Рішення № 18974950, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/15518.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації» до Приватного підприємства «Вік» про стягнення 393913,01 грн.

Суддя Морозов С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.10.2011);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 02.10.2011).

В судовому засіданні 18 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Вік»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 393913,01 грн., в тому числі основний борг в сумі 250000,00 грн., інфляційні в сумі 39750,00 грн., 3% річних в сумі 13952,05 грн., та пені в розмірі 90210,96 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем було поставлено товар неналежної якості, та за погодженням сторін позивач повинен був замінити деталі товару, а відповідач зупинив оплату цього товару до усунення недоліків. Крім цього відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку спеціальної позовної давності щодо стягнення пені.

Ухвалою від 22.09.2011 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 04.10.2011. В судове засідання 04.10.2011 представник відповідача не зявився, направив телеграму про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 11.10.2011. В судовому засіданні 11.10.2011 в справі оголошено перерву до 18.10.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2009 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки №05/11-01 (надалі Договір), у відповідності до умов якого позивач зобовязується поставити фронтальний навантажувач CG958G (далі - товар), а відповідач зобовязується прийняти і сплатити вартість товару на умовах, визначених цим Договором.

Позивач 06.11.2009 у відповідності до умов Договору поставив відповідачу товар на суму 350000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-050 від 06.11.2009, та Актом приймання передачі транспортного засобу від 06.11.2009 наявними в матеріалах справи (оригінали яких оглянуті в судовому засіданні). Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представника по Довіреності № 62 від 06.11.2009 в накладній та Акті приймання передачі, скріпленими печаткою відповідача.

У відповідності до п. 5.2 Договору відповідач оплачує товар у розмірі 350000,00 грн. У разі збільшення офіційного курсу долара США до гривні ціна товару коригується на величину відносного підвищення офіційного курсу долара США до гривні на момент оплати відповідачем вартості товару. Оплата здійснюється в гривнях по перерахованому курсу на момент оплати згідно рахунку, виставленого позивачем.

Відповідачем частково оплачено вартість поставленого позивачем товару на суму 100 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача. Решту вартості товару на суму 250000,00 грн. відповідачем оплачено не було.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із аналізу змісту Договору, його умовами не було визначено строку виконання відповідачем зобовязання по оплаті вартості отриманого товару.

Згідно із частиною другою ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено відповідачу претензію №24/12-01 від 24.12.2010 з вимогою оплатити вартість поставленого товару на суму 287184,93 грн. Направлення позивачем вказаної вимоги підтверджується поштовою квитанцією № 3239 від 24.12.2010 та описом вкладення з відміткою поштового відділення про відправлення.

За таких умов, з урахуванням положень частини другої ст. 530 ЦК України, відповідач був зобовязаний виконати зобовязання по оплаті вартості отриманого товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а саме до 02.01.2011 з урахуванням терміну поштового обігу поштових відправлень по м. Києву (3 дні).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару на час винесення рішення складає 250000,00 грн. А тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на факт отримання товару неналежної якості і відсутність наміру у відповідача приймати вказаний товар не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься Акт приймання передачі товару від 06.11.2009 (оригінал якого досліджений в судовому засіданні) та Видаткова накладна № РН-050, на яких міститься підпис керівника відповідача про прийняття товару та вказані документи скріплені печаткою відповідача. Умови Договору не містять умов, за якими б строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті вартості отриманого товару залежав від виправлення позивачем будь-яких недоліків товару чи заміни деталей.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати, встановлених цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен банківський день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Зважаючи на те, що строк виконання зобовязання відповідачем по оплаті вартості поставленого позивачем товару наступив після отримання відповідної вимоги (претензії № 24/12-01 від 24.12.2010) та тривав до 02.01.2011, прострочення відповідача почалося з 03.01.2011. А тому пеня має нараховуватися починаючи з вказаної дати за шість місяців прострочення, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких умов, за порушення відповідачем зобовязання по сплаті вартості отриманого від позивача товару, стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 03.01.2011 по 02.07.2011, яка складає 19109,60 грн., що розраховано наступним чином: 250000,00 грн. х 15,5% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 180 днів прострочення = 19109,60 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на період прострочення відповідача, за порушення відповідачем зобовязання по сплаті вартості отриманого від позивача товару, за період з 03.01.2011 по 16.09.2011 стягненню з відповідача підлягає 3% річних в сумі 5260,27 грн. (250000,00 грн. х 3% / 365 х 256 днів прострочення = 5260,27 грн.) та інфляційні втрати в сумі 10357,86 грн. ((250000,00 грн. х 101 х 100,9 х 101,4 х 101,3 х 100,8 х 100,4 х 98,7 х 99,6 / 100) 250000,00 грн. = 260357,86 250000,00 = 10357,86 грн.)

За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення 71101,36 грн. пені, 29392,14 грн. інфляційних та 8691,78 грн. 3% річних є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 250000,00 грн., пені в сумі 19109,60 грн., 3% річних в сумі 5260,27 грн. та інфляційних в сумі 10357,86 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 3017,20 грн. (2847,28 грн. державного мита та 169,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Вік»(ідентифікаційний код 30108283, адреса: 03164, м. Київ, вул. Бахмацька,10, кв. 98, р/р 2600400460136 в АКБ «Правекс-банк»в м. Києєві, МФО 321983, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації»(ідентифікаційний код 33546659, адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, 7, р/р 260050218246 в АБ «Укргазбанк», м. Київ, МФО 320478) основний борг в сумі 250000,00 грн. (двісті пятдесят тисяч гривень), пеню в сумі 19109,60 грн. (девятнадцять тисяч сто девять гривень 60 копійок), відсотки річні в сумі 5260,27 грн. (пять тисяч двісті шістдесят гривень 27 копійок), інфляційні в сумі 10357,86 грн. (десять тисяч триста пятдесят сім гривень 86 копійок) та судові витрати у сумі 3017,20 грн. (три тисячі сімнадцять гривень 20 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 24.10.2011р