Постанова № 18985584, 24.10.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2011 року Справа № 5013/722/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. доповідача

суддів: Кузнецової І.Л., Герасименко І.М.,

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №510-ГО/10 від 27.12.10, представник;

Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2011р. у справі №5013/722/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий

банк”, м.Київ

до відповідача командитного товариства “Автолегіон-Варванської Ю.В.”, м.Кіровоград

третя особа ОСОБА_3, м.Кіровоград

без самостійних

вимог на предмет

спору на стороні

відповідача

про стягнення 3 110 269,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2011р. (суддя Мохонько К.М.) у справі №5013/722/11 позовні вимоги ТОВ “Український промисловий банк” задоволено повністю.

З КТ “Автолегіон-Варванської Ю.В.” на користь ТОВ “Український промисловий банк” стягнуто 903 420,00 грн. поточної заборгованості за кредитом, 1 048 217,25 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 12 934,40 грн. поточної заборгованості по відсотках, 807 572,00 грн. простроченої заборгованості по відсотках, 2 646,74 грн. поточної заборгованості за комісією, 197 742,68 грн. простроченої заборгованості за комісією, 70 806,78 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 53 501,46 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 13 428,34 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочено виконання рішення суду на 30 місяців з 19.07.2011р. по 19.01.2014р. з обовязковою щомісячною сплатою до 19 числа кожного місяця КТ Автолегіон-Варванської Ю.В.” на користь ТОВ “Український промисловий банк” 103 675,65 грн.

Підставами прийняття даного рішення стало неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору щодо сплати передбачених останнім кредитних платежів. Розстрочка виконання судового рішення, в свою чергу, має на собі мету збереження відповідача працюючим підприємством задля надання можливості останньому здійснити повне погашення заборгованості за кредитом, враховуючи надані відповідачем докази фактичного доходу.

Частково не погодившись з зазначеним вище рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати в частині надання відповідачеві розстрочки на 30 місяців з 19.07.2011р. по 19.01.2014р. з обовязковою щомісячною сплатою до 19 числа кожного місяця КТ Автолегіон-Варванської Ю.В.” на користь ТОВ “Український промисловий банк” 103 675,65 грн. В іншій частині скаржник просить залишити рішення без змін.

Отже, дослідивши матеріали справи, вивчивши викладені в апеляційній скарзі доводи та заслухавши пояснення представника позивача /апелянт/, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

05.11.2007р. між сторонами був укладений кредитний договір №34/к-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії в національній валюті. За умовами договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти з лімітом кредитування 2 200 000,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1); строк кредитної лінії з 5 листопада 2007 року по 4 листопада 2012 року включно; мета використання коштів поповнення обігових коштів; процентна ставка 18,5 % річних.

Отже, Банк умови зазначеного вище кредитного договору виконав, кредит відповідачеві надав, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів.

Відповідач, зі свого боку, зобовязання за даним кредитним договором виконував неналежним чином, припинивши взагалі будь-які кредитні платежі з кінця 2008р. /докази зворотного відсутні/.

Пунктами 6.1.3 та 9.2 кредитного договору передбачена можливість банку вимагати дострокового повернення кредитних коштів в повному обсязі, сплати процентів і штрафних санкцій у випадку несвоєчасного виконання позичальником договірних зобов'язань та, з іншого боку, обов'язок позичальника по достроковому поверненню зазначених коштів коштів.

На виконання наведених вище пунктів кредитного договору, банк надсилав відповідачу повідомлення від 12.02.2010р. про дострокове повернення кредитних коштів та вимогу від 12.02.2010р., в яких просив здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі разом зі сплатою відсотків, комісії та пені. Вказані вимога і повідомлення отримані відповідачем 15.02.2010р., що підтверджується ксерокопіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 07.02.2011р. становить: 903 420,00 грн. поточної заборгованості за кредитом, 1 048 217 грн. 25 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 12 934 грн. 40 коп. поточної заборгованості за відсотками, 807 572,00 грн. простроченої заборгованості за відсотками.

Окрім того, в додатковому договорі від 25.07.2008р. сторонами узгоджено щомісячну комісію за управління кредитною лінією в розмірі 4,5% від фактичної суми заборгованості починаючи з дати укладення додаткового договору. Таким чином, станом на 07.02.2011р. сума поточної заборгованості за комісією складає 2 646 грн. 74 коп., простроченої заборгованості за комісією 197 742 грн. 68 коп.

Можливість нарахування пені за несвоєчасне сплату кредиту, відсотків та комісії визначена, в свою чергу, в пункті 8.1 кредитного договору.

Сума нарахована позивачем пені за несвоєчасне погашення кредиту в період з 10.08.2010р. по 07.02.2011р. становить 70 806 грн. 78 коп.; за несвоєчасне погашення прострочених процентів в період з 10.08.2010р. по 07.02.2011р. становить 53 501 грн. 46 коп.; за несвоєчасне погашення простроченої комісії за правління кредитною лінією в період з 10.08.2010р. по 07.02.2011р. становить 13 428 грн. 34 коп. Тобто, загальна сума пені складає 137 736 грн. 58 коп.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем кредитних коштів. Натомість, докази повернення відповідачем кредиту у повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Слід зауважити також, що факт наявності спірної кредитної заборгованості відповідачем не заперечується. Разом з цим, відповідачем у відзиві на позов було заявлено про розстрочку виконання судового рішення, з посиланням на часткове виконання ним кредитних зобовязань, тяжкий фінансовий стан підприємства-боржника з наданням доказів фактичного доходу, яке місцевим господарським судом було частково задоволено шляхом розстрочки виконання рішення суду строком на 30 місяців з 19.07.2011р. по 19.01.2014р. з обовязковою щомісячною сплатою до 19 числа кожного місяця КТ Автолегіон-Варванської Ю.В.” на користь ТОВ “Український промисловий банк” 103 675,65 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів солідарна із висновком господарського суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Попри це, часткове задоволення місцевим господарським судом клопотання про розстрочку виконання судового рішення колегія суддів вважає передчасним, викладені ж в апеляційній скарзі заперечення обґрунтованими, зважаючи на таке:

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В той же час, на думку судової колегії, приймаючи рішення про розстрочку виконання судового рішення суд першої інстанції не врахував, що боржник припинив виконувати умови кредитного договору ще з кінця 2008р.; порядок та строки повернення кредитних коштів були заздалегідь були погоджені сторонами; щомісячні суми кредитних платежів, згідно узгодженому графіку за кредитним договором, є значно нижчими, ніж суми, що підлягають щомісячній сплаті за оскаржуваним рішенням суду, проте, відповідачем все одно не погашались; не звернув увагу на фінансовий стан позивача, що на теперішній час перебуває у стані припинення господарської діяльності /постановою правління НБУ від 21.10.2010р. №19 відкликано банківську ліцензію ТОВ “Укрпромбанк” та ініційовано процедуру ліквідації/, отже, невиконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором тягне за собою погіршення фінансового стану позивача та неспроможність виконати свої зобовязання перед кредиторами.

Отже, враховуючи наведене, оскаржуване рішення в частині розстрочки його виконання строком на 30 місяців з 19.07.2011р. по 19.01.2014р. з обовязковою щомісячною сплатою до 19 числа кожного місяця КТ Автолегіон-Варванської Ю.В.” на користь ТОВ “Український промисловий банк” 103 675,65 грн. колегія суддів вважає помилковим та таким, що підлягає скасуванню.

В іншій частині рішення є правомірним, прийнятим за умов надання повної та всебічної оцінки наявним у справі доказам, у звязку з чим підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, згідно ст.49 ГПК України, витрати на апеляційне оскарження слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2011р. у справі №5013/722/11 скасувати частково, а саме, в частині розстрочки його виконання строком на 30 місяців з 19.07.2011р. по 19.01.2014р. з обовязковою щомісячною сплатою до 19 числа кожного місяця командитним товариством Автолегіон-Варванської Ю.В.” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” 103 675,65 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2011р. у справі №5013/722/11 залишити без змін.

Стягнути з командитного товариства “Автолегіон-Варванської Ю.В.” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” 12 750,00 грн. витрат на апеляційне оскарження.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Герасименко