Ухвала суду № 18984330, 28.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2011 р. Справа № 3/174

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Львівської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «РВК»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар»

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно в сумі 7421584 грн. 85 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1. (довіреність №02-04/683 від 10.12.2009 року);

від відповідача: представник не з'явився;

від третьої особи: представник не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою, у якій просить суд звернути стягнення на заставлене, згідно іпотечного договору від 01.06.2006 року за реєстровим №1852 майно Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «РВК», а саме нерухоме майно: нежитлові приміщення (літ А-2) площею 2688,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Ак.Грушевського, 2а, для задоволення грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Львівської обласної філії за договором про надання кредитної відновлювальної лінії №04406 від 01.06.2006 року в сумі 7421584 грн. 85 коп., з яких: сума кредиту в розмірі 6500000,00 грн.; несплачені відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 840666,66 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 14.07.2009 року по 13.07.2010 року в сумі 63059 грн. 03 коп.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків з 13.07.2010року по 06.10.2010 року в сумі 17859 грн. 16 коп..

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені у позовній заяві у повному обсязі, просить суд задоволити позов.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3300107695197.

26.09.2011 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку із перебуванням повноважного представника 28.09.2011 року у відрядженні до м.Київ, та неможливістю забезпечити його явку у дане судове засідання. Слід зазначити, що законом не обмежено представництво інтересів юридичних осіб у судах виключно одним представником. У випадку неможливості участі будь-якого представника у судовому засіданні, сторона у справі не позбавлена права подавати свої вимоги і заперечення в письмовому вигляді. За таких обставин, клопотання відповідача відхиляється судом. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується підписом повноважного представника у протоколі судового засідання від 13.09.2011 року.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»(далі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Котнар»(далі - Позичальник) укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №04406 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - «Кредит».

Відповідно до п.1.1.1. Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «Транш», а у сукупності «Транші», з нарахуванням відсотків на рівні 16% річних, із щорічним переглядом в залежності від фінансового стану Позичальника, обсягу грошових потоків, зміни вартості забезпечення, та стягненням комісій відповідно до діючого тарифного плану (додаток №1), надалі за текстом тарифи, в рамках максимального ліміту заборгованості в сумі 6500000,00 гривень з обов'язковим переглядом умов кредитування на наступний календарний рік та з погашенням заборгованості: 30 березня 2009 року 2167000,00 грн., 30 квітня 2009 року 2167000,00 грн., 28 травня 2009 року 2166000,00 грн. та з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 28.05.2009 року на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2. Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів для ведення торгівельної діяльності.

Факт надання кредиту підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №№1-36.

Позичальник зобовязання за Кредитним договором щодо повернення кредитних коштів не виконав. Згідно з наданим позивачем розрахунком прострочена заборгованість Позичальника перед позивачем за Кредитним договором на момент розгляду справи становить 6500000 грн. 00 коп..

Відповідно до п.2.5. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті наданого Кредиту, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

Відповідно до п.2.4. Договору сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті наданого Кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі на рахунок, відкритий в РОФ АКБ «Укрсоцбанк».

За погодженням Кредитора та Позичальника 30.03.2009 року було внесено зміни до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії, шляхом укладення Додаткової угоди №4 до нього, якою збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 24 % річних.

На момент розгляду справи згідно з розрахунком, наданим позивачем, прострочена заборгованість відповідача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами становить 840666 грн. 66 коп..

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на умови Договору строк повернення кредиту є таким, що настав. Позичальник доказів повернення кредитних коштів в розмірі 6500000 грн. 00 коп. та сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 840666 грн. 66 коп. не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

Відповідно до п.4.2. Договору в разі прострочення Позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим Договором та Тарифами, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п. п. 1.1.1., 2.4., 2.14.3., 3.2.5., 4.4., 5.4. цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 1 (Один) процент, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором.

Позивачем на суму заборгованості по несвоєчасно оплаченому кредиту за період з 14.07.2009 року по 13.07.2010 року нараховано пеню в розмірі 63059 грн. 03 коп. та на суму заборгованості по несвоєчасно сплачених відсотках за період з 06.10.2009 року по 13.07.2010 року нараховано пеню в розмірі 17859 грн. 16 коп., що в загальному становить 80918 грн. 19 коп., Розрахунок пені перевірено судом та визнано вірним.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобовязання, сплата неустойки (пені, штрафу).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань, позивачем направлено Позичальнику вимогу №08.4-05/093 від 23.03.2010 року про сплату заборгованості, яку останнім залишено без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.1.3. в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій/можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає з (відповідно до п.1.3.1. Договору) ТОВ фірмою «РВК»Іпотечний договір №04406/1 від 01.06.2006 року заставною вартістю 10862752,00 грн..

В забезпечення виконання зобов'язань по вищезгаданому Договору, 01.06.2006 року між Банком та ТОВ фірмою «РВК»(Далі - Іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір, посвідчений за реєстровим №1852.

Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальниками основних зобов'язань, наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення (літ. А-2), загальною площею 2688,8 кв.м., відповідно до технічного паспорту Рівненського міського бюро технічної інвентаризації №45390 (III) з останніми змінами до паспорту, внесеними 24.03.2006 року при поточній інвентаризації, вартістю за погодженням Сторін 10862752,00 ( Десять мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн., що знаходиться за адресою: Україна, м.Рівне, вул.Академіка Грушевського, 2а та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Господарського суду Рівненської області по справі №14/33 від 28.02.2006 року, право власності на яку зареєстроване згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10209438 від 27.03.2006 року Комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним №14271599, за номером запису 255-1922, в книзі 13 (надалі за текстом - «Предмет іпотеки»). Предмет іпотеки розташовано: частково на орендованій земельній ділянці площею 2960,0 кв.м., наданої для реконструкції та обслуговування частини приміщення під магазин продовольчих товарів відповідно до договору оренди земельної ділянки №б/н від 14.08.2003 року який укладено Іпотекодавцем з Рівненською міською радою терміном оренди на 10 років та, частково, на земельній ділянці площею 0,3647 га ( земельна ділянка №2 ), яка знаходиться у Іпотекодавця на праві постійного користування, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії РВ 00232 від 19.07.1999 року, виданого Рівненською міською радою, наданої для обслуговування виробничих приміщень за адресою м.Рівне, вул.Грушевського, 2а.

Відповідно до п.1.2. вартість Предмету іпотеки за згодою сторін 10862752,00 грн..

Відповідно до підпункту 2.4.3. Договору Іпотекодавець має право, а саме у разі невиконання або неналежного Іпотекодавцем Основного зобовязання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.2.4.4. Іпотечного договору у разі не виконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обовязків, встановлених згідно з п.п. 2.1.1.-2.1.10. цього Договору, вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем основного зобовязання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.4.1. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобовязання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Невиконання Позичальником зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, які забезпечені іпотекою і є предметом спору.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник не виконав зобов'язання перед банком за кредитним договором щодо повернення у встановлений договором строк отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є застава (ч.1 ст.546 ЦК України).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Правовідносини щодо іпотеки врегульовані Законом України «Про іпотеку».

За визначеннями, наведеними в ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановлений іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст.33 Закону України «Про іпотеку»).

За змістом ст.38 Закону України «Про іпотеку»рішення суду про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про іпотеку»реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Пунктом 4.8 Іпотечного договору сторони передбачили, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до п.8.5 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/602 від 24.12.1999 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обовязком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права закріплено ст.16 Цивільного кодексу України.

Отже, здійснення особою права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, стягнення боргу шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

З огляду на вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Звернути стягнення на заставлене, згідно Іпотечного договору №1852 від 01.06.2006 року, майно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РВК»(33003, м.Рівне, вул.Уласа Самчука, 30 а, код ЄДРПОУ), а саме: нежитлові приміщення (літ А-2) площею 2688,8 м2, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Ак.Грушевського, 2а, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Котнар»(33009, м.Рівне, вул.Князя Володимира, 112а, код ЄДРПОУ 23271256) перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»в особі Львівської обласної філії в сумі 6500000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 840666,66 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 63059,03 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17859,16 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

3. Реалізацію заставленого майна, на яке звертається стягнення, провести шляхом проведення публічних торгів та визначення початкової ціни продажу в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «РВК»(33003, м.Рівне, вул.Уласа Самчука, 30а, код ЄДРПОУ 24174779) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Львівської обласної філії (79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 10, код ЄДРПОУ 09325011) витрати на оплату державного мита в розмірі 25500 грн. 00 коп. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп..

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано “04” жовтня 2011 року.

<Текст ><Текст ><Текст >