Рішення № 18974768, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/13318.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс»

про спонукання до виконання умов мирової угоди

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 15-3156 від 26.04.2011р.;

від відповідача: Росада П.А. директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс»про спонукання до виконання відповідачем умов мирової угоди від 11.02.2010 р., затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі № 20/395. Також позивач просить суд витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем п. п. 4, 6 мирової угоди від 11.02.2010 р., затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі № 20/395, що зумовило виникнення заборгованості в розмірі 634342,24 грн., яка станом на час звернення до суду не погашена.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2011 р. не зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 08.09.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/133 не виконав, проте 21.09.2011 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 18.10.2011 р.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.10.2011 р. позов визнав повністю.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, дослідивши представлені докази, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. затверджено мирову угоду у справі № 20/395, укладену між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром», яке відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»(протокол № 1-р від 11.04.2011 р.), змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром»та є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімекс».

Згідно умов вказаної мирової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімекс»зобовязується сплатити наявну перед позивачем заборгованість в сумі 627255,89 грн. в наступному порядку:

Терміни проплати Сума платежу (в гривнях)

до 30.07.2010 100000,00

до 27.08.2010 100000,00

до 30.09.2010 100000,00

до 29.10.2010 100000,00

до 30.11.2010 100000,00

до 20.12.2010 127255,89

Крім того, відповідач бере на себе зобовязання по оплаті державного мита в розмірі 6 850,35 грн. в строк до 30.03.2010 р. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. в строк до 15.03.2010 р.

Позивач, в свою чергу, відмовляється від стягнення з відповідача пені в розмірі 41398,89 грн., 3% річних - 5671,08 грн., інфляційних збитків - 10708,51 грн.

Згідно з п. п. 3.9.6. п. 3.9 Розяснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/289 від 18.09.1997 р. (з наступними змінами та доповненнями) одним із засобів вирішення господарського суду є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК України).

В силу частини 4 статті 78 ГПК України про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в поряду, встановленому для виконання судового акту.

Як визначено статтею 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому ГПК України та законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до абз. 9 п. п. 3.9.6 пункту 3.9 Розяснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/289 від 18.09.1997 р. у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, зокрема, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Суд відзначає, що Законом України від 04.11.2010 р. «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»(набрав чинності 09.03.2011 р.) Закон України «Про виконавче провадження»було викладено в новій редакції, у відповідності до якої вимоги до виконавчого документа викладено в ст. 18, а не в ст. 19, як то було в редакції, що діяла на час прийняття Розяснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/289 від 18.09.1997 р.

Судом встановлено, що ухвала господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р., якою затверджено мирову угоду у справі № 20/395 між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімекс»не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а отже не є виконавчим документом.

Крім того, судом встановлено факт ухилення відповідача від виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі № 20/395.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Отже, укладена сторонами та затверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі № 20/395 мирова угода є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України.

Згідно з ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Крім того, судом взято до уваги визнання позову відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем визнано позов в повному обсязі, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, повязані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімекс» виконати умови мирової угоди від 11.02.2010 р., затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у справі № 20/395, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімекс»(03065, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, б. 57/38, кім. 106; код ЄДРПОУ 30116650) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»(40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12; код ЄДРПОУ 05766356) 634342 (шістсот тридцять чотири тисячі триста сорок дві) грн. 24 коп. основного боргу, 6343 (шість тисяч триста сорок три) грн. 42 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 20.10.2011 р.