Рішення № 18974947, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

О

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/15418.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007» до Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»

про визнання недійсним договору,-

Суддя Морозов С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 191 від 14.06.2011);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 276 від 24.02.2011).

В судовому засіданні 18 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрамар-2007»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору № 30 від 26.02.2009 про розміщення тимчасових споруд та участі у заходах благоустрою обєкта благоустрою, укладений між Комунальним підприємством «Плесо»(надалі - відповідач) та позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений з порушенням вимог законодавства України про оренду землі, а саме: ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Позивач зазначає, що фактично між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 180 кв.м. розташованої за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, 72 біля берегового укріплення між Вантовим мостом і елеватором. Розпорядником вказаної земельної ділянки, є Київська міська рада. Повноважень у галузі земельних відносин Київська міська рада комунальному підприємству «Плесо»не делегувало і останнє не є власником або розпорядником земельної ділянки, тому не може надавати її в оренду.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що оспорюваний договір укладено таким, що спрямований на настання наслідків,передбачених його умовами і повністю відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства та є дійсним. Також відповідач посилався на те, що рішенням третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів»від 17.05.2010 з ТОВ «Фрамар-2007»було стягнуто на користь відповідача заборгованість за спірним договором.

Ухвалою від 22.09.2011 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 04.10.2011. В судове засідання 04.10.2011 представник відповідача не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 11.10.2011. В судовому засіданні 11.10.2011 в справі оголошено перерву до 18.10.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2009 року між Комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(оператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрамар-2007»(абонент, позивач) був укладений договір № 30 про розміщення стоянок плавзасобів та розміщення тимчасових споруд в межах прибережної захисної смуги та виконання заходів з благоустрою Обєкта благоустрою (далі - Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору обєктом благоустрою за цим договором є визначена договором частина території в межах прибережної захисної смуги, яка прилягає до водного обєкту і у заходах благоустрою якої Абонент приймає участь.

Відповідно до п. 2.1. Договору за умовами цього договору оператор надає послуги: заходи організаційно-технічного, нормативного та дозвільного характеру щодо організації, здійснення, контролю, керування та погодження розміщення, експлуатацією стоянок плавзасобів та тимчасових споруд в межах Обєкту благоустрою, а Абонент за власні кошти і на власний ризик розміщує та експлуатує стоянку плавзасобів та тимчасові споруди рекреаційного, оздоровчого, торгового, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення в межах Обєкту благоустрою та здійснює його благоустрій.

Згідно з п. 2.2 Договору, місце розміщення (облаштування) стоянки плавзасобів, тимчасових споруд в межах Обєкту благоустрою, межі такого обєкту вказуються в Додатку до цього договору, який є його невідємною частиною.

У додатку № 2 до договору, визначено, що місцем розташування обєкту благоустрою є м. Київ, вул. Верхній Вал, 72 біля берегового укріплення між Вантовим мостом та елеватором. Загальна площа визначеної території становить 180 метрів квадратних, з яких на засадах пайової участі утримується 72 кв.м. Розмір плати становить 50,00 грн. за метр квадратний прилеглої території яка утримується на засадах пайової участі. Загальна сума щомісячної сплати пайової участі становить 3600,00 грн. з ПДВ.

В пункті 2 Додатку №2 визначено, що обєкт передається для розміщення тимчасових споруд рекреаційного, культурно-оздоровчого та іншого призначення у вигляді металевого каркасу, тенту та інших обєктів благоустрою.

Згідно з п. 3.2.1. договору відповідач зобовязаний мати передбачені нормативно-правовими актами України документи (згоди, ліцензії, свідоцтва та інші дозвільні документи) для здійснення діяльності з використання обєкту благоустрою, стоянки плавзасобів.

Відповідно до п.п. 3.1.6, 3.1.7 Договору Абонент має право відведення для надання у власність чи користування (тимчасове, постійне) чи в оренду території Обєкту благоустрою; вести незаборонену чинним законодавством України господарську діяльність з використанням стоянки плавзасобів, тимчасових споруд в межах обєкту благоустрою.

Рішенням Київської міської ради № 38/1093 від 22.01.2009 «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»встановлено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює комунальне підприємство «Плесо», яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Пунктом 6 вказаного рішення передбачено, що якщо розміщення плавзасобів на водних об'єктах та тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то комунальне підприємство «Плесо»має право до затвердження зазначених вище схем укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року.

Тобто, згаданий пункт рішення передбачає можливість укладення КП «Плесо»угод про розміщення тимчасових споруд, якщо це не суперечить законодавству.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 111 від 04.02.2009 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо»водних обєктів та оформлення земель водного фонду м. Києва»вирішено вжити заходів щодо закріплення за Комунальним підприємством «Плесо»на праві господарського відання внутрішніх водних обєктів, гідротехнічних споруд та оформлення земель водного фонду м. Києва.

Пунктом 2 зазначеного розпорядження Комунальному підприємству «Плесо»доручено:

2.1. В установленому законодавством порядку подати до Київської міської ради клопотання про передачу в користування земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, зазначені в п. 1 цього розпорядження.

2.2. Забезпечити розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх погодження в установленому порядку.

2.3. Після затвердження проектів землеустрою звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Згідно з п. 3 зазначеного розпорядження Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за зверненнями КП «Плесо»забезпечити організацію робіт із встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Відповідно до п. 4. розпорядження № 111 від 04.02.2009 підприємствам, установам та організаціям виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передати, а КП «Плесо»взяти на баланс внутрішні водні об'єкти та гідротехнічні споруди згідно з додатком.

Як вбачається з додатку до розпорядження № 111 від 04.02.2009 до переліку внутрішніх водних об'єктів та гідротехнічних споруд, що передаються на баланс КП «Плесо», не входить водна територія в районі вул. Верхній Вал, 72 біля берегового укріплення між Вантовим мостом та елеватором. Отже, згідно вказаного розпорядження Комунальному підприємству «Плесо»не передавались в користування ні водні обєкти чи гідротехнічні споруди, ні земельні ділянки на яких розташовані обєкти за вказаною адресою.

Докази того, що КП «Плесо»в установленому законодавством порядку отримало документи, що посвідчують право користування земельними ділянками на яких розміщенні обєкти, визначені Договором, у КП «Плесо»відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 235 Цивільного кодексу України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 30 від 26.02.2009 року про розміщення тимчасових споруд та участі у заходах благоустрою обєкта благоустрою, відповідно до якого відповідач передав позивачу територію для розміщення (облаштування) тимчасових споруд рекреаційного, культурно-оздоровчого та іншого призначення у вигляді металевого каркасу, тенту та інших обєктів благоустрою, площею 72 кв. м., при цьому позивач має мати відповідну довільну документацію, сплачувати відповідачу щомісячно 3600 грн. та утримувати обєкт благоустрою в належному стані.

З наведеного вбачається, що фактично між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться у м. Київ, вул. Верхній Вал, 72 біля берегового укріплення між Вантовим мостом та елеватором, площею 72 кв. м.

Згідно із ст. 125 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.

Судом встановлено, що документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою у м. Київ, по вул. Верхній Вал, 72 біля берегового укріплення між Вантовим мостом та елеватором, загальною площею 180 кв. м. (в тому числі 72 кв.м. переданих позивачу) у відповідача відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана земельна ділянка знаходиться у комунальній власності м. Києва.

Київською міською державною адміністрацією було надано дозвіл на оформлення відповідачем земельних ділянок на яких розташовані внутрішні водні обєкти та гідротехнічні споруди у користування. Таким чином, відповідач не мав права до отримання відповідного правовстановлюючого документа використовувати земельну ділянку та без згоди позивача укладати спірний договір та передавати частину цієї земельної ділянки позивачу у платне користування.

За вказаних обставин суд вважає, що спірний договір суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги ТОВ «Фрамар-2007»про визнання договору № 30 від 26.02.2009 року недійсним підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про те, що предметом спірного договору є надання послуг, а не правовідносини з оренди земельної ділянки, спростовуються матеріалами справи і не приймаються судом до уваги зважаючи на наступне. Виходячи із змісту пунктів 1.1, 2.1, 2.3 Договору послуги позивача зводяться до погодження та дозволу позивачу користуватися територією в межах прибережної захисної смуги, яка прилягає до водного обєкту з метою їх благоустрою. Під заходами благоустрою розуміються роботи по відновленню, належному утриманню та раціональному використанню території. Таким чином, благоустрій територій передбачає в першу чергу користування такими земельними ділянками. Тому визначення в Договорі таких дій «послугами»вчинено для приховання іншого правочину оренди земельної ділянки, який насправді вчиняється. Це підтверджується: змістом Додатку №2 до Договору в якому розмір плати за послуги (пайову участь) визначається з привязкою до площі території, яка передається в користування позивачу, а саме 50,00 грн. за 1 кв.м. території; змістом прав та обовязків позивача, визначених в п.п. 3.1.6, 3.1.7, 3.1.8, 3.2.3, 3.2.7 Договору за якими позивач наділяється правом вести господарську діяльність (в т.ч. надавати відповідні послуги) з використанням обєкту благоустрою (тимчасових споруд на території), правом відведення для надання у власність чи користування чи оренду території обєкту благоустрою, та несе обовязки, що фактично прирівнюються до обовязків орендаря утримувати обєкт в належному стані, дотримуватися норм чинного законодавства при використанні обєкту та відшкодовувати збитки.

Судові витрати в загальному розмірі 321,00 грн. (85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір № 166 від 03.08.2009 року про розміщення стоянок плавзасобів та розміщення тимчасових споруд в межах прибережної захисної смуги та виконання заходів з благоустрою Обєкта благоустрою, укладений між Комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007».

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(ідентифікаційний код 23505151, адреса: 04071, м. Київ, вул. Дегтярівська, 7, р/р 26002010000056 в ПАТ «Авант-банк», МФО 380708, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007»(ідентифікаційний код 35093628, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 16, р/р 26000108034 в АБ «Експресбанк», МФО 322959) судові витрати в сумі 321,00 грн. (триста двадцять одну гривню). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 24.10.2011р