Постанова № 18985778, 25.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5023/5541/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 01.09.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельної мережі "Добрий купець", м. Харків (вх. № 3815 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.08.11 у справі № 5023/5541/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Солодкій світ", м. Харків

до Приватного підприємства "Торгівельної мережі "Добрий купець", м. Харків

про стягнення 29 729,61 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.11р. по справі № 5023/5541/11 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий Купець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Солодкій світ" 28910,15 боргу, 816,46 грн. пені, витрати по сплаті державного мита у сумі 297,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 09.08.11р. по справі № 5023/5541/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Крім того, відповідач просить розгляд справи проводи за присутності його представника.

Позивач письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав. Своїм правом на участь у судовому засіданні 18.10.2011р. не скористався.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, 10 січня 2011 року між позивачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Солодкий світ" (Постачальник) та відповідачем - Приватним підприємством "Торгівельна мережа "Добрий купець" (Покупець) укладено договір поставки за № 115 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу продовольчі товари, а останній в свою чергу прийняти та своєчасно оплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором (пункт 1.1.).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить стаття 265 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Пунктом 1.2. Договору обумовлено, що товар по даному Договору постачається позивачем окремими партіями на підставі заявок відповідача (Покупця). Найменування та кількість товару узгоджується сторонами в заявках та зазначається в накладних, які є невід»ємними частинами Договору.

Доставка товару покупцю здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок. Адреса доставки товару вказується покупцем у заявці на поставку товару. Датою поставки вважається дата приймання товару покупцем та підписання накладної уповноваженими представниками сторін. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання покупцем накладної. Претензії по кількості товару пред»являються покупцем в момент приймання товару Претензії по якості пред»являються покупцем і приймаються постачальником на протязі всього терміну придатності товару, в порядку, передбаченому чинним законодавством України. У разі виявлення при прийманні товару його невідповідності вимогам чинного законодавства або умовам Договору, покупець має право відмовитись від приймання всієї партії товару або неякісного (невідповідного) товару (пункти 2.1., 2.2., 2.3., 2.5. Договору).

За наявними у справі матеріалами господарським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що на виконання умов Договору та взятих на себе зобов'язань позивач поставив відповідачеві товар у період з 10.01.2011р. по 24.03.2011р. на загальну суму 45023,80 грн., про що свідчать наявні у справі належним чином завірені копії двосторонніх видаткових накладних, підписаних сторонами та скріплених печатками підприємств позивача та відповідача.

Зважаючи на те, що поставлений позивачем товар по видатковим накладним та за вказаною в них вартістю прийнятий відповідачем без жодних зауважень або заперечень щодо його ціни, асортименту, якості, кількості та безпеки товару, тому наведені відповідачем доводи в апеляційній скарзі щодо недосягнення між сторонами згоди щодо ціни поставленого товару, відсутності заявок покупця та документів на підтвердження якості і безпеки товару, не звільняють його від договірного обов»язку сплатити повну вартість переданого товару, оскільки спростовуються вищенаведеними обставинами.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов»язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 6.1.1. Договору оплата за поставлену продукцію повинна бути здійснена на умовах відстрочки платежу, протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару відповідачу та підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

Враховуючи те, що факт поставки товару підтверджується наявними у справі накладними, а також частковою оплатою вартості відповідачем частини поставленого товару, без надання доказів повернення іншої, неоплаченої частини товару з будь-яких причин, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду також вважає, що утворена внаслідок цього заборгованість в сумі 28910,15 грн. підлягає погашенню, шляхом її стягнення на користь позивача. Розмір заявленого боргу та надані на його підтвердження документальні матеріали не спростовані відповідачем в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обовязок доказування законодавчо покладений на сторони.

Інший розмір боргу відповідачем не доведено.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2. Договору сторонами передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ, від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи порушення з боку відповідача строків оплати вартості отриманого товару позивач на підставі пункту 8.2. Договору нарахував відповідачеві пеню в розмірі 816,46 грн. та заявив вимогу про стягнення цієї суми.

З урахуванням приписів ст. ст. 549, 610-612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 230-231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", яким встановлено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також з огляду на пункт 8.2. Договору поставки колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 816,46 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі.

17.10.2011р. відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення пов»язаної з нею справи № 5023/8349/11 за позовом ПП «ТМ «Добрий купець»до ТОВ «КФ «Солодкий світ»про тлумачення пунктів 2.8., 6.1., 6.2. Договору поставки № 115 від 10.01.2011р., яка розглядається господарським судом Харківської області.

В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає, що вказаними пунктами Договору передбачено настання строку оплати за товар та порядок повернення нереалізованого товару. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що при вирішенні даного господарського спору по суті господарський суд першої інстанції не розглядав питання настання строку оплати товару, у зв»язку із зверненням покупця до продавця з вимогою повернення нереалізованого товару на підставі пункту 2.8. Договору поставки. Таким чином, відповідач вважає, що на теперішній час строк платежу є таким, що не настав, а позивач не виконує умови Договору щодо повернення нереалізованого товару.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання та перевіривши наявні в матеріалах справи документальні докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи.

За змістом даної правової норми, взаємна пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Водночас, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів вважає, що вирішення спору у справі № 5023/8349/11 не перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки вони мають різні предмети, а висновки суду в іншій господарській справі не можуть мати вирішального значення для даної справи. Натомість слід зауважити, що відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження того, що отриманий від позивача товар за спірними накладними, і який знаходиться у його власності, є нереалізованим. Докази повернення товару у справі не містяться. Не підтверджена відповідачем документально і та обставина, що він звертався до позивача з пропозицією забрати нереалізований товар.

Отже, всі наявні матеріали справи в їх сукупності свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо обов»язку відповідача сплатити повну вартість переданого та вже частково оплаченого товару. Більше того, спірним Договором чітко встановлені строки його оплати (пункт 6.1.1. Договору), тобто протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару відповідачу та підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

За таких обставин, враховуючи положення частини 2 статті 129 Конституції України, за якими основними засадами судочинства є, зокрема, законність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуваного ним рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2011р. у справі № 5023/5541/11 без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-7, 32, 33, 34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Приватного підприємства "Торгівельної мережі "Добрий купець", м. Харків про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельної мережі "Добрий купець", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2011р. у справі № 5023/5541/11залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 24.10.2011р.