Постанова № 18985722, 19.10.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2011 року Справа № 5020-847/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіСікорської Н.І.,

суддівБалюкової К.Г.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача за першим позовом: ОСОБА_1, на підставі довіреністі № б/н від 12 жовтня 2011 року (мале приватне підприємство "Алеко")

позивача за другим позовом позовом: не зявився (товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс")

відповідача: ОСОБА_2, на підставі довіреністі № б/н, від 20 вересня 2011 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром")

відповідача: не з'явився (комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради)

третьої особи: не з'явився (відкрите акціонерне товариство "Ремпобуттехніка")

третьої особи: ОСОБА_3, на підставі довіреністі № б/н, від 04 жовтня 2011 року (товариство з обмеженою відповідальністю „Консерви”)

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 04 липня 2011 року у справі №5020-847/2011

за позовом малого приватного підприємства "Алеко" (вул. Пожарова, 6, місто Севастополь, 99008)

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" (вул. Кіровоградська, 35/58, літ. "В", місто Київ, 03069);

(вул. Кіровоградська, 38/58, літ. "В", місто Київ, 03069)

та комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради (вул. Папаніна, 1а, місто Севастополь, 99000)

треті особи - відкрите акціонерне товариство "Ремпобуттехніка" (вул. Комуністична, 10-а, місто Севастополь, 99003)

товариство з обмеженою відповідальністю „Консерви” (08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Леніна, №59-Б)

про переведення прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу, визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" (вул. Маяковського, 7, місто Севастополь, 99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром"

та комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради

треті особи - відкрите акціонерне товариство "Ремпобуттехніка"

товариство з обмеженою відповідальністю „Консерви”

про визнання переважного права на придбання у власність приміщень, переведення прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу приміщення, визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 року мале приватне підприємство “Алеко” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" та комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради з позовом про визнання переважного права на придбання у власність орендованих приміщень, про переведення прав та обовязків покупця за договорами купівлі-продажу, визнання права власності та про зобовязання зареєструвати право власності.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 362, частину 2 статті 777 Цивільного кодексу України, а також на порушення переважного права малого приватного підприємства “Алеко”, як наймача, на придбання нерухомого майна, стосовно якого 18.12.1992 р. між відкритим акціонерним товариством “Ремпобуттехніка” та малим приватним підприємством “Алеко” був укладений договір оренди приміщень загальною площею 350 кв.м., що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, 7, та яке в свою чергу було відчужено товариством з обмеженою відповідальністю “Альта” товариству з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” шляхом проведення біржових торгів на Українській універсальній біржі “Капітал” 25.12.2009 року.

Також 01 червня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" та комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради з позовом про визнання переважного права на придбання у власність орендованих приміщень, переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу, визнання права власності та про зобовязання зареєструвати право власності.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 362, частину 2 статті 777 Цивільного кодексу України, а також на порушення переважного права товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс", як наймача, на придбання нерухомого майна загальною площею 1616,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7/ вул. Торгова 2, 4, 6, орендованих за договорами оренди № 14 від 25 липня 1997 року та № 15 від 04 січня 1998 року, укладених між відкритим акціонерним товариством “Ремпобуттехніка” та товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс", та яке було відчужено товариством з обмеженою відповідальністю “Альта” товариству з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” шляхом проведення біржових торгів на Українській універсальній біржі “Капітал” 25 грудня 2009 року.

Ухвалою суду від 20.06.2011 року суд об'єднав в одне провадження справи № 5020-845/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради про визнання переважного права на придбання у власність приміщень, переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу приміщення, визнання права власності та зобовязання здійснити реєстрацію права власності та № 5020-847/2011 за позовом Малого приватного підприємства "Алеко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради про визнання переважного права на придбання у власність приміщень, переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу приміщення, визнання права власності та зобовязання здійснити реєстрацію права власності.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04 липня 2011 року у справі №5020-847/2011 позов малого приватного підприємства “Алеко” та позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс" задоволено повністю.

Визнано за малим приватним підприємством “Алеко” переважне право на придбання у власність нежитлових приміщень: приміщення першого поверху та підвального приміщення, що знаходиться під ним, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7, площею 350 кв.м. орендованого за договором оренди від 18.12.1992 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Ремпобуттехніка” та малим приватним підприємством “Алеко”.

Переведено на мале приватне підприємство “Алеко” права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Альта” та товариством з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” шляхом проведення біржових торгів на Українській універсальній біржі “Капітал” 25.12.2009 року та затвердженим Протоколом №1 проведення біржових торгів щодо приміщень, загальною площею 350 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, 7.

Визнано за малим приватним підприємством “Алеко” право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7, площею 350 кв.м., а саме: приміщення першого поверху та підвального приміщення, що знаходиться під ним.

Зобов'язано комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради здійснити державну реєстрацію права власності малого приватного підприємства “Алеко” на нерухоме майно: нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7, площею 350 кв.м: приміщення першого поверху та підвального приміщення, що знаходиться під ним.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” на користь малого приватного підприємства “Алеко” 2555,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс" переважне право на придбання у власність нежитлових приміщень, загальною площею 1616,9 кв.м, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7/ вул. Торгова 2, 4, 6, орендованих за договорами оренди № 14 від 25 липня 1997 року та № 15 від 04 січня 1998 року, що були укладені між відкритим акціонерним товариством “Ремпобуттехніка” та товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс".

Переведено на товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс" права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Альта” та товариством з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” шляхом проведення біржових торгів на Українській універсальній біржі “Капітал” 25 грудня 2009 року та затвердженим Протоколом № 1 проведення біржових торгів - щодо нежитлових приміщень, загальною площею 1616,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7/ вул. Торгова 2, 4, 6, орендованих за договорами оренди № 14 від 25 липня 1997 року та № 15 від 04 січня 1998 року, укладених між відкритим акціонерним товариством “Ремпобуттехніка” та товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс".

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс" право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 1616,9 кв.м, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7/ вул. Торгова 2, 4, 6, а саме: Магазин Фортуна, площею 54.2 кв.м (Літера А II-1, П-2, ІІ-З, П-4), Фортуна-ігрові автомати, площею 121,6 кв.м. (Літера А III-1, III -2, ІІІ-З), Кабінети площею 17.2 кв.м (Літера Б 1-2, 1-3), Магазин “Алла”площею 286.2 кв.м (Літера А I-1, I-2, I-3, I-4, I-5, I-6, I-7). Службове приміщення площею 33,0 кв.м (антресоль), Приміщення всередині будівлі (1 поверх) площею 273.8 кв.м (Літера А ІІ-1, II -2, II -3), Складські (кам'яні) приміщення у дворі площею 385.7 кв.м (Літера А IХ-1, ІХ-2, ІХ-3, ІХ-4), Підсобні приміщення (підвали) площею 252 кв.м (Літера А III -1, III -2, III -З, III -4, III -5, III -6, V-1, VII-1, VІІ-2), Навіси та сараї площею 193.2 кв.м (Літера Г, Літера Д, Літера В, №5 бет. сходи, електрощитова).

Зобов'язано комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради здійснити державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс" на нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 1616,9 кв.м, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7/ вул. Торгова 2, 4. 6, а саме: Магазин Фортуна, площею 54.2 кв.м (Літера АІІ-1, ІІ-2, ІІ-З, II-4), Фортуна-ігрові автомати, площею 121,6 кв.м. (Літера А III-1, III -2, ІІІ-З), Кабінети площею 17.2 кв.м (Літера Б I-2, I-3), Магазин “Алла”площею 286.2 кв.м (Літера А I-1, I-2, I-3, I-4, I-5, I-6, I-7), Службове приміщення площею 33,0 кв.м (антресоль), Приміщення всередині будівлі (1 поверх) площею 273.8 кв.м (Літера А II-1, II -2, II -3), Складські (кам'яні) приміщення у дворі площею 385.7 кв.м (Літера А IX-1, ІХ-2, ІХ-3, ІХ-4), Підсобні приміщення (підвали) площею 252 кв.м (Літера А III -1, III -2, III -З, III -4, III -5, НІ -6, V-1, VІІ-1, VІІ-2), Навіси та сараї площею 193.2 кв.м (Літера Г, Літера Д, Літера В, №5 бет.сходи, електрощитова).

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс" 11804,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перераховано з депозитного рахунку господарського суду міста Севастополя на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” суму 1180350,00 грн., зараховану товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Плюс" на підставі квитанції № К110/U/64 від 30 червня 2011 року на депозитний рахунок господарського суду міста Севастополя для забезпечення його переважного права покупця нерухомого майна.

Перераховано з депозитного рахунку господарського суду міста Севастополя на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Аларіт-Пром” суму 255500,00 грн., зараховану малим приватним підприємством "Алеко" на підставі квитанції №К110/U/30 від 30.06.2011 року на депозитний рахунок господарського суду міста Севастополя для забезпечення його переважного права покупця нерухомого майна.

Рішення суду мотивоване посиланням на частину 2 статті 362 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 16 Цивільного кодексу України, як обґрунтування належного способу захисту позивачем порушеного права, а також на частину 2 статті 777 Цивільного кодексу України, згідно з якою наймач, який належно виконує свої обовязки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найом, має переважне право перед іншими особами на її придбання та яка передбачає захист порушеного права позивача у разі продажу орендованого майна.

Не погодившись з постановленим судовим актом 15 липня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог малого приватного підприємства "Алеко" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" відмовити, стягнути з позивачів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" витрати по сплаті державного мита.

Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на статтю 23, 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також на III розділ вищезазначеного Закону, відповідно до якого майно боржника, яке знаходиться в оренді, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури включається до ліквідаційної маси и підлягає реалізації ліквідатором на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не передбачено інший порядок продажу майна. При цьому не передбачено обовязку ліквідатора забезпечувати зобовязання боржника перед третіми особами стосовно їх переважних прав на викуп майна банкрута, оскільки діяльність ліквідатора повинна забезпечувати отримання найбільшого доходу від продажу майна банкрута з метою більш повного задоволення вимог кредиторів. Таким чином, реалізація спірного майна, на думку заявника апеляційної скарги, повинно здійснюватись в порядку статті 30 Закону в примусовому порядку в рамках процедури банкрутства. Про проведення торгів спірного майна ліквідатором ТОВ „Альта” було розміщена обява в газеті „Голос України”, однак позивачі не скористались своїм правом на участь у біржових торгах з продажу майна.

Також особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначила, що судом неправильно зроблений висновок щодо факту скасування 11.05.2011 р. постановою Вищого господарського суду України постанови господарського суду Київської області від 21.08.2008 р. про визнання ТОВ „Альта” банкрутом, оскільки реалізація спірного майна здійснювалась в період дії скасованої постанови, та час розгляду справи а ні результати біржових торгів, а ні біржовий договір не оскаржені та є дійсними.

Крім того, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції неправомірно застосовано частину 2 статті 777 Цивільного кодексу України, оскільки це порушує право власника або комітету кредиторів на визначення умов продажу обєкта нерухомості.

До того ж судом не враховано, що товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" порушено умови договору оренди, оскільки останнє здійснило реконструкцію орендованих приміщень зі зміною цільового призначення без відповідної згоди орендодавця.

Також заявник апеляційної скарги, зазначив, що висновок суду першої інстанції, що предмет договору купівлі-продажу та предмет договору оренди є однаковим за обємом та вартістю майна, є хибним, оскільки кожний з орендарів мав у користуванні частку спірного нерухомого майна, розмір якої судом встановлений не був та не був виділений в натурі.

21 липня 2011 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду було прийнято апеляційну скаргу до провадження та розгляд справи призначено на 18 серпня 2011 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Балюкова К.А., судді Видашенко Т.С, Гонтар В.І.

У відзиві, який надійшов до суду 18 серпня 2011 року, мале приватне підприємство „Алеко” та товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін, посилаючись на те, що договори оренди припинені не були, оскільки майно після винесення постанови господарського суду Київської області від 21.08.2011 р. у справі №Б3/140-08 не було передано орендаторами товариству з обмеженою відповідальністю „Альта” згідно з актом приймання передачі, як того вимагає частина 2 статті 795 Цивільного кодексу України, більш того орендарі сплачували за нього орендну плату.

Також, у відзиві зазначено, що протокол проведення біржових торгів, яким оформлений договір купівлі продажу №1, складений 25.12.2009 року, а оголошення про проведення продажу майна товариством з обмеженою відповідальністю „Альта” опубліковано в газеті „Голос України” №245 (4745) 24.12.2009 р., що свідчить про узгодженість дій покупця та продавця спірного майна. Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" не згодне з позицією відповідача стосовно неналежного виконання договорів оренди №№ 15,14 з огляду на відмову товариству з обмеженою відповідальністю „Альта” у задоволенні позовних вимог щодо розірвання останніх постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2007 у справі №20-5/085-11/350.

30 серпня 2011 року до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від товариства з обмеженою відповідальністю „Аларіт - Пром” про зупинення апеляційного провадження у справі у звязку з прийняттям господарським судом міста Севастополя позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Аларіт - Пром” до відкритого акціонерного товариства "Ремпобуттехніка", малого приватного підприємства „Алеко” у справі № 5020-1295/2011 про визнання недійсним договору оренди, укладеного 18.12.1992 р. з малим приватним підприємством „Алеко” на використання частини спірного майна, розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Маяковського, 7/ вул.. Торгова, 2,6.

В задоволенні вищезазначеного клопотання судом було відмовлено, оскільки предметом розгляду у даній справі є переведення прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу внаслідок проведення біржових торгів на Українській універсальній біржі “Капітал” 25 грудня 2009 року та затвердженим Протоколом № 1 проведення біржових торгів - щодо нежитлових приміщень.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2011 року змінений склад судової колегії, суддю Балюкову К.Г., у звязку з відпусткою, замінено на суддю Сікорську Н.І., останню призначено головуючою по справі.

30 серпня 2011 року розгляд справи був відкладений на 21 вересня 2011 року.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2011 року змінено склад судової колегії, суддю Видашенко Т.С., у звязку з відрядженням, замінено на суддю Рибіну С.А., та у звязку з відпусткою, суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Євдокимова І.В.

Ухвалою суду від 21 вересня 2011 року розгляд справи був відкладений на 05 жовтня 2011 року , за клопотанням ТОВ "Аларіт-Пром" строки розгляду справи продовжені до 06 жовтня 2011 року.

Розпорядженням в.о секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2011 року, у звязку з відпусткою, суддю Євдокимова І.В. замінено на суддю Балюкову К.Г.

05 жовтня 2011 року до суду надійшло клопотання від товариства з обмеженою відповідальністю "Консерви" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, мотивуючи клопотання тим, що за договором купівлі-продажу від 30.06.2011 року та 29.06.2011 року ТОВ "Консерви" є власником спірного нерухомого майна, тому рішення суду може вплинути на його права та охоронювані законом інтереси.

Також, 05 жовтня 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю „Аларіт - Пром” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження її розгляду у звязку з відрядженням представника, та необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2011 року вищезазначені клопотання були задоволені, розгляд справи відкладений на 19 жовтня 2011 року, строки розгляду справи продовжені до 20 жовтня 2011 року. Також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -товариство з обмеженою відповідальністю "Консерви".

19 жовтня 2011 року, до початку розгляду судової справи, до канцелярії суду надійшло письмове пояснення від товариства з обмеженою відповідальністю "Консерви", зі змісту якого вбачається аналогічна правова позиція, що викладена в апеляційній скарзі. Крім того, представник третьої особи вважає висновок суду щодо регулювання спірних правовідносин ст.. 362 ЦК України хибним, оскільки зазначена правова норма не може бути застосована у разі продажу обєкту нерухомості з публічних торгів. Вказаною нормою ЦК України передбачено, що строк позовної давності для вимог про переведення прав та обовязків покупця встановлюється в один рік, який сплинув, однак суд першої інстанції неправомірно поновив вказані строки. Також у письмових поясненнях представник третьої особи зазначив, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вони мають пріоритет над іншими нормами права, у звязку з продажем спірного нерухомого майна в ході ліквідаційної процедури. У звязку з тим, що норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять норм щодо переважного права наймача в придбанні нерухомого майна, яке є власністю боржника, представник третьої особи вважає рішення суду незаконним та постановленим з порушенням норм матеріального права.

У судовому засіданні 19 жовтня 2011 року представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати оскаржене судове рішення, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог МПП "Алеко" та ТОВ "Фортуна Плюс" відмовити.

Представник позивача - малого приватного підприємства "Алеко" в судовому засіданні 19 жовтня 2011 року підтримав доводи апеляційної скарги та надав суду копію додаткової угоди від 06 травня 2008 року, яка укладена між товариством з обмеженою відповідальністю „Альта” та малим приватним підприємством "Алеко", згідно з якою сторони розірвали договір оренди від 18.12.1992 р., однак яке судом апеляційної інстанції не приймається до розгляду, оскільки відповідно до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України докази, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, в суді апеляційної інстанції не приймаються та не розглядаються.

Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Консерви" також підтримав в судовому засіданні доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради та представник третьої особи - відкритого акціонерного товариства "Ремпобуттехніка" в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача ТОВ "Фортуна Плюс" в судове засідання 19 жовтня 2011 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання на адресу суду про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю забезпечити явку представника.

За результатами розгляду вказаного клопотання суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для його задоволення, оскільки відповідно до положень статті 99, 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, користуючись правами, наданими суду першої інстанції, за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Відповідно до розяснень Вищого арбітражного суду України від 02.12.1992 року № 01-6/1444 "Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями), які містяться в аб. 5 п. 3.6, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у звязку з відсутністю його представника (з причин, повязаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа своїх працівників, так і осіб, не повязаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах ( статті 32-34 ГПК)

Як убачається з наданого представником позивача ТОВ "Фортуна Плюс" клопотання, доказів у підтвердження своїх доводів щодо неможливості забезпечення явки як директора товариства, так й іншого представника, суду апеляційної інстанції не надано, а відтак поважність неявки представника недоведена. Крім того, доводи представника позивача щодо необхідності надання суду додаткових доказів, які мають суттєве значення для вирішення вказаної справи, також не обґрунтовані неможливістю їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, що суперечить вимогам, які передбачені ч. 1 ст. 101 Господарським процесуальним кодексом.

Оскільки явка у судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, оскільки відкладення розгляду справи можливо лише у межах строків, установлених у ст.. 102, 69 Господарського процесуального строку України, які по зазначеній справі спливають, а також з урахування викладених вище обставин справи та враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія суддів вважає клопотання представника ТОВ "Фортуна Плюс" про відкладення розгляду справи необґрунтованим, у звязку з чим відмовляє у його задоволенні та вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутністю представників позивача, відповідача та третьої особи.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

18 грудня 1992 року між Заводом «Ремпобуттехніка»(орендодавець) та малим приватним підприємством «Алеко» (орендар) був укладений Договір оренди, за змістом якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове володіння та користування (відплатне) нежитлове приміщення (надалі - Майно), що складається з приміщень першого поверху та підвального приміщення, розташованого під ним, яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7, площа приміщення складає 350 кв.м. (т.1, а.с. 15-18)

Відповідно до пункту 1.3 Договору, майно надається в оренду строком на 50 років. Строк оренди спливає 18.12.2042 року.

Розмір орендної плати на момент укладення договору складає 24500 карбованців в місяць, 294000 карбованців у рік.

Внесення орендних платежів орендар здійснює щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за платіжним (п. 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 5.1. розірвання договору, зміна його умов можлива лише за згодою сторін. За відсутністю такої згоди договір може бути розірваним за рішенням судових органів відповідно до їх компетенції у випадку порушення іншою стороною умов Договору або з підстав, передбаченим діючим законодавством.

За змістом пункту 6.1 Договору реорганізація орендодавця, а також зміна власника майна не є підставою для зміни або розірвання договору.

Відповідно до пункту 6.4, умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору та у випадках, якщо після його укладення законодавством встановлені правила, які погіршують положення Орендодавця.

Відповідно до пункту 7.4, підписаний договір набрав законної сили 18.12.1992 року.

Актом прийому-передачі майна від 18.12.1992 сторони підтвердили прийняття орендарем нерухомого майна в оренду.

25.07.1997 між ВАТ «Ремпобуттехніка»(орендодавець) та ТОВ «Фортуна Плюс»(орендар) був укладений Договір №14 (т.2, а.с. 14), за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування виробничі приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Маяковського, 7, площею 1033,4 кв.м.

Згідно з пунктами 2.1-2.2 Договору №14, він діє з моменту підписання - 01.08.1997 протягом 25 років - до 01.08.2022 року. У випадку продовження користування майном після спливу строку договору, передбаченого пунктом 2.1, договір вважається поновленим на неозначений термін.

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендар зобов'язується не пізніше 10 числа останнього місяця кварталу перераховувати на рахунок орендодавця орендну плату у розмірі 1 гривна за один квадратний метр.

За змістом статті 7.4 Договору з питань, що не врегульовані цим Договором, сторони керуються нормами Цивільного кодексу України стосовно майнового найму.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2001 сторонами було внесено зміни та доповнення до Договору №14 від 25.07.1997 а саме: відповідно до пункту 1.2 Додаткової угоди пункт 1.1 Договору викладений в наступній редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - виробничі приміщення (майно), що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, 7, вул. Торгова 2, 4, 6, загальною площею 1423,9 кв.м, яке знаходиться на балансі ВАТ «Ремпобуттехніка»(т.2. арк.с. 16-19).

Пункт 3.1 .Договору викладений в наступній редакції: «Орендна плата є договірною та з 01.07.2001 складає 10368,56 грн. з ПДВ. Орендну плату з ПДВ Орендар зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа місяця, за який здійснюється оплата (п. 3.3 Договору).

Також були внесені доповнення до п. 7.7 Договору, а саме: «За ініціативою однієї із сторін Договір може бути змінений або розірваний рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених діючим законодавством України та/або цим Договором».

Пункт 7.8 був доповнений реченням наступного змісту: «Взаємовідносини сторін, які не врегульовані Договором, регулюються діючим законодавством України (в тому числі положеннями статті 25 Цивільного кодексу України).

04.01.1998 між ВАТ «Ремпобуттехніка»(орендодавець) та ТОВ «Фортуна Плюс»(орендар) був укладений Договір №15 майнового найму, за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове, платне користування виробничі приміщення, що знаходяться по вул. Маяковського, буд. 7, площею 192,2 кв.м. (т.2, арк.с. 21-22).

Відповідно до пунктів 2.1 Договору, він діє з моменту його підписання - 04.01.1998 до 04.01.2044 року. У випадку продовження користування майном після спливу строку Договору, він вважається продовженим на невизначений строк.

За змістом пункту 3.1 орендар зобов'язується не пізніше 10 числа останнього місяця кварталу перерахувати на рахунок орендодавця орендну плату у розмірі 3,8 грн. з ПДВ за 1 кв.м.

За змістом статті 7.4 Договору з питань, що не врегульовані цим Договором, сторони керуються нормами Цивільного кодексу України стосовно майнового найму.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2001 року сторонами були внесені зміни та доповнення до Договору №15 від 04.01.1998 року, а саме: відповідно до пункту 1.2 Додаткової угоди пункт 1.1 Договору викладений в наступній редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - виробничі приміщення (майно), що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського. 7. вул. Торгова 2. 4, 6. загальною площею 193 кв.м, яке знаходиться на балансі ВАТ «Ремпобуттехніка».(т.2. а.с. 23-26).

Пункт 3.1 Договору викладений в наступній редакції: «Орендна плата є договірною та з 01.07.2001 складає 2547,60 грн. з ПДВ. Орендну плату з ПДВ Орендар зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа місяця, за який здійснюється оплата (п. 3.3 Договору).

Також були внесені доповнення до п. 7.7 Договору, а саме: «За ініціативою однієї із сторін Договір може бути змінений або розірваний рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених діючим законодавством України та/або цим Договором».

Пункт 7.8 був доповнений реченням наступного змісту: «Взаємовідносини сторін, які не врегульовані Договором, регулюються діючим законодавством України (в тому числі положеннями статті 25 Цивільного кодексу України).

29.12.2003 року між ВАТ «Ремпобуттехніка»(продавець) та ТОВ «Альта»(покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №60, за умовами якого продавець передав у власність покупця майно - комплекс торговельних виробничо-складських будівель, загальною площею 2092,4 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського 7, вул. Торгова 2, Торгова, 6, що належить продавцю на праві колективної власності. (т.1. а.с.19-21).

За змістом пункту 3.1 Договору купівлі-продажу право власності переходить від продавця до покупця з моменту фактичного підписання сторонами акту прийому-передачі майна.

Постановою Господарського суду Київської області від 21.08.2008 по справі №БЗ/140-08 за заявою ТОВ «Альта»про визнання банкрутом - заявник (ТОВ «Альта») був визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура по справі, ліквідатором призначений Левін В.Б. (т.1, а.с. 22-23).

15 грудня 2009 року ТОВ «Альта»в особі ліквідатора Левіна В.Б. направило на адресу малого приватного підприємства „Алеко” лист повідомлення про припинення договорів оренди №14 від 25.07.1997 р. і №15 від 04.01.1998 (з додатками) предметом яких є майно, розташоване за адресою: вул.. Маяковського, буд 7, місто Севастополь, та звільнення займаного приміщення шляхом приймання передачі (том 1 а.с. 24-25). Як вбачається з матеріалів справ вищезазначений лист був відправлений 16.12.2009, а отриманий 18.12.2009, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні (том 1 а.с. 104).

Згідно з протоколом проведення біржових торгів №1 від 25.12.2009, затвердженим головою біржового комітету Української універсальної біржі «Консалт», нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю «Альта»- вбудовані нежитлові приміщення та службові будівлі, що входять в комплекс торговельних та виробничо-складських будівель, загальною площею 1998,6 кв.м, було придбано переможцем біржових торгів - товариством з обмеженою відповідальністю «Аларіт-Пром», що діяв через ПП «Консалтингову компанію «УніверсалКонсалтГруп», як брокерську контору №007 УУБ «Капітал», в особі брокера Котової Г.І. за ціною 1535782,80 грн. (т.1. а.с. 26).

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.01.2010 року ТОВ «Аларіт-Пром»прийняло від ТОВ «Альта»у власність нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського №7 /вул. Торгова №2 /вул. Торгова №6 - комплекс нежитлових приміщень, вбудованих в торговельно-виробничу будівлю літ. А з прибудовами «а», «а2». загальною площею 1845,2 кв.м. службового приміщення літ.В, загальною площею 81,9 кв.м, службової будівлі літ. Б. загальною площею 17,2 кв.м, сараю-гаражу літ. В1. навісу літ.Г. Вартість майна складає 1535782,80 грн (т.1, а.с. 28).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.03.2010 року у справі №5020-5/032 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Аларіт-Пром" до товариства з обмеженою відповідальністю „Альта", комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" СМР про визнання права власності, та про спонукання до реєстрації права власності - за товариством з обмеженою відповідальністю „Аларіт-Пром" було визнано право власності на об'єкт нерухомого майна, який складається із: вбудованих у торгово-виробничу будівлю літ. „А" з прибудовами літ. „а", „а2", загальною площею 1845,2 кв.м., службової будівлі літ. „В” загальною площею 81.9 кв.м.. службової будівлі літ. ..Б" загальною площею 17,2 кв.м.. сараю-гаражу ліг. ,.В1", навісу літ. ,.Г", розташованих за адресою: м. Севастополь, вул.. Маяковського буд.. 7/ вул.. Торгова, 2, вул.. Торгова 6. ( а.с. 95-96 том 1)

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.09.2010 року об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Маяковського, будинок 7/ вул. Торгова, будинок 2, 6 був зареєстрований за ТОВ «Аларіт-Пром»на праві власності на підставі рішення суду від 05.03.2010 Господарського суду міста Севастополя. (т.1, а.с. 97)

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2010 року у справі №БЗ/140-08 постанову господарського суду Київської області від 21.08.2008 у справі №Б3/140-08 було скасовано, справу №БЗ/140-08 було передано на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду від 04 серпня 2010 року справу №БЗ/140-08/22 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Альта»(09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Р. Люксембург. 66. оф. 1, код 32747896) припинено на підставі пункту-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. ( а.с. 100 том 3)

27.12.2010 Сквирською районною державною адміністрацією Київської області була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи - ТОВ «Альта»в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією, про що був внесений відповідний запис (№13461110017000606). ( том 3 а.с. 91)

За договором купівлі-продажу Ѕ частки обєкту нерухомого майна від 29.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" продав, а товариство з обмеженою відповідальністю "Консерви" придбав у власність 1\2 частку обєкту нерухомого майна, який розташований за адресою: місто Севастополь, вул.. Маяковського, будинок № 7, вул. Торгова, буд.. 2,6 і складається з вбудованих у торгово-виробничу будівлю літ. "А" з прибудовами літ "а", "а2", загальною площею 1845,2 кв. м, службової будівлі літ. "В" загальною площею 81,9 кв.м, службової будівлі літ "Б", загальною площею 17,2 кв. м, сараю-гаражу літ "В1", навісу літ "Г", яке належало продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2010 року по справі № 5020-5/032, що набрало законної сили 22.03.2010 року та зареєстровано 18.09.2010 року в Державному комунальному підприємстві Севастопольської міської ради "БТІ та ДРОНМ" в реєстровій книзі 24 номер запису 314, реєстровий номер 31532354. ( а.с. 133-136 том 4)

За договором купівлі-продажу Ѕ частки обєкту нерухомого майна від 30.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" продав, а товариство з обмеженою відповідальністю "Консерви", який є співвласником, придбав у власність 1\2 частку обєкту нерухомого майна, який розташований за адресою: місто Севастополь, вул.. Маяковського, будинок № 7, вул. Торгова, буд.. 2,6 і складається з вбудованих у торгово-виробничу будівлю літ. "А" з прибудовами літ "а", "а2", загальною площею 1845,2 кв. м, службової будівлі літ. "В" загальною площею 81,9 кв.м, службової будівлі літ "Б", загальною площею 17,2 кв. м, сараю-гаражу літ "В1", навісу літ "Г", яке належало продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2010 року по справі № 5020-5/032, що набрало законної сили 22.03.2010 року та зареєстровано 18.09.2010 року в Державному комунальному підприємстві Севастопольської міської ради "БТІ та ДРОНМ" в реєстровій книзі 24 номер запису 314, реєстровий номер 31532354. ( а.с. 129-136 том 4)

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав Комунальне підприємство "БТІ та ДРОНМ" Севастопольської міської ради 27.07.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю зареєструвало право спільної часткової власності на обєкт нерухомості, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул.. Маяковського, буд.. 7/ вулиця Торгова, будинок 2,6. ( а.с. 132,136)

Порушення переважного права наймачів на придбання спірного нерухомого майна перед іншими особами і стало підставою для звернення МПП "Алеко" та ТОВ "Фортуна Плюс" з вимогами до ТОВ "Аларіт-Пром", Комунального підприємства "БТІ та ДРОНМ" Севастопольської міської ради про визнання переважного права на придбання у власність орендованих приміщень, переведення прав та обовязків покупців за договорами купівлі-продажу, визнання за позивачами права власності на орендовані обєкти та зобовязання КП "БТІ та ДРОНМ" здійснити державну реєстрацію права власності на спірні обєкти нерухомого майна за позивачами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга товариства обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є вимоги щодо визнання переважного права на придбання орендованого майна та переведення прав та обовязків покупця, а також про визнання права власності на майно, що було предметом біржового договору купівлі-продажу у період ліквідаційної процедури по справі про визнання боржника банкрутом, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За визначенням термінів, що надається у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна. (абзац пятнадцятий статті 1).

Наслідки визнання боржника банкрутом визначені статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), якою, зокрема, передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

За вказаним Законом одночасно з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури суд призначає ліквідатора - фізичну особу, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. ( абзац шістнадцятий статті 1 та ч. 1 ст. 24 Закону)

Отже, ліквідація банкрута та здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційної процедурі чітко спрямовані законодавцем на задоволення визнаних судом вимог кредиторів за рахунок продажу майна збанкрутілого субєкта підприємницької діяльності .

Відповідно до суті й мети судової процедури ліквідації банкрута ст.. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено повноваження ліквідатора з дня його призначення, який приймає до свого відання майно боржника та вживає заходів до банкрута, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, формує ліквідаційну масу, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, тощо.

Стаття 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст.. 30 зазначеного вище Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Також, судова колегія вважає зазначити що, пунктом 1 Постанови Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство»встановлено, що ЗаконУкраїни від 14 травня 1992 р. N 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. N 784-ХІХ/), містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. За відсутності суперечностей у змісті норм судам слід застосовувати положення Закону в системному взаємозв'язку з приписами інших законів.

Так, матеріалами справи доведено, що постановою Господарського суду Київської області від 21.08.2008 по справі №БЗ/140-08 за заявою ТОВ «Альта»про визнання банкрутом - заявник (ТОВ «Альта») був визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура по справі, ліквідатором призначений Левін В.Б. (т.1, а.с. 22-23)

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено факт повідомлення позивача МПП "Алеко" ліквідатором ТОВ "Альта" про припинення договору оренди № 14 від 25.07.1997 року та № 15 від 04.01.1998 року зі змінами та доповненнями та про необхідність звільнення приміщень, які були передані за договорами в оренду.

Ліквідатором ТОВ "Альта" Левіним В.Б. в рамках повноважень, які надані йому Законом, та відповідно до ст.. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 25.12.2009 року на відкритих торгах Української універсальної біржі «Консалт»здійснено продаж нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю «Альта», а саме: вбудованих нежитлових приміщень та службових будівель, що входять в комплекс торговельних та виробничо-складських будівель, загальною площею 1998,6 кв.м, за адресою : м. Севастополь, вул.. Маяковського 7/ вул.. Торгова, 2, 6, яке було придбано переможцем біржових торгів - товариством з обмеженою відповідальністю «Аларіт-Пром». Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.01.2010 року ТОВ «Аларіт-Пром»прийняло від ТОВ «Альта»у власність спірне нерухоме майно. Факт правомірного набуття права власності на спірне нерухоме майно підтверджено рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.03.2010 року у справі №5020-5/032.

На день розгляду справи ані біржовий договір купівлі-продажу від 25.12.2009 року, а ні рішення господарського суду міста Севастополя від 05.03.2010 року у справі №5020-5/032 не оскаржені та не скасовані, отже зазначений договір є дійсним.

Частина 2 ст. 781 ЦК України передбачає, що договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам правонаступникам або в результаті ліквідації.

Як це передбачено ст.. 205 Господарського Кодексу України господарське зобовязання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації субєкта господарювання, а саме у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, якщо він оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються Господарським Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі. Ліквідація юридичної особи свідчить про припинення останньої і за загальним правилом служить причиною припинення зобовязань за її участю. Таким чином, з часу відкриття ліквідаційної процедури припинилася підприємницька діяльність банкрута ( ТОВ "Альта"), в тому числі з виконання зобовязань за договором оренди, оскільки ліквідація передбачає комплекс заходів з припинення діяльності субєкта підприємницької діяльності, тому зобовязання припиняються з моменту винесення судом рішення (у формі постанови) про відкриття ліквідаційної процедури юридичної особи банкрута. Це безпосередньо повязано з необхідністю надати можливість учасникам таких зобовязань заявити свої грошові вимоги до боржника та отримати їх задоволення у процедурі банкрутства. Крім того, слід зазначити, що права керівника (органів управління) перейшли до ліквідатора, а продаж майна банкрута може відбуватися тільки за правилами розділу ІІІ Закону з метою задоволення вимог кредиторів, які були визнані судом.

Отже, майно боржника, в тому числі те, яке знаходилось в оренді, після відкриття ліквідаційної процедури потрапило до ліквідаційної маси. ( стаття 26 Закону)

Розділом ІІІ Закону не передбачено зобовязань ліквідатора забезпечувати зобовязання боржника перед третіми особами щодо переважного їх права на викуп майна банкрута.

Діяльність ліквідатора повинна забезпечувати одержання найбільшого доходу від продажу майна банкрута з метою найбільш повного задоволення вимог кредиторів, погашення витрат за здійснення процедури банкрутства.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено хибний висновок щодо застосування до спірних відносин саме положень ст.ст. 362,777 Цивільного кодексу, оскільки передача майна банкрута у володіння та користування інший особі на підставі та у порядку, не передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", є порушенням вимог цього Закону щодо наслідків визнання боржника банкрутом та регламентованих ним повноважень ліквідатора, фактично унеможливлює здійснення у повному обсязі тих заходів у ліквідаційній процедурі , з якими Закон пов'язує завершення ліквідаційної процедури.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції ч. 2 ст. 777 Цивільного Кодексу України (щодо переважного права орендаря на купівлю частини приміщень спірного обєкту нерухомого майна), ще й з тих підстав, що позивачі є орендарями частки нерухомого майна, що входить до складу комплексу торговельних та виробничо-складських будівель, загальною площею 1998,6 кв.м, яке розташоване за адресою : м. Севастополь, вул.. Маяковського 7/ вул.. Торгова, 2, 6, розмір яких не встановлений, в натурі не виділені, а предметом оспорюваного договору виступає обєкт нерухомого майна в цілому. Отже, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом спірного договору купівлі-продажу та предметом договорів оренди, укладених з МПП "Алеко" та ТОВ "Фортуна Плюс", є різні за обсягом та вартістю майно.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Вищого господарського суду України від 11.02.2009 року справа № 5/769/07, від 27.06.2006 року справа № 14/539 пн, від 11.05.2006 року справа № 15/273, від 20.12.2005 року справа № 32/19в, а також у постанові Верховного Суду України від 12.09.2006 року за № 16/247.

Відповідно до статті 777 Цивільного Кодексу України наймач, який належно виконує свої обовязки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується належне виконання умов договору оренди є хибним. Такий висновок зроблений лише з огляду на виконання умов щодо орендної плати. Але обовязки орендарів не обмежуються лише оплатою орендної плати.

Зокрема, пунктами 7.1, 7.2 договору 14 від 25.07.1997 року та договору № 15 від 04.01.1998 року (зі змінами та доповненнями) передбачено право орендатора проводити поліпшення орендованого майна та капітальний ремонт виключно за згоди орендодавця. При цьому ТОВ "Фортуна Плюс" в порушення умов зазначених договорів оренди здійснила реконструкцію орендних приміщень зі зміною цільового призначення без згоди орендодавця та дозвільних документів, що підтверджується листом Інспекції Держархбудконтролю від 20.11.2007 року № 07-2-807/07-4428.

Таким чином, висновок суду про належне виконання умов договору оренди не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується матеріалами справи.

Крім того, висновок суду щодо застосування з огляду на ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України, норми частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України, яка регулює аналогічні правовідносини щодо захисту порушеного переважного права на придбання орендованого майна, суд вважає неправильним з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, оскільки спірні правовідносини виникли у період ліквідаційної процедури, яка була наслідком визнання ТОВ "Альта" банкрутом, та продаж спірного майна проведена на відкритих торгах, то до спірних правовідносин мають бути застосовані спеціальні норми, якими є норми Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом"

Відповідно до частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може предявити до суду позов про переведення на нього прав та обовязків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як стверджують позивачі і з ними погодився суд першої інстанції , про укладання договору про відчуження спірного майна вони дізнались лише з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про припинення ТОВ «Альта», у звязку з чим вважає, що відсутні підстави застосування позовної давності.

Однак, як убачається з матеріалів справи позивачі були повідомлені про розірвання договорів оренди, у звязку з визнанням банкрутом ТОВ „Альта”, а крім того позивачі були обізнані про відчуження на відкритих торгах спірного нерухомого майна, у звязку з чим звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою 21.01.2010 року.

Крім того, біржовим торгам передувало оголошення в газеті "Голос України", з якого позивачі мали можливість дізнатися про відчуження нерухомого майна до його фактичного продажу 25.12.2009 року.

З матеріалів справи убачається, що з позовними вимогами позивачі звернулись до суду 01 червня 2011 року, тобто вже після спливу річного терміну строку позовної давності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не звернув уваги на вищевикладені обставини, у звязку з чим судом першої інстанції не застосовані строки позовної давності та наслідків їх спливу, що потягло за собою неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи позивачів про змову ТОВ "Альта" та ТОВ "Аларіт-Пром" щодо дій з купівлі-продажу спірного нерухомого майна, а тому набуття права власності ТОВ "Аларіт-Пром" отримало не у звязку з проведенням відкритих торгів, а у звязку з вчиненням правочину на неконкурентних засадах, суд вважає безпідставними та не обґрунтованими, оскільки зазначені у запереченнях на апеляційну скаргу від 18.08.2011 року, вимоги не були предметом дослідження суду першої інстанції, у звязку з чим з огляду на ст.. 101 Господарського процесуального кодексу нові доводи апеляційним судом не приймаються до розгляду та аналізу.

Також доводи позивачів з того приводу, що правовідносини між ТОВ "Альта" та ТОВ "Фортуна Плюс" й МПП "Алеко" щодо оренди спірного нерухомого майна не були припинені, оскільки постанова про визнання ТОВ "Альта" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора, була скасована постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2010 року та направлена на новий розгляд, в ході якого провадження по справі було припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2010 року, суд вважає необґрунтованими у звязку з тим, що продаж спірного нерухомого майна була здійснена на відкритих торгах у період чинності постанови про визнання ТОВ "Альта" банкрутом, результати торгів не були ніким оскаржені та не визнані недійсними.

Ще однією підставою для скасування рішення суду першої інстанції є наявність порушення вказаним рішенням прав та законних інтересів ТОВ "Консерви", яке було залучено судом апеляційної інстанції до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки зазначене товариство стало власником спірного нерухомого майна за договорами купівлі-продажу від 29.06.2011 року та від 30.06.2011 року, тобто до постановлення оскаржуваного судового рішення.

З викладеного убачається, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не дотримався вимог ст.ст. 43, 47, 84 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, що привело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, тому рішення підлягає скасуванню з постановленням нового.

Згідно з п. 2 частини 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п. 1, 3, 4 частини 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги і наявності правових підстав для її задоволення і скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1,3,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 04 липня 2011 року у справі №5020-847/2011скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позовів малого приватного підприємства "Алеко" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" відмовити.

Головуючий суддя< Підпис >Н.І. Сікорська

Судді< Підпис >К.Г. Балюкова

< Підпис >С.А. Рибіна

<Список >

<Список >

Розсилка:

1. Малому приватному підприємству "Алеко" (вул. Пожарова, 6, місто Севастополь, 99008)

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" (вул. Кіровоградська, 35/58, літ. "В", місто Київ 69, 03069)

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Аларіт-Пром" (вул. Кіровоградська, 38/58, літ. "В", місто Київ, 03069)

4. Комунальному підприємству "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради (вул. Папаніна, 1а, місто Севастополь, 99000)

5. Відкритому акціонерному товариству "Ремпобуттехніка" (вул. Комуністична, 10-а, місто Севастополь, 99003)

6. Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс" (вул. Маяковського, 7, місто Севастополь, 99011)

7. товариству з обмеженою відповідальністю „Консерви” (08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Леніна, №59-Б)

8.Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Плюс"(99011,місто Севастополь, вул. Терещенко, 3-1)