Рішення № 18983577, 01.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 листопада 2011 р. Справа 9/149/2011/5003

за позовом:Концерну "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс", код ЄДРПОУ 35123573 (21009, м. Вінниця, вул. Ширшова,16)

до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентиф.№ НОМЕР_1 (21001, АДРЕСА_1)

про стягнення 20457,13 грн. боргу, розірвання договору №53 від 18.12.2003 р. та звільнення приміщення

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

позивача: Ананьєва В.І. - начальник Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс";

відповідача: ОСОБА_1 - паспорт АВ НОМЕР_2, виданий Замостянським РВ УМВС у Вінницькій обл. від 20.04.2007р.;

ВСТАНОВИВ :

Концерном "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс" заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20457,13 грн., з яких 17792,65 грн. - боргу, 2664,48 грн. - пені, розірвання договору №53 від 18.12.2003 р. та звільнення орендованого приміщення.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.08.11р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/149/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.09.11р.

Ухвалами суду від 29.09.11р., 10.10.11р., 17.10.11р., 20.10.11р. розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалася в судовому засіданні перерва у зв"язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо забезпечення явки до суду уповноважених представників та ненадання останніми усіх доказів, необхідних для правильного вирішення спору.

20.10.11р. представник позивача подав заяву №б/н від 20.10.11р. якою відмовився від позову в частині розірвання договору оренди №53 від 18.12.2003р. та звільнення орендованого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, 21000.

01.11.11р. в судовому засіданні представники позивача вищевказану заяву підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити. З-поміж того, подали заяву №б/н від б/д (вх.№08-46/14281/11 від 01.11.11р.) про уточнення позову. А саме, просили суд стягнути з відповідача 17663,02 грн., з яких 15728,82 грн. - боргу, 1934,20 грн. - пені.

Дана заява розцінюється судом, як заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зважаючи на приписи ст.22 ГПК України заяви представника позивача №б/н від 20.10.11р. про відмову від позову в частині розірвання договору оренди і звільнення орендованого приміщення та про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та пені прийняті судом до розгляду, як такі, що не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечив та підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, в якому зауважив, що заявлений позивачем позов є безпідставним та необгрунтованим з огляду на те, що орендоване приміщення за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53 від 18.12.03р. Вінницькою філією Концерну "Військторгсервіс" продане іншій особі, а заборгованість по орендній платі станом на квітень 2011р. відсутня.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

18.12.2003р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Вінницький відділ військової торгівлі №52 Західного оперативного командування", правонаступником усіх майнових прав та обов"язків якого згідно наказу Міністерства Оборони України №124 від 05.04.07р. є Концерн "Військторгсервіс" (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53. Даний договір укладено сторонами строком на 10 років і діє до 18.12.2013р. включно.

Згідно п.1.1. договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 54 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, для здійснення роздрібної торгівлі промтоварами.

В силу п.5.2. договору Орендар зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, перераховуючи її на розрахунковий рахунок Орендодавця.

У розділі 3 договору сторони визначили розмір та порядок проведення орендної плати. А саме:

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і використання плати за орендну державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95р. №786 із змінами до неї, затвердженими постановами КМУ від 18.05.98р. №699, від 19.01.2000р. №75, від 09.07.2000р. №943 і становить 3946,20 грн. за рік;

- орендна плата за перший місяць оренди (грудень 2003р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Однак, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 всупереч вимогам договору свої зобов"язання щодо проведення орендної плати своєчасно та в повному обсязі належним чином не виконала.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, з липня 2008р. по квітень 2011р. відповідачу було виставлено рахунки на суму 55 840,42 грн., крім того пені в розмірі 1934,20 грн. за несвоєчасне виконання обов"язків по здійсненню орендної плати. Зважаючи на виставлені рахунки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 згідно банківських виписок за період з липня 2008 р. по квітень 2011р. провела орендні платежі лише частково у розмірі 40111,60 грн. А відтак, решту боргу в сумі 15728,82 грн. (55 840,42 грн. - 40111,60 грн.) відповідач в добровільному порядку так і не погасив, що підтверджується відсутністю доказів погашення заборгованості (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

За таких обставин, за період з липня 2008 р. по квітень 2011р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 15728,82 грн. з урахуванням заяви №б/н від б/д (вх.№08-46/14281/11 від 01.11.11р.) про зменшення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 15728,82 грн. з урахуванням заяви №б/н від б/д (вх.№08-46/14281/11 від 01.11.11р.) про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 1934,20 грн. - пені.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

У п. 3.5 договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в не в повному обсязі тягне за собою стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Однак, згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Вимоги позивача про стягнення пені є правомірними, однак сам розмір заявленої до стягнення пені суперечить вимогам діючого законодавства. Оскільки, суд провівши перевірку правильності нарахування пені позивачем, дійшов висновку про те, що позивачем допущено помилки під час проведення підрахунків, які полягають у тому, що останнім нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 19 місяців, а саме за період з вересня 2009р. по березень 2011р., тоді як відповідно до п.6 ч.2 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В результаті перерахунку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з жовтня 2010р. по березень 2011р. включно судом отримано 907,55 грн. - пені.

Оскільки, отримана в результаті перерахунку судом сума пені є меншою від тієї, яка заявлена позивачем, суд відмовляє в стягнені 1026,65 грн. - пені.

З-поміж того, позивачем в прохальній частині позовної заяви заявлено вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53 від 18.12.2003 р. та звільнення орендованого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, 21000. Однак, беручи до уваги той факт, що заявою №б/н від 20.10.11р. позивач відмовився від позову в цій частині, суд дійшов висновку, про припинення провадження у справі №9/149/2011/5003 в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53 від 18.12.2003 р. та звільнення орендованого приміщення відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

Керуючись ст. 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентиф.№ НОМЕР_1 (21001, АДРЕСА_1) на користь Концерну "Військторгсервіс" в особі Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс", код ЄДРПОУ 35123573 (21009, м. Вінниця, вул. Ширшова,16) 15728,82 грн. - боргу; 907,55 грн. - пені; 166,71 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита; 191,92 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 1026,65 грн. - пені відмовити.

4. Провадження у справі № 9/149/2011/5003 в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №53 від 18.12.2003 р. та звільнення орендованого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, 21000 відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 листопада 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи