Рішення № 18974863, 21.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/34821.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", м. Київ

ДоПриватного акціонерного товариства "Українська інноваційна

страхова компанія "Інвестсервіс", м. Київ

простягнення страхового відшкодування 3 658,16 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 - пред. по довір.

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 3658,16 грн. страхового відшкодування, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.10.2011р.

В судовому засіданні 19.10.2011р. було оголошено перерву до 21.10.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

До матеріалів справи долучено повідомлення про вручення судової кореспонденції, а саме, ухвали про порушення провадження у справі, що підтверджує отримання відповідачем даного листа 03.10.2011р.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 21.10.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 20011 року між транспортним засобом SKODA FABIA, д.н. НОМЕР_1, що належить позивачу, під керуванням працівника ОСОБА_2 та транспортним засобом DAF, д.н. НОМЕР_2, що належить ТОВ «Арістей Компані», під керуванням працівника ОСОБА_3 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

Постановою Святошинського районного суду від 23 грудня 2011 року особою винною у спричиненні ДТП було визнано ОСОБА_3 та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Транспортний засіб DAF д.н. НОМЕР_2 був застрахований ТОВ «Арістей Компані»у відповідача, що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4456714.

Шкода завдана транспортному засобу SKODA FABIA, д.н. НОМЕР_1, що належить позивачу, була оцінена 3 883,63 грн., відповідно до експертної оцінки №13536 від 29.12.2010 року складеної СПД ОСОБА_4.

11.03.2011 року позивач зібрав всі необхідні документи та подав заяву №166 на виплату страхового відшкодування. На письмову вимогу позивача №2479 від 22 червня 2011 року відповідач надіслав лист №1202 від 05 липня 2011 року, де вказав що прийнято страховий акт №153-11-59-016, відповідно до якого ТОВ «Альянс»підлягає виплата страхового відшкодування у розмірі 3 373,63 грн.

За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір -є встановлений законом".

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а тому відповідач має відшкодувати позивачу в порядку регресу грошові кошти за вирахуванням франшизи 510 грн.

Засвідчені копії вище зазначених документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом належними доказами ,якими посвідчуються наведені події і факти .

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст.37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 204,87 грн., 40,01 грн. інфляційних втрат та три відсотка річних у розмірі 39,65 грн., посилаючись на прострочення останнім строку виплати страхового відшкодування.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Суду не надано письмової угоди щодо неустойки, яка була укладена між сторонами.

Регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування і в даному, випадку виплата коштів в порядку регресу не забезпечується пенею, трьома відсотками річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат відсутні і в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-6, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (03680, м. Київ, вул. Качалова, 5, код ЄДРПОУ 13693513), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 3373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 63 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 24 жовтня 2011 року.