Рішення № 18974873, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/087-11-35/28410.10.11 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "РОУСЬ"

простягнення 65 232,65 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2. предст. за довір.;

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 10.10.2011 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва за підсудністю надійшла справа Господарського суду Київської області №25/087-11 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУСЬ" про стягнення 65 232,65 грн., з яких: 54 566,50 грн. - заборгованість за поставлені нафтопродукти, 8 239,81 грн. інфляційні втрати, 2 426,34 грн. проценти річні, та стягнення судових витрат.

Згідно автоматичного розподілу справи №25/087-11, вказана справа передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 справа №25/087-11 Господарського суду Київської області прийнята суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, справі присвоєно №25/087-11-35/284, її розгляд призначено на 10.10.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 10.10.2011 частково надав документи на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2011, у наданих поясненнях підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

У судове засідання 10.10.2011 відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, відзив на позов та витребуванні судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 в період з 31.08.2009 по 31.12.2009 р. за видатковими накладними №03-0000256 від 31.08.2009, №03-0000306 від 30.09.2009, № 03-0000324 від 11.10.2009, №03-0000391 від 30.11.2009, №03-0000438 від 31.12.2009 передав Товариству з обмеженою відповідальністю "РОУСЬ" дизельне пальне загальною вартістю 593 386,5 грн.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Товар за вказаними вище накладними було отримано у повному обсязі уповноваженою особою відповідача, повноваження якого підтверджуються довіреностями серії ЯПО № 809239 від 19.11.2009, ЯПО № 809237 від 01.10.2009, ЯПО № 809231 від 23.09.2009, ЯПО № 809225 від 14.08.2009 та ЯПО № 809246 від 01.12.2009, копії яких містяться у матеріалах справи.

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України у спрощений спосіб було укладено господарський договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно із ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконані зобовязання з поставки товару відповідачеві, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що відповідач частково оплатив поставлений товар, перерахувавши позивачеві 538 834,73 грн., що підтверджується банківськими виписками з банківського рахунку позивача, а тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені нафтопродукти становить 54566,47 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторонами не був погоджений строк оплати поставленого товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

09.02.2011 позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 54 566,47 грн.

Виходячи з нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007, які в даному випадку становлять 4 дні, та з урахування передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України семиденного строку, відповідач повинен був повністю оплатити товар у строк до 20.02.2011.

Проте, зазначене зобовязання відповідачем не було виконане.

Як свідчать матеріали справи, платіжним дорученням №1796485597 від 14.07.2011 відповідач до подання позову до суду частково сплатив заборгованість у сумі 40 000,00 грн. Зазначена обставина також підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 40 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Також, як встановлено судом 23.08.2011 відповідач платіжним дорученням №955 сплатив позивачеві залишок боргу у сумі 14 566,47 грн.

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачеві борг у сумі 14 566,47 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 14 566,47 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 14 566,47 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства та згідно розрахунку суми позову, наданого позивачем у судовому засіданні 10.10.2011, позивач просить стягнути з відповідача 3 001,16 грн. інфляційних нарахувань та 654,80 грн. процентів річних, розраховуючи вказані суми з 20.02.2011 по 15.07.2011.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 2182,66 грн. та 647,03 грн.. відповідно до нижченаведеного розрахунку суду:

Сума боргу (грн)Період простроченняІіндекс інфляції за періодІнфляційне збільшення боргуК-ть днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

54566,5021.02.2011 - 14.07.20111,0402182.661443 %645,83

14566,5015.07.2011 - 15.07.2011--13 %1,20

2182,66 647,03 З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 2 829,69 грн. З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати з вимог, щодо яких провадження у справі припинено, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУСЬ" основного боргу у сумі 14 566,50 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУСЬ" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, б. 3, ідентифікаційний код 36432060) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2 182,66 грн. (дві тисячі сто вісімдесят дві гривні 66 коп.) інфляційних втрат, 647,03 грн. (шістсот сорок сім гривень 03 коп.) процентів річних, 173,96 (сто сімдесят три гривні 96 коп.) - державного мита та 62,94 грн. (шістдесят дві гривні 94 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.10.2011.