Рішення № 18974894, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/34917.10.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «РА Експерт Групп»

простягнення 30098,54 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Експерт Групп»про стягнення 30098,54 грн., з яких 12170,50 грн. основного боргу, 17550,69 грн. 22 % річних та 377,35 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.09. 11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09. 11 р. розгляд справи відкладено на 03.10. 11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10. 11 р. розгляд справи відкладено на 17.10.11 р.

В судовому засіданні 17.10.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 17.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор»(надалі позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РА Експерт Групп» (надалі відповідач, замовник) було укладено договір № 34 (надалі договір) на проведення рекламної кампанії.

Відповідно до умов договору (п. п. 2.1., 2.2.), виконавець зобовязується професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобовязується прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором. З метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору (акт резервування).

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний сплатити надану йому послугу в розмірі, в строки та в порядку, встановлених договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

На виконання умов договору, сторонами 21.04.09 р. та 18.05.09 р. були підписані відповідні акти резервування (додатки № 5 та № 6 до договору).

Позивачем, на підставі договору, були виставлені рахунки-фактури № ОА-0000749 від 21.04.09 р. та № ОА-0000946 від 18.05.09 р. на загальну суму 12170,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за вищезазначеним договором належним чином та у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт № ОА-0000749 від 31.05.09 р. та № ОА-0000946 від 30.06.09 р. на загальну суму 12170,50 грн., підписаним та скріпленим печатками обох сторін (копія знаходить в матеріалах справи).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником щомісячно до 10 числа поточного місяця, у якому проводиться рекламна кампанія (якщо інший строк оплати не буде узгоджено сторонами у додатках до договору), безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі рахунків фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менше, ніж за два банківські дні до дати платежу, передбаченої даним пунктом договору.

Відповідач свої зобовязання за договором № 34 від 22.12.09 р. належним чином і у встановлений строк не виконав, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 12170,50 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем 11.06.10 р. на адресу відповідача було направлено рахунки-фактури № ОА-0000749 від 21.04.09 р. та № ОА-0000946 від 18.05.09 р. разом із супровідним листом № 6363 від 03.06.10 р., проте сума заборгованості відповідачем сплачена не була.

Відповідач твердження позивача не спростував, доказів сплати суми боргу та контррозрахунку суми позову суду не надав.

Пунктом 7.2.2. договору передбачено право виконавця, при порушенні замовником зобовязань по оплаті рекламної кампанії, нараховувати відсотки за користування коштами виконавця за ставкою 22 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір нарахованих у відповідності до умов договору та ст. 625 Цивільного кодексу України 22 % річних становить 17550,69 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 377,35 грн. пені.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахування позивачем пені, у звязку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає вимоги позивача про стягнення 12170,50 грн. заборгованості та 17550,69 грн. 22 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Експерт Групп»(02002, м. Київ, вул. Панельна, 5, кв. 3, код 35551000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор»(03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, 2-й підїзд, 10 поверх, код 34729203) 12170 (дванадцять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп. основного боргу, 17550 (сімнадцять тисяч пятсот пятдесят) грн. 69 коп. 22 % річних, 297 грн. (двісті девяносто сім) грн. 23 коп. державного мита, 233 (двісті тридцять три) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.10.2011