Постанова № 18985603, 27.10.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2011 року Справа № 38/5005/10230/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ковзіков В.Ю.

Представники сторін:

від скаржника: ОСОБА_1, представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 2231 від 11.10.11;

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2, представник, довіреність № 2/10 від 04.10.11;

від арбітражного керуючого Бакуліна І.С.: ОСОБА_4, представник, довіреність № 09/01 від 09.09.11;

прокурор у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства ”Джерело” в особі засновника гр.ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011р. у справі № 38/5005/10230/2011

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ

до боржника приватного підприємства ”Джерело”, м.Дніпропетроваськ

про визнання банкрутом

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011року ( суддя Бондарєв Е.М.) по справі № 38/5005/10230/2011 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ до боржника приватного підприємства ”Джерело”, м. Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визначено розмір вимог ініціюючого кредитора - фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ до боржника Приватного підприємства "Джерело", м. Дніпропетровськ на суму 603 887,59 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника Приватного підприємства "Джерело" (м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Курчатова, 7, код ЄДРПОУ 25019176); призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича; зобовязано кредитора фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 подати до офіційних друкованих органів за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, тощо ( а.с.45-46; т.1).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм матеріального права ст.ст.3-1,11,13 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржило в апеляційному порядку Приватне Підприємство ”Джерело” в особі засновника гр.ОСОБА_5, просить скасувати ухвалу господарського суду від 18.08.2011року, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зокрема:

- господарським судом не взято до уваги, що для порушення провадження у справі про банкрутство 3-х місячний строк, встановлений ст.1 ЗУ ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не сплинув;

- господарським судом не було надано відповідної правової оцінки тому, що держвиконавцем не було вжито усіх заходів по розшуку майна боржника з метою виконання виконавчого документу, оскільки платіжна вимога про стягнення грошових коштів направлялась лише до однієї установи обслуговуючого банку, тоді як у боржника їх декілька; господарським судом не взято до уваги, що постанова про повернення виконачого документу стягувачу не була складена на підставі неможливості виконання рішення господарському суду через відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення; тобто, господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено вимоги ст.ст.1,7-11 ЗУ” ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ініціюючого кредитора, розпорядник майна арбітражний керуючий Бакулін І.С. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилались на відповідність оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу господарського суду слід залишити без змін , виходячи з наступних підстав.

11.08.2011р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі про банкрутство ПП”Джерело” м. Дніпропетровськ за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 за загальною процедурою банкрутства ( а.с.1; т.1).

Заяву ініціюючого кредитора було обґрунтовано тим, що 12.08.2008року між ініціюючим кредитором та боржником було укладено договір №02-Б, відповідно до якого ініціюючий кредитор( “замовник”) зобовязан був здійснити фінансування будівництва частини будівлі магазину непродовольчих товарів у м. Дніпропетровську, по вул. Курчатова,7, а боржник, як “забудовник”, зобовязався забезпечити закінчення будівельних робіт в 1 кварталі 2009року, ввести будівлю в експлуатацію, підготувати та передати “замовнику” ( ініціюючому кредитору) акт прийому-передачі обєкта фінансування, а також документи, необхідні для отримання правоустановичих документів, підтверджуючих право власності ( п.п.1.1-1.3 р.1 договору; п.п.3.1.1-3.1.3 р.3 договору). Згідно з п.3.1.5 р.3 договору у випадку дострокового розірвання договору “замовником” в односторонньому порядку або з ініціативи “замовника”, внаслідок порушення “забудовником” ( боржником) умов договору, зокрема, п.п.3.1.1-3.1.3, боржник був зобовязаний повернути ініціюючому кредитору, як “замовнику”, суму перерахованих платежів не пізніше, ніж 30 календарних днів з дня направлення повідомлення про розірвання договору ( а.с.10-15; 17-18; т.1). 19.11.2010року ініціюючий кредитор звернувся до боржника з претензією, в якій з посиланням на п.3.1.5 договору №02-Б, констатуючи факт порушення боржником, як “забудовником” своїх зобовязань , вимагав в строк до 01.12.2010року виконати зобовязання за договором № 02-Б або сплатити заборгованість в сумі 598500грн.( докази надсилання претензії 19.11.2010р. містяться у справі ( а.с.18; т.1)).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011року по справі № 5005/5357/2011 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до ПП”Джерело” з останнього на користь позивача ( ініціюючого кредитора) було стягнено 598500грн. боргу, 5985 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( а.с.25-26; т.1) та на виконання зазначеного судового рішення господарського суду Дніпропетровської області було видано наказ від 03.06.2011року ( а.с.27; т.1).

06.06.2011року було відкрито виконавче провадження по виконанню вищевказаного наказу від 03.06.2011р. ( постанова ВДВС Красногвардійського району м.Дніпропетровська ( а.с.28; т.1)) та 02.08.2011р. постановою ВДВС Красногвардійського району м.Дніпропетровська наказ від 03.06.2011р. було повернуто стягувачу без повного виконання рішення ( всього було стягнено 940 грн. 41 коп.)( а.с.32,33; т.1). З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2011р., в межах виконавчого провадження, було направлено платіжну вимогу № В-08 до установи банку боржника про стягнення суми боргу 603780 грн. 86 коп., яку було повернуто банком без виконання через відсутність грошових коштів на рахунку боржника, що підтверджується відповідними відмітками; отже, заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором не є погашеною в сумі 603780 грн. 86 коп. ( 609721,00 940,14), що перевищує передбачений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розмір 300 мінімальних заробітних плат.

Будь-які докази виконання боржником зобовязань за договором № 02-Б, зокрема , і в частині повернення 598500грн. боргу, докази виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011року по справі № 5005/5357/2011 в повному обсязі , як до порушення справи про банкрутство, так і після цього, відсутні, не надавались боржником судам обох інстанцій при розгляді справи відповідно до ст.ст.32,33,36 ГПК України.

Отже, зобовязання боржника перед ініціюючим кредитором за договором № 02-Б від 12.08.2008року не було виконано в період з 19.12.2010року ( строк передбачений п.3.1.5 р.3 договору №02-Б) по 02.08.2011р.( постанова ВДВС про повернення виконавчого документу стягувачу).

Загальні підстави порушення провадження у справі про банкрутство регламентовано в ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно якої за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, підтверджених відповідними документами про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником пропущено мінімальний тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) складає не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів це вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 цього Закону до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додаються відповідні документи, зокрема, копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1,8 ст. 7 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність, про що також зазначено п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року №15.

Безспірність вимог ініціюючого кредитора ( кредиторів) за грошовими зобовязаннями підтверджується, зокрема, виконавчими документами, виключний перелік яких визначено в ст.17 ЗУ ”Про виконавче провадження ”від 21.04.99р. № 606-ХІV (( в редакції ЗУ від 12.05.2011р. № 3319-VІ), яка діяла на день прийняття оскаржуваної ухвали).

При цьому, слід зазначити характер виконання виконавчих документів не може впливати на строк несплати грошових зобовязань, передбачений ст. 6 Закону України” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки зазначене не передбачено чинним законодавством.

Отже, при розгляді справи про банкрутство господарський суд виходить з факту наявності виконавчого провадження, тобто презумпції примусової реалізації безспірних грошових вимог у встановленому порядку та господарський суд позбавлений права спростовувати факт вчинення ( не вчинення) певних виконавчих дій під час виконавчого провадження, а також не наділений правом визнавати дії/бездіяльність державної виконавчої служби правомірними або неправомірними в процедурі банкрутства.

За цих підстав не приймаються доводи скаржника про те, що в межах виконавчого провадження не було вжито усіх вичерпних заходів по виконанню наказу господарського суду від 03.06.2011року.

Відповідно до п.31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 “Про судову практику в справах про банкрутство” терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобовязання, є момент у часі, з настанням якого це зобовязання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору; при цьому строк виконання цивільних зобовязань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК.

Згідно зі ст.ст.11,509 ЦК України підставою виникнення зобовязань, зокрема, є договір.

Частиною 1 ст.530 ЦК України регламентовано, якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Оскільки, як зазначалось вище, зобовязання боржника перед ініціюючим кредитором по договору № 02-Б не було виконано в період з 19.12.2010р. по 02.08.2011р., то відсутні підстави вважати, що ініціюючим кредитором та господарським судом не дотримано вимоги Закону щодо обчислення 3-місячного строку невиконання зобовязань, як передумови звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 вищевказаного Закону, у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Отже, виходячи із змісту вищенаведених норм матеріального права, у підготовчому засіданні суд перевіряє наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство, та їх безспірність, що підтверджується вищенаведеними обставинами та поданими доказами по справі.

Доводи скаржника про те, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011року по справі № 5005/5357/2011 не набуло законної сили, на теперішній час переглядається Дніпропетровським апеляційним господарським судом, що підтверджується ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.09.2011року ( а.с.1; т.2), то зазначені доводи не приймаються, оскільки: на день порушення провадження у справі про банкрутство, прийняття оскаржуваної ухвали господарського суду від 18.08.2011року, рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №5005/5357/2011 набуло законної сили, на його виконання було видано наказ від 03.06.2011р. ( а.с.25-27; т.1), здійснювалось виконавче провадження ( а.с.28-29; 32-33; т.1), а суд апеляційної інстанції у відповідності до ст.101 ГПК України перевіряє законність та обґрунтованість прийнятих процесуальних актів суду 1-ї інстанції станом на день їх прийняття (18.08.2011р.); крім цього, скаржник, у випадку зміни чи скасування рішення господарського суду від 17.05.2011р. по справі №5005/5357/2011 не позбавлен права звернення до господарського суду з заявою в порядку ст.ст.112-114 ГПК України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 18.08.2011р.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави щодо зміни або скасування оскаржуваної ухвали господарського суду від 18.08.2011року відсутні, а доводи апеляційної скарги не приймаються в силу вищевикладеного.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2011р. у справі № 38/5005/10230/2011- залишити без змін.

Апеляційну скаргу приватного підприємства ”Джерело” в особі засновника гр.ОСОБА_5- залишити без задоволення.

Матеріали справи повернути на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.М.Лисенко

повний текст постанови підписано 31.10.2011р.