, 117, іден. код 14307966) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р №33213812800002 в УДК у Харківській обл. м. Харкова, МФО 851011, код оплати 1305020001, одержувач ВДК у м. Харкові) збитки у розмірі 5105079,83 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш" (м. Харків, вул. Плеханівська, 117, іден. код 14307966) на користь державного бюджету України державне мито за подання позову в розмірі 25500,00 грн., державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 12750,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 25.10.2011 року